Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 6
За місяць : 770
Кількість
статей : 494
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Персоналії
Єфименко Петро Савич

imageЄфименко Петро Савич (псевд. і крипт.: Е. П., П. Е., Одинець Петро, Царедавенко;  2.09.1835, м-ко Великий Токмак, тепер м. Токмак Запорізької обл. – 7(20). 05. 1908, Петербург) – український історик, етнограф, фольклорист, бібліограф. Чоловік О. Я. Єфименко  (О. Я. Ставровської), батько П. П. Єфименка.

Народився в селянській родині. Навчався в Катеринославській гімназії, в Харківському (1855-1858) та Московському університетах (1858-1859). Був одним з організаторів революційно-демократичного таємного товариства, пов’язаного з О.Герценом. За українофільську діяльність Єфименко П. С. перебував на засланні в Пермській та Архангельській губерніях(1860-1870). Проживав в Холмогорах (до 1873), вивчав побут та звичаї життя російських жителів Півночі, потім у Воронежі, Самарі, Чернігові, Харкові. В Чернігові Єфименко П. С. працював у земському статистичному бюро та в редакції «Земского сборника», був одним із організаторів Чернігівської громадської бібліотеки, а в Харкові – повітовим земським статистом, секретарем статистичного комітету, оцінником харківського відділення земельного банку, був одним з укладачів і редакторів «Харьковского календаря» (1884-1887), пізніше літературно-наукового додатку до нього під назвою «Харьковский сборник». Єфименко П. С. створив ряд програм для збирання матеріалів з етнографії, зокрема про народні забобони і повір’я в Україні (1866), видав «Сборник малороссийских заклинаний» (1874) – одну з кращих збірок українського фольклору. Єфименко П. С. – автор численних праць з етнографії, звичаєвого права, народних промислів росіян і українців: «О малороссиянах в Оренбургской губернии» (1861), «Сборник народных юридических обычаев Архангельськой губернии» (1869), «Памятки украинской народной словесности» (1859) та статей з історії України та побуту XVII–XVIII ст., зокрема «Ссыльные малороссияне в Архангельськой губернии (1708-1802)», «Откуда взялись запорожцы» та ін. У книзі «К вопросу об украинском народничестве» (1906) писав про необхідність видання енциклопедичного словника про Україну, наукових праць з історії української культури, літератури, науки, які повинні супроводжуватись бібліографічними списками.

Єфименко П. С. зайнявся бібліографією під впливом українського історика і бібліографа О. М. Лазаревського. Першою роботою бібліографічного характеру була його рецензія на «Указатель источников для изучения Малороссийского края» О. Лазаревського. В рецензії чи не вперше в Україні поставив питання про складання повної української бібліографії, вказував на необхідність обліку і реєстрації друкованих матеріалів, що з’явилися на території Галичини. У статтях «Образцы обличительной литературы в Малороссии» й «Н. Д. Мизко» (обидві – 1882), виступив з пропозицією щодо складання повної бібліографії української літератури.

1860 р. було опубліковано «Дополнение к «Указателю источников для изучения Малороссийского края» О. Лазаревського, в якому Єфименко П. С. не тільки заповнив деякі прогалини покажчика, але й продовжив його хронологічно. Він охопив друковану продукцію з 1763 по 1859 рр. В цій роботі знайшов свій відбиток і західноукраїнський матеріал, а саме був розкритий зміст «Зорі Галицької» за 1852 і 1853 рр. Продовженням «Указателя...» та «Украинской литературной летописи» О. Лазаревського було упорядкування Єфименком П. С. «Украинской литературной летописи» (1861), де подано відомості про літературу за 1857–1860 рр.

В статті «Потребность в биографическом словаре южнорусских деятелей и несколько слов о его программе» одним з перших в Україні Єфименко П. С. порушив питання про необхідність створення біографічного словника, накреслив його хронологічні рамки і вказав на мінімум даних біобібліографічного характеру, що повинні міститися в ньому. Разом з тим наголошував на важливості упорядкування систематичного покажчика статей і книг, які стосуються України, написанні історії української літератури, видання хрестоматії кращих її творів.

Єфименко П. С. був укладачем бібліографічного покажчика праць про українського етнографа П. Чубинського (1884).

 

Твори

 

Дополнение к «Указателю источников для изучения Малороссийского края» А. Лазаревского // Черниг. губерн. ведомости. – 1860. – № 9, 20;

Украинская литературная летопись // Полт. губерн. ведомости. – 1861. – № 3-8;  

Образцы обличительной литературы в Малороссии // Киев. старина. – 1882. – Т. 1, кн. 3. – С. 538-539;

Библиографический указатель трудов П. П. Чубинского // Киев. старина. – 1884. – Т. 9, кн. 5. – С. 138–142;

Потребность в биографическом словаре южнорусских деятелей и несколько слов о его программе // Киев. старина. – 1886. – Т. 14, кн. 4. – С. 805-809;

К вопросу об украинском народничестве / Петро Одинець // Киев. старина. – 1906. – Т. 93, кн. 7–8. – С. 338–376;

Рец. на: «Указатель источников для изучения Малороссийского края» А. Лазаревского // Черниг. губерн. ведомости. – 1858. – № 36.

 

Джерела

 

Гуменюк М. П. Один з перших // Вітчизна. – 1965. – № 7. – С. 197–200;

Гуменюк М. П. П. С. Єфименко // Гуменюк М. П. Українські бібліографи ХІХ-початку ХХ століття. – Х., 1969. – С.27–32;

[Про П. С. Єфименка] // Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії: дожовтн. період. – Х., 1971. – С.125–126;

Єфименко Петро Савович // Українські бібліографи: біогр. відом., проф. діяльн., бібліогр. – К., 2008. – Вип. 1. – С.125–126;

Єфименко Петро Савич // УЛЕ. – К., 1990. – Т. 2. – С. 189–190.

                                                                   

Негрейчук Ірина Олександрівна
Статтю створено : 29.08.2014
Останній раз редаговано : 13.05.2015