Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 13
За місяць : 779
Кількість
статей : 972
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Аналітико-синтетичне опрацювання документів (АСОД)
Аналітико-синтетичне опрацювання документів (АСОД)

Аналітико-синтетичне опрацювання документів (АСОД), аналітико-синтетична переробка інформації (АСПІ), наукова обробка документів – процеси перетворення формальних ознак і змісту первинних документів з метою створення вторинних документів як більш зручних для зберігання, пошуку, використання споживачами інформації. Об’єкт АСОД – первинні документи, що містять безпосередню первинну інформацію про будь-які об’єкти (їх властивості, ознаки, особливості), явища, процеси, результати практичної діяльності – досліджень, вивчень, розробок, узагальнень, матеріальної, інтелектуальної продукції, творчості тощо. АСОД полягає в тому, що з первинного документа беруть потрібні користувачам відомості про зміст і формальні ознаки і на цій основі складають вторинні документи: бібліографічні описи, анотації, реферати тощо. Результатом АСОД є поява вторинних документів, у котрих зафіксовано вторинну інформацію. Вторинна інформація – інформація, створювана в процесі АСОД. При здійсненні будь-якого з видів АСОД застосовуються науковий аналіз і науковий синтез, відповідно звідси і назва «аналітико-синтетичне опрацювання». Інформаційний аналіз документної інформації – початковий етап АСОД, що складається з вивчення документів та виділення з них найсуттєвіших відомостей. Інформаційний синтез – процес узагальнювання інформації, отриманої внаслідок інформаційного аналізу документів і підготовлення результатів узагальнення в текстовій чи іншій формі. Аналіз і синтез неподільні і здійснюються паралельно. АСОД не обмежується здійсненням аналізу і синтезу. Йому притаманне також використання методів абстрагування та узагальнення. Метод абстрагування допомагає виділити з усіх ознак документа саме ті, що найбільш цікаві користувачам, відкинути другорядні. Метод узагальнення забезпечує згортання інформації, яку містить первинний документ, передбачає застосування способів перетворення великих обсягів інформації у більш компактну, але досить містку форму. Основні види АСОД – бібліографічний опис, індексування (систематизування, предметизування, координатне індексування), анотування, реферування. Також багато фахівців зараховують до АСОД: переклад наукових документів; збирання, критичне оцінювання, систематизацію й узагальнення науково-технічних даних; складення оглядів.

Основні види та результати АСОД

Види АСОД

Результат

Складення бібліографічного опису

Бібліографічний опис

Анотування

Анотація

Систематизування

Класифікаційний індекс

Предметизування

Предметна рубрика

Координатне індексування

Ключові слова, дескриптори

Реферування

Реферат

АСОД здійснюється сьогодні всюди, де людина має справу з документами. Найдавнішими з інформаційних установ є бібліотеки, що містять у своїх фондах найбільший документний ресурс суспільства. Велика робота з документами ведеться в архівах. Впорядкування документів також відбувається в музеях. Теорія і практика  опрацювання інформації, яка формувалася в бібліотеках, архівах і музеях протягом багатьох століть, отримала визнання в багатьох закладах документальних комунікацій. Накопичений досвід вийшов за їхні межі і почав використовуватися для формування багатьох інформаційно-пошукових систем. АСОД використовується в національній системі науково-технічної інформації, в інформаційно-аналітичній діяльності видавництвами, бібліографічними, видавничими та книготорговельними установами. Майже в усіх сферах суспільного життя суспільства створені інформаційні центри та служби, діяльність яких базується на різних видах АСОД.

Джерела

Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 5034: 2008. – [Чинний від 2009.01.01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2009. – 38 с. – (Національний стандарт України) (Інформація та документація);

Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. – [Чинний від 2014.07.01]. – К. : Мінекономрозвитку України, 2014. – III, 44 с. – (Національний стандарт України) (Інформація та документація).

Толковый словарь по основам информационной деятельности / Укр. акад. информатики, Укр. ин-т науч.-техн. и экон. информ.; под ред. Н. Н. Ермошенко ; [сост. : В.  М.  Бирбраер, Е.  И.  Гершгорин, А.  М.  Грабченко и др.]. – К. : УкрИНТЄИ, 1995. – 247, [2] с.;

Аналітико-синтетична обробка документів : підруч. для студ. ін-тів культури / Е.  Т. Карачинська, Є. А. Медведєва, В. К. Удалова, Л. Г. Хромченко. – Х. : ХДІК, 1996. – 258 с.;

Українська архівна енциклопедія / Держ. ком. архівів України, Укр НДІ арх. справи та документознавства; [редкол. : Матяш І. Б. (гол. ред.) та ін.]. – К., 2008. – 880 с. : фот.;

Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації : бібліогр. опис док., анотування док. : навч. посіб. / О. М. Збанацька ; М-во культури України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтва. – К., 2014. – 268 с.

Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Мікроаналітичне згортання інформації : індексування док., реферування док. : навч. посіб. / О. М. Збанацька ; М-во культури України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтва. – Київ : НАКККіМ, 2016. – 266 с.

 

Збанацька Оксана Миколаївна
Статтю створено : 08.09.2014
Останній раз редаговано : 17.02.2017