Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 23
За місяць : 490
Кількість
статей : 662
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Іменний покажчик (покажчик імен)
Іменний покажчик (покажчик імен)

Іменний покажчик (покажчик імен) – складова довідково-пошукового апарату видання; допоміжний покажчик, рубрики якого подаються у вигляді абеткового переліку власних імен, що згадуються в тексті та бібліографічних записах.

І. п. застосовують, здебільшого, в наукових виданнях, де згадується багато імен, та у бібліографічних посібниках.

Як правило, у І. п. не наводять імена осіб: які зазначені в офіційних найменуваннях установ, організацій, назвах законів, теорій, вчень тощо; персонажів художніх творів; міфологічних героїв. Водночас дві останні категорії імен вміщують в І. п. видань вузькоспеціальної тематики (покажчиках художніх творів, з античної літератури, міфології та ін.).

Рубрика І. п. здебільшого складається з прізвища та імені (або ініціалів) певної особи. Ініціали або повні імена наводять після прізвищ. Виняток становлять імена осіб, які увійшли в історію без прізвищ або з прізвиськами (монархів, церковних ієрархів, ватажків повстань, воєначальників) та псевдонімами; а також імена міфологічні, біблійні, античні та інші.

За структурою рубрик розрізняють три види І. п.: «глухі», коли наводять тільки прізвище та ініціали чи повні імена, або псевдоніми, криптоніми, прізвиська; розгорнуті, де поряд із власними іменами зазначають і дати життя; анотовані, в яких, крім визначень розгорнутих рубрик, подано коротку характеристику діяльності особи чи додаткові відомості до тексту видання.

Якщо в тексті видання ім’я однієї і тієї особи згадується у різних формах (прізвище, псевдонім), то в І. п. формуються дві рубрики: 1) справжнє прізвище; 2) прізвище + псевдонім. Під однією, більш відомою, збирають усі записи, а до іншої подається посилання.

Однакові прізвища розміщують за алфавітом ініціалів чи повних імен, а у випадку збігу ініціалів у дужках подають коротку характеристику особи (дати життя, галузь діяльності, звання тощо), або розкривають ініціали (наводять повністю ім’я та по-батькові).  

Зазвичай І. п. містить дві частини. У першій частині рубрики подаються кирилицею, у другій – латиницею. Якщо в тексті видання ім’я однієї й тієї самої особи  трапляється у різних транслітераціях, то в першій частині І. п. воно подається кирилицею, а в другій (іноземними мовами) – вміщується тільки посилання до першої частини. У другій частині наводять лише імена тих осіб, які в тексті видання подано тільки в написанні латиницею.

В І. п. до наукових видань посилання подається від прізвища особи до номерів сторінок, де воно згадується.

В І. п. до бібліографічних посібників посилання подається на номер бібліографічного запису (якщо записи не пронумеровані, то на сторінку). До І. п. вміщують власні імена, що згадуються в бібліографічному описі та анотаціях: осіб, яким присвячене видання; авторів, співавторів, укладачів, редакторів, художників та інших осіб, які були безпосередніми учасниками створення видання. У рубриках І. п. можуть наводитись додаткові відомості про характер участі конкретної особи в створенні документа, відображеному в бібліографічному посібнику. У такому випадку після номера в дужках зазначають: (упоряд.) – упорядник; (ред.) – редактор; (пер.) – перекладач; (худож.) – художник та ін. Авторські праці особи наводять без відповідної помітки. Щоб відрізняти авторські праці від літератури про цю ж особу, номери посилань беруть у круглі дужки або роблять помітки в дужках: (про нього), (про неї), (про них).

 

Джерела

 

Издания. Вспомогательные указатели : ГОСТ 7.78–99. – [Введен 2000–07–01]. Минск : Изд-во стандартов, 2000. – ІІ, 13 л. – (Межгосударственный стандарт) (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).;

Кунце Х. Составление вспомогательных указателей / Хорт Кунце ; пер. с нем., предисл. и прим. Э. Л. Призмента. – Москва : Книга, 1977. – 63 с.;

 Призмент Э. Л. Вспомогательные указатели к книжным изданиям / Э. Л. Призмент, Е. Л. Динерштейн. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Москва : Книга, 1988. – 208 с. – (От рукописи – к книге).;

Словник книгознавчих термінів / уклад. : В. Я. Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук, М. І. Сенченко ; Книжк. палата України. – Київ : Аратта, 2003. – 160 с.;

Методичні рекомендації щодо вибору, складання та редагування допоміжних покажчиків до видань / Держ. наук. установа «Книжкова палата України ім. І. Федорова» ; [упоряд. : П. М. Сенько, О. М. Устіннікова]. – Вид. 3-є, без змін. – Київ, 2012. – 79 с. : табл.

Кононенко Валентина Олексіївна
Статтю створено : 30.11.2018
Останній раз редаговано : 30.11.2018