Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 24
За місяць : 867
Кількість
статей : 479
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Бібліологічні вісті

image

 

 

«Бібліологічні вісті» – журнал, що видавався Українським науковим інститутом книгознавства (УНІК) з 1923 р. по 1930 р. (останній номер – № 4 за 1930 р. – вийшов на початку 1931 р.); єдиний на той час у Радянському Союзі фаховий науковий журнал практично з усіх галузей книгознавства. Багато статей, надрукованих в «Бібліологічних вістях», зберегли свою наукову цінність, є достовірним джерелом з історії українського книгознавства, бібліотечної справи та бібліографії. Серед редакторів журналу – Ю. Меженко, директор УНІКу, С. Кондра, Т. Алексєєв та ін.

 

Усього вийшло 25 номерів в 21 випуску:

 

Рік

Кількість журналів

Нумерація

Обсяг журналів

1923

4

1–4

№ 1– 39 с.; № 2– 43 с.; № 3– 32 с. (64 стовп.); № 4– 61 с. (122 стовп.)

1924

1

1–3 (5–7)

№ 1-3– 182 с.

1925

1

1–2 (8–9)

№ 1-2– 192 с.

1926

4

1, 2, 3, 4 (10–13)

№ 1– 88 с.; № 2– 88 с.; № 3– 96 с.; № 4– 116 с.

1927

4

1, 2, 3, 4 (14–17)

№ 1– 128 с.; № 2– 124 с.; № 3
146 с.; № 4– 138 с.

1928

1

1 (18)

№ 1– 192 с.

1929

2

2–3 (19–20), № 4 (21)

№ 2–3– 144 с.; № 4– 86 с.

1930

4

1, 2, 3, 4 (22–25)

№ 1– 146 с.; № 2– 144 с.; № 3
153 с.; № 4– 152 с.

 

 Перші два номери журналу за 1923 р. надруковані на машинці і, можливо, відтворені за допомогою засобів малої поліграфії. Тираж № 1 був приблизно 25 примірників; тираж № 2 – 30 примірників; № 3 і 4 за 1923 р. видані вже друком по 500 примірників. Титульних аркушів журнал у 1923 р. не мав, його назва українською та французькою мовами, видавнича марка УНІК роботи Ю. Михайліва та зміст випуску друкувалися у верхній частині першої сторінки. Починаючи з 1924 р. журнал виходив тиражем 1 000 примірників (останній номер за 1930 р. – 1 122 примірники).

Формат журналу, починаючи з № 3 за 1923 р. (№ 1 і 2 виглядали як зошити, ширина майже дорівнювала висоті) до № 4 за 1929 р. включно, був 26х18 см або 27х18, а в 1930 р. формат журналу стає більш «економічним» – приблизно 21х15 см. Зовнішнє оформлення журналу було вишукано строгим, але практично завжди обкладинку та авантитул прикрашала марка УНІК. У різних номерах журналу використано 7 марок УНІКу. Загальний вигляд обкладинки журналу «Бібліологічні вісті»: геометрично чітка рамка, в ній зверху назва журналу, посередині ближче до низу – марка УНІК (художники Ю. Михайлів, В. Кричевський та А. Середа), знизу – номер журналу і рік.

Програма «Бібліологічних вістей», яка відбивала характер, зміст і напрями робіт, здійснюваних УНІК, передбачала в 1923 р. такі питання: бібліографія, бібліотекознавство, бібліофілія, книжкова справа. З 1924 р. програма часопису анонсувалася в журналі вже ширше: «Статті та інші праці з питань теоретичного і прикладного книгознавства: Історія книги. Журналістика. Історія преси. Законодавство про друк. Історія цензури. Теоретична бібліографія. Бібліографічні покажчики по різних галузях життя та знання. Бібліотекознавство. Бібліопсихологія. Бібліофілія. Екслібрис. Манускрипти. Рідкісні видання. Видавнича та книгарська справа. Теорія та практика друкарського мистецтва. Хроніка бібліологічного життя на Україні та закордоном».

У журналі містяться публікації 166 авторів. Усього за 8 років на сторінках «Бібліологічних вістей» було опубліковано 526 статей, рецензій, оглядів чи хронікальних заміток більш- менш значного обсягу, а загалом 987 окремих матеріалів, багато з яких не підписані авторами. Анотований опис усіх статей та хронікальних заміток є в систематичному покажчику змісту журналу, випущеному 1996 р., а алфавітний покажчик усіх публікацій є в додатку до монографії Г. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства». Найбільш активно публікувалися в журналі Т. Алексєєв, Ю. Меженко, М. Іванченко, С. Кондра, В. Ігнатієнко, М. Русинов, Й. Залевський, С. Боровий, А. Артюхова-Іванова, Д. Балика, Л. Биковський.

За тематикою найбільше публікацій присвячено українським бібліотекам, у першу чергу – Всенародній бібліотеці України (ВБУ, нині – НБУВ), фаховим товариствам, об’єднанням та асоціаціям, у тому числі української еміграції, а також бібліотекам діаспори; оглядам книжкових виставок, рецензіям, переважно на іноземні видання, діяльності УНІКу, інформації про фахові з’їзди, конференції, наради, про іноземні бібліотеки, журнали, видавництва; подавалися біографічні статті (як некрологи, так і до ювілеїв); статті з історії українського друкарства та видавничої справи, а також єврейського друкарства в українських землях. Є публікації про музеї (включаючи бібліотеки музеїв), підготовку кадрів, видавничу справу, поліграфію, друкарні, статистику друку, а також про бібліотечну справу та книжкову торгівлю. Низку статей присвячено десятковій (децимальній) класифікації, теоретичним проблемам книгознавства, включаючи бібліопедагогіку і бібліопсихологію; чільне місце займають матеріали щодо бібліотек для дітей та дитячих книжок. Чимало публікацій присвячено бібліофільству, мистецтву книги, художникам-графікам. Журнал друкував галузеві постанови, розпорядження; публікації з авторського права, також про діяльність Книжкової палати, комісій ВУАН, фахових зарубіжних установ, у тому числі організацій Західної України. Важливими є методики бібліографічного опису стародруків, огляди стародруків по книгосховищах, статті з історії вітчизняної періодики, національної бібліографії, бібліографознавства. Деякі номери «Бібліологічних вістей» були тематичними, присвячувалися певній події: номер за 1924 р. присвячений 350-річному ювілею українського книговидання, № 3 за 1926 р. – видатному художнику-графіку Г. Нарбуту, а № 3 за 1927 р. – М. Гоголю.

Окремий блок публікацій в «Бібліологічних вістях» пов’язаний з бібліотечною справою та бібліотекознавством. Серед теоретичних бібліотекознавчих праць: статті Ю. Меженка «Чи потрібні інвентарі в бібліотеках універсального типа?» (1923, № 4) і «Перспективи розвитку великих та наукових бібліотек на Україні» (1926, № 2), дві ґрунтовні статті С. Борового «Наукова бібліотека в сучасних умовах» (1930, № 1 і 2). На сторінках журналу знайшли місце і питання збереження фондів. Питання комплектування бібліотечних фондів, включаючи обов’язковий примірник (3 замітки), так чи інакше розглядалися в 19-ти публікаціях, хоча й досить побіжно.

Основною темою, що висвітлювалася на сторінках журналу, є розвиток соціології книги та читання, питаннями якого займався УНІК. Це фундаментальні статті Д. Балики «Аналітичний та синтетичний метод вивчення читачівства», «Про класифікацію друків за соціяльним призначенням», «Ще про наукові та організаційні проблеми книговивчення» та «Бібліологічна педагогіка як наука». Велика увага приділялася вивченню бібліопсихологічної теорії М. Рубакіна. З обґрунтованою критикою певних тверджень теорії  Рубакіна на сторінках «Бібліологічних вістей» виступив Д. Балика.

У журналі було опубліковано 6 рецензій на бібліотекознавчі праці: А. Вияснівського – на «Сборник статей по библиотечной работе» 1923 р. (1923, № 4); Ю. Меженка – на «Праці Одеської центральної наукової бібліотеки. Т. 1» 1927 р. (1928, № 1); Д. Балики – на «Сборник Публичной библиотеки СССР им. В. И. Ленина» 1928 р. та «Материалы Института библиотековедения» 1928 р. (обидві – 1928, № 1); Т. Алексєєва – на німецький збірник «Von Büchern und Bibliotheken» 1928 р. (1930, № 2); Л. Хавкіної – на книгу «The year’s work in librarianship. Vol. 1» 1929 р. (1930, № 4).

30 статей стосуються організації бібліотечної справи в Україні. У статті А. Вияснівського «Українізація бібліотечної роботи в м. Києві» (1923, № 4) відзначено відсутність української книжки для масового читача, а також незнання бібліотекарями української мови та літератури; доводиться необхідність проведення  відповідних семінарів для бібліотекарів. У тому ж номері повідомлялося, що А. Вияснівському доручено організацію спеціальної педагогічної бібліотеки. Окрема стаття в журналі присвячена бібліотекам індустріальних технікумів (1928, № 1). У цьому ж випуску чільну увагу приділено матеріалам до реформи бібліотечної справи в Україні. Редакція часопису наголосила, що в дискусії мають взяти участь всі бібліотеки, пов’язані з майбутньою реформою. Підкреслено, що Інститут книгознавства інтенсивно і уважно вивчає стан бібліотечної справи, має тисячі анкет після проведеного ним у 1927 р. всеукраїнського бібліотечного перепису, але вважає, що читацький ринок досліджено недостатньо, в дискусії багато теорії і мало практики. З метою підсилення теорії фактами «Бібліологічні вісті» у номері за 1928 р. опублікували відомості, одержані на прохання УНІК від найбільших публічних бібліотек – Харківської центральної наукової, Харківської державної ім. Короленка, Одеської центральної наукової, Польської державної (м. Київ), Центральної єврейської державної ім. М. Вінчевського. Ці відомості є важливим джерелом для вивчення історії вітчизняної бібліотечної справи.

У 1930 р. надруковано 2 статті Я. Керекеза: «Бібліотечний похід на Київщині» (№ 1), де розкрито статистичні дані про сільські бібліотеки, а також вказано одне із завдань – вилучення «шкідливої, ідеологічно чужої, непотрібної літератури», та «Бібліотеко-методична робота на Київщині 1929–1930 року» (№ 2). Бібліотекам вищих навчальних закладів присвячено статтю М. Сафронєєва «Нові форми та методи роботи наукових ВИШ’івських та ВТШ’івських бібліотек» (1930, № 2). Дуже інформативною є стаття Й. Залевського «Київські бібліотеки в цифрах», що становить витяг з підготовленого тоді до друку «Путівника по київських бібліотеках». Наведено таблиці кількості бібліотек, книжок у них, персоналу, розвитку бібліотечної мережі по роках, стану каталогів, складу читачів, бюджету, платні бібліотекарів.

«Бібліологічні вісті» друкували численні статті про окремі бібліотеки, зокрема при ВУАН й окремо про ВБУ. Серед останніх – 3 публікації заступника директора бібліотеки В. Іваницького про відділ бібліотекознавства, який він одночасно тоді очолював (1923, № 2, 3, 4). Цьому ж відділу присвячено статтю Л. Биковського «Бібліотековіана Всенародної бібліотеки України» з підписом «Бібліографічний мікроб» у № 3 за 1923 р. Дві статті про ВБУ (1923, № 4, і 1925) підготував директор установи С. Постернак, дві статті – вчений секретар Я. Маяковський: у № 3 за 1926 р. і № 4 за 1927 р. подається інформація про НДІ бібліотекознавства, першу конференцію наукових бібліотек УСРР, аспірантуру, підготовку кадрів, комісії при ВБУ.

16 матеріалів у «Бібліологічних вістях» присвячено бібліотекам вищих навчальних закладів Києва, 7 – іншим київським бібліотекам. Про бібліотеки в різних містах УСРР – Харкові, Одесі, Лубнах, Вінниці, Чернігові, Ніжині, Полтаві, Житомирі, Херсоні тощо – йдеться в 16 публікаціях, у Західній Україні – в 7-ми. Щодо бібліотек Росії – 15 заміток. Інформацію про бібліотеки в інших країнах світу (Англії, Болгарії, Іспанії, Китаї, Німеччині, Польщі, США, Туреччині, Угорщині, Франції, Чехії, Швеції та ін.) містять загалом 55 публікацій. Найбільше – про бібліотеки Німеччини та США.

Кілька статей стосуються історичних українських книгозбірень: бібліотеки Києво-Печерської лаври (1923, № 4), Софійського собору (1925), Волинського ліцею (О. Оглоблін, 1927, № 4). Є інформація про київське (1926 № 4 і 1927 № 1) і харківське (1925) бібліотечні об’єднання.

Серед публікацій щодо українських товариств за кордоном  – інформації про бібліотечну та бібліографічну комісії НТШ у Львові, бібліологічний гурток та видавниче товариство при Українській Господарській академії в Подєбрадах, приватне бібліотечно-бібліографічне бюро І. Калиновича в Золочеві, український бібліографічний гурток у Відні, Комітет слов’янської бібліографії та Товариство прихильників української книги в Празі.

65 статей і хронікальних заміток розкривають певною мірою історію різноманітних з’їздів, конгресів, конференцій, нарад і семінарів. Значне місце в журналі відводилося статтям, присвячених кардинальним проблемам організації, теорії та методики бібліографічної справи в республіці. Важливою для галузі можна вважати статтю Ю. Меженка «Теоретичні передумови організації української бібліографічної роботи» (1926, № 4). Як додатки до статті Ю. Меженка були надруковані доповіді В. Дубровського «Про українську наукову бібліографію» і М. Годкевича «Об’єднання науково-бібліологічної роботи на Україні». У 1927 р., № 4, друкується стаття чеського вченого Л. Жівного «Бібліографія й завдання бібліографічних інститутів». Статті Ю. Меженка «До питання про виявлення динаміки літературного процесу бібліографічним методом» та М. Ясинського «Індивідуальна бібліографія» були суттєвим внеском у роботу з розроблення теоретико-методичних питань бібліографії. Крім того, Ю. Меженко неодноразово писав про важливе значення державної бібліографії, критикував незадовільний стан роботи Української книжкової палати, формулював завдання державної бібліографії з урахуванням специфіки радянського часу.

Журнал приділив чільну увагу і репертуару української книги – цих питань так чи інакше торкаються автори 24 статей і заміток як з Галичини, з еміграційних кіл, так і з УСРР. У роботах С. Маслова «З історії бібліографування стародруків в половині ХІХ ст.» та «Комітет для опису видань, що вийшли на території України в XVI–XVIII вв.» йдеться про реєстрацію всіх стародруків, створених на етнічних українських територіях. Найбільш ґрунтовною є стаття П. Іноземцева «Проблеми національної бібліографії на Україні» (1929, № 2–3), в якій відстоювалися важливі принципи українського бібліографічного репертуару.

Важливе значення мали розвідки з методики бібліографічної роботи. У статті М. Ясинського «Індивідуальна бібліографія» (1930, № 1) розглядаються питання методики укладання бібліографічних покажчиків, звертається увага на практичну доцільність, обсяг матеріалу, систему опису, визначаються поняття «індивідуальна бібліографія», «колективна бібліографія», «біобібліографія»; аналізуються індивідуальні покажчики, що вийшли в Радянській Україні 1929 року. Проблеми створення алфавітного каталогу, історія та аналіз світових систем його будови розглядаються в статті Є. Шамуріна «Колективне авторство» (1927, № 2), де подається тлумачення терміну «колективне авторство». В журналі опубліковані рецензії Ю. Меженка на книгу О. Фоміна «Аннотации. Теория и практика их составления», С. Кондри на книгу Л. Хавкіной «Составление указателей к содержанию книг и периодических изданий».

Серед постійних рубрик журналу – «Miscellanea» (статті з історії стародруків, друкарської справи, преси, замітки про рукописи, екслібриси); «Рецензії, огляди», підрубрика «По закордонних часописах», особлива багата в 1929–1930 рр.; «Персоналія» [іноді рубрика називалась «Пам’яті згаслих» – друкувалися переважно некрологи відомих діячів книги: І. Калиновича, Г. Саливона (Тисяченка), О. Попільницького, О. Ловягіна]. Особливу увагу редакція звертала на рубрику «Хроніка». Перший час її вели М. Іванченко та Я. Стешенко, а з 1928 р. – С. Кондра та Т. Алексєєв. Інформацію для «Хроніки»  Інститут отримував завдяки творчим зв’язкам із багатьма бібліотеками, товариствами, книгознавчими установами України, Радянського Союзу і цілого світу. Матеріали цієї рубрики (відсутня лише в двох випусках, – за 1924 р. та в № 2 за 1926 р.) постійно інформували читачів про важливі події в галузі видавничої та бібліотечної справи, бібліографії, мистецтва книги. Частина хронікальних заміток друкувалася за підписами їх авторів, що надавало їм необхідної достовірності. Серед авторів хронікальних матеріалів – імена таких діячів книги, як Ю. Меженко, В. Січинський, Я. Стешенко, М. Іванченко, В. Ігнатієнко, Д. Щербаківський та ін. Матеріали «Хроніки» розподілялися за такими підрубриками: бібліологія, бібліографія, бібліотекознавство, видавнича справа, друкарство, мистецтво книги, бібліофілія. Деякі матеріали «Хроніки» публікувалися в підрубриках «Varia», «Прологомени». У № 1 за 1928 р. редакція запропонувала читачам надавати для підрубрики «Desiderata» оголошення про пошуки або пропозиції до обміну або продажу необхідної літератури. В цій же підрубриці містилися оголошення та звернення установ.

У вересні 1928 р. редколегія «Бібліологічних вістей» ухвалила надалі подавати в журналі резюме всіх статей німецькою мовою.

Журнал припинив своє існування у 1931 р., переважно з ідеологічних, а також з фінансових причин. В архіві залишилася ціла низка так і не надрукованих статей. Пізніше журнал «Бібліологічні вісті» часто зазнавав критики, подеколи досить різкої, за перевагу в ньому матеріалів, звернутих у минуле книги, за надання сторінок емігрантам – «буржуазним націоналістам» і «фашистам». Кілька десятиріч навіть на згадку про «Бібліологічні вісті» було накладено табу. Лише на початку 1970-х рр. починається поступове введення в науковий обіг позитивної інформації про журнал.

«Бібліологічні вісті» є бібліографічною рідкістю. У 1999–2000 рр. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відродження» здійснила фототипічним способом перевидання всіх номерів журналу.

 

Джерела

 

Архів УНІК: Інститут рукопису НБУВ, фонд 47.

№ 319–335. «Бібліологічні вісті». Рукописи статей з авторськими та редакційними правками.

№ 336. Авторські рукописи статей та матеріали до хроніки, що не були використані редакцією «Бібліологічних вістей» 1923–1930 р. 283 арк.


Порський В. Бібліологічні вісті / Вол. Порський // Українські бібліологічні вісті. – Авгсбург, 1948. – Ч. 1. – С. 4–6;

Вовченко И. А., Каганов И. А. На заре украинского советского книговедення: украинская книговедческая периодика 20-х годов // Книга. Исседования и материалы. – М., 1972. – Сб. 23. – С. 142–160;

Гуменюк М. П. Журнал «Бібліологічні вісті» (1923–1930) / М. П. Гуменюк // Книгознавство та бібліографія : зб. наук. праць. – К. : Наукова думка, 1983. – С. 75–81;

Гуменюк М. П. Журнал «Бібліологічні вісті» (1923-1930) / М. П. Гуменюк // Гуменюк М. П. Біля джерел української радянської бібліографії. – К.: Наукова думка, 1991. – С. 92–98;

Дашкевич Я. «Бібліологічні вісті» – ідеї та люди // Книжник. – 1992. – № 1. – С. 23–24;

Про журнал «Бібліологічні вісті» / Ю. Меженко ; публ. Я. Дашкевича // Книжник. – 1992. – № 1. – С. 24–25;

Бібліологічні вісті (1923–1930): Систематичний анотований покажчик / Нац. парлам. б-ка України; уклад. Г. І. Ковальчук; наук. ред. С. І. Білоконь. – К., 1996. – 160 с.;

Білокінь С. І. «Бібліологічні вісті» – місце в культурі / Сергій Білокінь // Вісник Книжкової палати. – 1996. – № 3. – С. 7–10;

Ковальчук Г. І. Журнал УНІКу «Бібліологічні вісті» / Галина Ковальчук // Бібліотечний вісник. – 1997. – № 2. – С. 26–28;

Дашкевич Я. «Бібліологічні вісті» – ідеї та люди // Бібліологічні вісті: Факсимільне перевидання. 1923. – № 1–4. – Львів, 1999. – С. V–XI;

Солонська Н. Г. «Бібліологічні вісті» як осередок української інтелектуальної та книгознавчої думки 20-х – початку 30-х років ХХ ст. / Н. Г. Солонська // Наукові праці НБУВ. – К. : НБУВ, 1999. – Вип. 2. – С. 11–44;

Спогади Юрія Меженка про журнал «Бібліологічні Вісті» // Листи Юрія Меженка до львів’ян (1923–1969). – Львів : ЛНБ ім. В. Стефаника, 2002. – С. 223-225. – Лист до Ярослава Дашкевича, № 4;

Вальо М. Юрій Меженко – редактор «Бібліологічних вістей» / Марія Вальо // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника. – Львів, 2003. – Вип. 11. – С. 156–163;

Дубова Т. Бібліографія на сторінках «Бібліологічних вістей» / Тетяна Дубова // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника. – Львів, 2003. – Вип. 11. – С. 174–179;

Когут С. Зарубіжна тематика на сторінках часопису «Бібліологічні вісті» (1923–1930) / Софія Когут // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. – Львів, 2003. – Вип. 11. – С. 165–173;

Рибчинська Н. «Бібліологічні вісті» (1923–1930) в контексті української книгознавчої періодики / Наталія Рибчинська // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. – Львів, 2003. – Вип. 11. – С. 145–155;

Меженко Ю. О. Спогади про журнал «Бібліологічні вісті»/ Ю. О. Меженко // Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1945–1969). – Львів, 2009. – С. 251–253. – Додаток: С. 254–255;

Ковальчук Г. І. Книгознавчий журнал «Бібліологічні вісті» : до 90-річчя від часу створення / Г. І. Ковальчук // Наука України у світовому інформаційному просторі. – К. : Академперіодика, 2013. – С. 131–139;

Шатрова М. Б. Дослідження з питань книжкового мистецтва на сторінках журналу «Бібліологічні вісті» (1923–1930) / М. Б. Шатрова // Вісник Харківської держ. академії культури. – 2013. – Вип. 39. – С. 131–138.

Ковальчук Галина Іванівна
Статтю створено : 02.10.2015
Останній раз редаговано : 24.01.2017