Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 23
За місяць : 769
Кількість
статей : 503
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
АН УРСР

Академія наук Української РСР, див. НАН України

ВКП(б)У

Комуністична партія (більшовиків) України, що входила до складу Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (1925-1952).

ВУАН

Всеукраїнська академія наук, див. НАН України

ВУЦВК

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет

Гете–Інститут

Ґете-Інститут (Інститут ім. Ґете або Німецький культурний центр ім. Гете, нім. Goethe-Institut) – це німецька неурядова (громадська) організація, завданням якої є популяризація німецької мови за кордоном і сприяння міжнародному культурному співробітництву. Гете-Інститут надає актуальну інформацію про культурне, соціальне та політичне життя Німеччини, формуючи таким чином уявлення про неї у всьому світі, де діє ціла мережа культурних центрів, товариств, читальних залів, а також мовних центрів.

Інститут був заснований у 1951 р. як правонаступник заснованої в 1925 р. Германської академії. Спочатку він мав навчати іноземних вчителів німецької мови в Німеччині. У 1953 р. почалися перші мовні курси, в той же час були поставлені завдання сприяти просуванню німецької мови за кордоном. У 1959-1960 рр. всі державні федеральні установи культури за кордоном стали частиною Ґете-інституту. У 1968 р. він розпочав свою культурну програмну діяльність. З падінням залізної завіси в 1989 р. посилено розширив свою діяльність у Східній Європі, що призвело до відкриття великої кількості філій по всьому світу: 12 в містах Німеччини, 149 інститутів та 10 організацій в 91 країні світу. Гете-інститут, в якому працює більш ніж 3 500 чоловік, фінансується урядом Німеччини.

Гете-Інститут в Україні підтримує партнерські відносини з громадськими та приватними організаціями в галузі культури, співпрацює з державними установами, місцевим самоврядуванням, юридичними і фізичними особами.

Головнаука

 - Головне управління науковими, науково-художніми та музейними закладами – державний орган координації наукових досліджень теоретичного напряму та пропаганди науки і культури в РРФСР у 1921-1930 рр. Був сформований у складі Академічного центру Народного комісаріату освіти в 1921 р.

ЗУНР

Західно Українська Народна Республіка (за тодішнім правописом: Західно-Українська Народня Република, ЗУНР, опісля теж Галицька Реcпублика чи Держава)

Київський Фребелівський педагогічний інститут

Вищий жіночий педагогічний заклад в Києві для підготовки виховательок дітей дошкільного віку, що діяв з 1907 по 1920 рр..

КПІ

Київський політехнічний інститут (з 1995 р. – Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут") – найбільший вищий навчальний заклад України, який було засновано у 1898 р. За довгий період існування назва інституту змінювалась декілька разів: 1898-1918 рр. - Київський політехнічний інститут Імператора Олександра ІІ; 1918-1934 рр. - Київський політехнічний інститут; 1934-1948 рр. - Київський індустріальний інститут; 1948-1968 рр. – Київський ордена Леніна політехнічний інститут; 1968-1992 рр. – Київський ордена Леніна політехнічний інститут ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції; 1992-1995 рр. – Київський політехнічний інститут.

НАН України

Національна академія наук України (назва з 1994 р.) (НАНУ) – вища наукова установа України з самоврядною організацією, що об'єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, а також всіх наукових працівників, що працюють у її наукових установах, здійснюючи дослідження у галузі природничих, гуманітарних, суспільних та технічних наук. Назва Академії неодноразово зазнавала змін. У 1918-1921 рр. вона іменувалася Українська академія наук (УАН), у 1921-1936 – Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936-1991 рр.– Академія наук Української РСР, у 1991-1993 рр. – Академія наук України. У 2013 р. в НАН України працювало понад 40 тис. співробітників, з них більше 19 тис. науковців.

НАНУ

Національна академія наук України, див. НАН України

Наукове товариство ім. Шевченка

Науко́ве товари́ство імені Шевче́нка, всесвітня українська наукова організація, що була створена в 1873 р. у Львові, як Літературне товариство імені Т. Шевченка, у 1892 назву змінено на Наукове товариство ім. Т. Шевченка та перетворено на багатопрофільну академію наук з пріоритетом до проблем українознавства (своєрідна академія наук). У 1939 р. НТШ була ліквідована радянською владою і відновлена у 1947 р. в Західній Європі та в Сполучених Штатах Америки. У зв'язку з міграцією переміщених осіб у різні країни вільного світу в діаспорі утворилося чотири краєві центри НТШ: в США (з 1947 року), Канаді (1949) та Австралії (1950); західноєвропейський осередок НТШ переселився в Сарсель під Парижем, де під проводом проф. В.Кубійовича сформувався Інститут Енциклопедії Українознавства. З 1989 р. організація знову діє на території України. Товариство охоплює 6 наукових секцій та 35 комісій, а також 15 територіальних осередків, переважно в обласних центрах України.

НБУВ

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського

НПБ України

Національна парламентська бібліотека України

НПБУ

Національна парламентська бібліотека України

НТШ

НТШ див. Наукове товариство ім. Шевченка

Партвидав КП(б)У

Видавництво політичної літератури України  Видавництво, засноване у 1922 р. в Харкові під назвою «Пролетар». У 1931 р. виділено як Партвидав ЦК КП(б)У). У 1930 р. входило до складу Державного видавничого об'єднання України. У 1936 р. об'єдналося з Держсоцеквидавом. З 1938 р. — Держполітвидав при РНК (Раднаркомі) УРСР, з 1940 р. – Політвидав при ЦК КП(б)У. З 1941 р. видавництво у складі Укрвидаву, потім – Укрдержвидаву. З 1946 р. – окреме видавництво Укрполітвидав. У 1949 р. перейменовано на Держполітвидав УРСР, а з 1964 р. – Політвидав України. Видавництво друкувало українською мовою матеріали з'їздів КПРС та інші партійні документи, праці відомих представників комуністичних партій різних держав, іншу літературу з історії СРСР і УРСР, партійного і радянського будівництва, філософії, наукового комунізму, атеїзму, політичної економіки, зовнішньої політики СРСР, а також юридичну, художньо-документальну літературу, політичні плакати та наочні посібники.

СНД

Співдружність Незалежних Держав

СРСР

Союз Радянських Соціалістичних Республік

СССР

див. СРСР

УАН

Українська академія наук, див. НАН України

УВАН

див. Українська вільна академія наук 

Українська академія друкарства

Вищий навчальний заклад, що готує фахівців з видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження для роботи в друкарнях, видавництвах, редакціях, на радіо та телебаченні, в рекламних агентствах, на підприємствах поліграфічного машинобудування тощо.

Підготовку фахівців з друкарської справи в Україні було розпочато в 1903 р. в Школі друкарського мистецтва, яку в Києві заснував Стефан Кульженко. В 1917 р. в Києві була створена Українська академія мистецтв – перший в історії України вищий художній навчальний заклад, до складу якого входила графічна майстерня. В 1923 р. було створено Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), в складі якого був також створений поліграфічний факультет шляхом об'єднання графічного відділу інституту зі Школою друкарського мистецтва. В 1930 р. шляхом об'єднання Київського, Харківського та Одеського поліграфічних факультетів у Харкові було відкрито Український поліграфічний інститут, який у 1945 р. було переведено до Львова. 1949 року в зв'язку із 375-річчям українського книгодрукування інституту було присвоєно ім'я Івана Федорова. У 1994 році Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова перейменовано на Українську академію друкарства (УАД) з IV-м рівнем акредитації.

Українська академія друкарства – єдиний в Україні автономний вищий навчальний заклад, який готує фахівців для видавничої справи та друкарства. За час існування інститут підготував близько 13 тис. спеціалістів.

Українська вільна академія наук

(Ukrainian Free Academy of Sciences (UVAN); Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the US) — академія, створена у 1945 р. в Авгсбурзі гуртом українських учених в еміграції, як спадкоємниця традицій і діяльності ВУАН у Києві (1920 – поч.. 1930-х рр.). Першим президентом УВАН був Д. Дорошенко. В 1949 президіум УВАН було перенесено до Канади (у м. Вінніпег). Фактично існувало три організації: УВАН у США, УВАН у Канаді та УВАН у Європі (з 1976 стала представництвом УВАН у США), що поступово виникли одна з одної за географічним принципом. УВАН у США, що була створена тут у 1950 р. вже у 1980 р. нараховувала 67 дійсних членів і близько 200 членів-кореспондентів та наукових співробітників. З 1950 до 1980 р. УВАН у США видала понад 90 книг українською і англійською мовами. Зі здобуттям незалежності України УВАН передала їй частину цінних архівів, зокрема, унікальних шевченківських, та 32 тис. примірників літератури. Сьогодні продовжується співпраця з науковими інституціями Національної Академії Наук України.

Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова

див. Українська академія друкарства

УкрНДІССІ

Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики

УЛЕ

Українська літературна енциклопедія – енциклопедичне видання з історії національної та світової літератури та літературознавства, що було започатковане в 1988 р. Із запланованих п'яти томів вийшло три (Т. 3: К-Н (К., 1995). УЛЕ містить статті про теорію літератури, поетику, літературні течії, об'єднання, художньо-літературні періодичні видання, альманахи, про письменників, критиків, перекладачів, літературознавців, фольклористів тощо. Охарактеризовано творчий доробок українського письменства від найдавніших часів до наших днів. Літературний процес на Україні висвітлюється у взаємозв’язку з розвитком російської, білоруської, польської та ін. літератур. Розрахована на широкі кола читачів. До більшості статей подано чорно-білі та кольорові ілюстрації. УЛЕ видається видавництвом «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана (Київ) за активної участі наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Редакційну колегію спочатку очолював І. Дзеверін, нині М. Жулинський. Наклад перших трьох томів складав 75 тис. примірників кожний.

УНДІАСД

Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства

УНР

Украї́нська Наро́дна Респу́бліка — українська держава, що існувала в 1917-1920 рр. на території Центральної, Східної та Південної України зі столицею в Києві. Проголошена 7 листопада 1917 р. як автономна республіка у складі Російської республіки. 22 січня 1918 р. проголошена незалежною державою. 22 січня 1919 р. об’єдналася з Західно-Українською Народною Республікою (ЗУНР). Ліквідована після поразки українських визвольних змагань 1917-1920 рр. Протягом 1920 – 1992 рр. Уряд республіки перебував у вигнанні, а потім саморозпустився через відновлення незалежності України.

УРЕ

Українська радянська енциклопедія – багатотомна універсальна енциклопедія, зокрема з обширними відомостями про Україну, що була першою республіканською енциклопедією в СРСР. Перше видання було заплановано в 20 тт., але було підготовлено тільки три. Друк першого тому був передбачений на початок 1933 р., але московська цензура заборонила його як націоналістичний. В 1934 р. редакцію УРЕ розпущено. Проект 20-томної УРЕ знов виринув на початку 1948 р., але реально почато його здійснювати невдовзі після ХХ з’їзду КПРС (1956 р.). У 1959-1965 рр. Українську радянську енциклопедію було видано у Києві в 17 тт. У 1974-1985 рр. було надруковано друге видання УРЕ у 12 тт. (50 000 гасел).

УРСР

Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, «союзна республіка у складі СРСР», що у деякі періоди свого існування мала певні формальні ознаки державності у структурі органів управління. Перший Всеукраїнський з'їзд Рад у Харков 12 (25) грудня 1917 р. оголосив, що «Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів». Українську робітничо-селянську радянську республіку в офіційних радянських актах відразу ж після її утворення називали також Українською Народною Республікою (до січня 1919 р.). 10 березня 1919 року на 3-му Всеукраїнському з’їзді Рад була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) – держава, яка прийшла на зміну УНР. 30 грудня 1922 р. Українська СРР разом з РСФРР, Білоруською РСР та Закавказькою Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (Грузія, Вірменія, Азербайджан) увійшла до складу СРСР на федеративних засадах. УРСР припинила своє існування у 1991 році, з розпадом СРСР: фактично — із прийняттям Акту проголошення незалежності України, а формально — із підписанням  Біловезької угоди.

УСРР

див. УРСР

УССР

див. УРСР

ХІНО

Харківський Інститут Народної Освіти ім. О. Потебні – вища школа, що була створена в 1921 р. на базі ліквідованого Харківського Державного Університету у складі трьох факультетів: професійної освіти, соціального виховання, робітничого факультету. У 1930 р. в інституті навчалося понад 9000 студентів. У 1930 р. на базі факультету соціального виховання виник самостійний Інститут соціального виховання, який пізніше став називатися Педагогічний інститут, а факультет професійної освіти ХІНО дав початок Харківському педагогічному інституту професійної освіти та Харківському фізико-хіміко-математичному інституту. У 1930-1933 рр., після низки трансформацій, із ХІНО виділилися два інститути, об'єднані в 1933 р. в Харківський державний університет.

ХТПНГ

Харківське товариство поширення в народі грамотності