Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 0
За місяць : 592
Кількість
статей : 530
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Бібліотека Київської духовної академії

Бібліотека Київської духовної академії – книжкове зібрання найбільшого в Україні часів Російської імперії вищого навчального  закладу Російської православної церкви. Відіграла важливу роль в освітньому і культурному житті України, у формуванні світогляду освічених верств її населення, мала унікальне книжкове зібрання видань 15 – поч. 20 ст.

Київська духовна академія (КДА) діяла у 1819–1919 рр., знаходилась у старовинній частині міста, на Подолі (поряд з сучасною Контрактовою площею) і була наступницею Києво-Могилянської колегії, згодом перетвореної в академію (КМА, 1632–1817). Відповідно, Б. КДА була прямою правонаступницею однієї з найбільших у Східній Європі бібліотеки КМА, яка, у свою чергу, вела свій початок від книгозбірні Братської школи, заснованої у 1615 р. у Київському Братському монастирі за сприяння  впливових осіб – прихильників православ’я та завдяки матеріальній підтримці запорозьких козаків.

Достовірних відомостей щодо обсягів фонду цінного бібліотечного зібрання КМА, успадкованих у 1819 рр. Б. КДА, не виявлено, наведена у різних джерелах інформація є суперечливою. Після великої і руйнівної пожежі на Подолі 1811 рр. значна частина  бібліотечного зібрання КДА була втрачена (точна кількість невідома), а його залишки стали основою у новоствореній Б. КДА, де  певний час підтримувались традиції формування  фонду, його організації та класифікації за прикладом КМА. Проте подальший розвиток, склад та зміст фондів Б. КДА тісно пов’язувались із навчальним процесом та загальною діяльністю академії.

Передача залишків цінної бібліотеки КМА Київській духовній академії затягнулася на рік з-за відсутності облікових документів на фонди. Складені за допомогою викладачів КДА списки літератури стали єдиними документами, за якими бібліотека КМА переходила до КДА. У цей  «перехідний» період бібліотекою опікувався ієромонах К. Куницький.

Історія Б. КДА умовно поділяється на три етапи. Кожному з них відповідає період чинності певного Статуту духовних академій Російської імперії (приймався у 1814, 1869, 1884 та 1910 рр.) і з кожним пов'язані імена бібліотекарів, які формували та оберігали унікальне книжкове зібрання.

На першому етапі своєї діяльності (1819–1869) Б. КДА керувалася Статутом 1814 р., в якому, зокрема, визначалась нова схема класифікації наук, отже, й ведення каталогів і розміщення книжкового фонду. Для більш зручного використання книг у навчальному процесі за основу було взято «Общую таблицу классификации для библиотек высших духовных училищ», (наведена в «Актах и документах, относящихся к истории Киевской академии», 1913), в якій рекомендувалося поділяти фонд книгозбірень духовних навчальних закладів на декілька частин: А – бібліотека стародавніх мов; Б – бібліотека російська; В – французька; Г – німецька; Д – малопоширених мов; Е – географічні посібники: атласи, глобуси; Ж – посібники з математики; З – кабінет фізичний; И – кабінет природничої історії; царство копалень, царство рослин, царство тварин; І – старожитності; К – бібліотека книг, що не пов’язані з духовною освітою: 1) цивільне правознавство, 2) медицина, 3) хімія, 4) театр, 5) мистецтво та ін; твори неблагонадійних авторів. Кожна частина бібліотеки від «А» до «Д» ділилася на 6 предметів («розрядів») згідно з академічними науками: богослів`я, філософія, словесність, математика, історичні науки, мовознавство. Кожній розряд також поділявся на дрібніші відділення. Професори повинні були мати «копію» каталогу за своїм предметом.

Перший систематичний каталог Б. КДА датується 1826 р., його укладачем був бібліотекар-священик і професор А. Пушнов. Літерні позначки у каталозі замінено римськими цифрами; загалом зафіксовано 4488 назв книг. Відомі ще два каталоги цього періоду: кінця 1830-х рр., в якому зафіксовано книги бібліотеки, видані до 1835 р., та «Каталог книг вновь поступивших и жертвуемых в академическую библиотеку, 1825–1861 гг.». Аналіз «Общей таблицы классификации» та названих каталогів свідчить, що Б. КДА вже наприкінці 1820-х рр. мала власну систему бібліотечної класифікації, вела окремі каталоги на кожну частину фонду і, згідно з цією системою, так само розміщувались видання на полицях. За діяльністю бібліотеки і веденням каталогів здійснювали нагляд Правління академії і Комісія духовних училищ.

Наприкінці 1860-х років недоліки у розміщенні фонду за мовною, форматною, систематичною ознаками стали цілком очевидними. Книжковий фонд за 50 років існування КДА помітно збільшився, бібліотека кілька разів змінювала приміщення. З горища Святодухівської церкви, яка знаходилась на території КМА, у 1824 р. книгозбірня перемістилась на другий поверх триповерхового будинку КДА, а з 1863 р. по 1869 р. розміщувалась у конгрегаційному залі старого навчального корпусу КМА. У 1869 р., коли відзначалось 50-річчя КДА, бібліотека отримала повністю  перебудовану під її потреби споруду староакадемічного  («Мазепинського») корпусу КМА. Того ж року, згідно з новим Статутом духовних академій, за яким всі навчальні дисципліни були згруповані у трьох відділеннях: богословському, церковно-практичному і церковно-історичному, у Б. КДА розпочались пошуки нових варіантів систематизації і улаштування книжкового фонду. Фонд книгозбірні на той час налічував майже 12 тис. назв (24 978 тт. та 300 рукописів).

За дорученням Ради академії професори І. Малишевський, Ю. Підгурський і О. Воскресенський розробили «Інструкцію бібліотекаря академії», згідно з якою обов’язковим вважалося ведення хронологічного, алфавітного, систематичного каталогів, каталогу рукописів і старожитностей, списків дублетів і дефектних видань. Прийнято також пропозицію бібліотекаря О. Розова щодо оновленого порядку розміщення фондів відповідно до розробленої ним власної системи бібліотечної класифікації за галузями знань. Він же запропонував запровадити «замісники» книг на полицях та зошит для запису виданих книжок професорам і студентам на руки за прикладом бібліотеки Київського університету св. Володимира.

Алфавітний каталог належало вести на окремих картках, що зберігались у шухлядках. Закріплювалось чітко визначене місце кожної книги у фонді. У книжкових шафах вони розташовувались за форматом та порядком у систематичному каталозі. Для рукописів призначалось окреме приміщення. В основу укладання систематичного каталогу був закладений предметний принцип, який відображав склад дисциплін академічної програми навчання, відповідно, кількість частин у каталозі мала відповідати кількості штатних викладачів. Схеми систематизації книг по кожній галузі знань розроблялась їх викладачами на власний розсуд.

image
Бібліотека КДА. Друга половина 19 ст.

Другий етап історії Б. КДА припав на період 1870–1886 рр. У 1871 р. розпочалась робота з реорганізації бібліотечної класифікації та розміщення фонду. Наступного року було складено алфавітний каталог (у подальшому він періодично перероблявся) та планувалось започаткувати хронологічний каталог. Паралельно відбувався перерозподіл книг сукупного фонду, надання їм нових шифрів, які відображали розряди наук, відділення, формат, загальний порядковий номер і порядковий номер у відділенні. У 1879 р. влаштовано читальню, розроблено правила роботи з книгою у читальному залі.

На початку 1880-х років знову загострились недоліки у розміщенні книжкового фонду. Для нових видань бракувало місця у шафах. Призначена у 1883 р. спеціальна комісія, що складалась з професорів КДА, лише через 4 роки запропонувала вирішення проблеми – переведення книжкового фонду на форматно-кріпосну розстановку, за прикладом Імператорської бібліотеки у Відні. На той час це було прогресивним кроком в організації фондів і каталогів. У подальшій бібліотечній роботі до уваги приймались оновлені Статути духовних академій (1884, 1910), в яких змінювалась кількість кафедр з новими дисциплінами, вилучались світські науки з переліку академічних наук, що впливало на комплектування книжкового фонду. У 1886 р. Б. КДА налічувала: друкованих книг и брошур 18132 назви (42716 т.); рукописів – 710 назв; актів і грамот – 326 назв.

Третій період історії бібліотеки охоплював 1886–1919 рр. і був пов’язаний із завершенням переходу на форматно-кріпосний принцип розміщення фондів. Повністю цю роботу було закінчено у 1910–1915 рр. При цій розстановці книзі, з урахуванням її формату, відводилося одне конкретне місце на полиці раз і назавжди. Для видань формату Іn folio відводились перші нижні полиці.  Шифр  книги включав: позначення кімнати бібліотеки, де вона знаходилась (літерами від «А» до «Е»); номер шафи в конкретній кімнаті (римською цифрою); номер полиці конкретної шафи (цифра у чисельнику); порядковий номер на цій полиці шафи (цифра у знаменнику). Наприклад, шифр «Лексикона» (1627) П. Беринди виглядав так: В ХХХІІІ 9/458. На одній полиці могли стояти книги лише однієї галузі знань. В читальному залі знаходились довідкові видання та академічні каталоги. Окремо на 3-му поверсі Б. КДА зберігалися рукописи, мапи, естампи, ноти. В колишньому конгрегаційному залі  розміщувались періодичні видання, учнівська  і студентська бібліотеки. На першому поверсі одна з кімнат була відведена під архів видань КДА.

У листопаді 1900 р. за наказом обер-прокурора св. Синода К. Побєдоносцева Б. КДА поповнилась більшою частиною фундаментального книжкового зібрання Полоцької духовної семінарії (3527 назв у 5547 томах, переважно латинською мовою), яке, у свою чергу, формувалась з книг Жидичинської і Радомишльської бібліотек, полоцького Софійського собору, ієзуїтської Ужвалдської книгозбірні, Піддубійського базиліанського монастиря та з інших джерел. На ці книги під загальною назвою «Полоцька уніатська бібліотека»  у Б. КДА було укладено окремий випуск друкованого каталогу.

Нова розстановка на деякий час вирішила проблему розташування фондів. У Статуті 1910 р. пропонувалась оновлена система класифікації наук, проте вплинути на перерозподіл книжкового фонду вона вже не могла. Для нових надходжень відшукували місце без змін у схемі розподілу книжкового фонду. До 1911 р. Б. КДА видала 11 випусків систематичного друкованого каталогу, мала рукописний алфавітний і систематичний каталоги на «пересувних» картках.

У 1915 р., у розпалі Першої світової війни, найцінніша частина Б. КДА, упакована в 300 ящиків, була евакуйована в Казань, згодом повернулась до Києва.

У квітні-грудні 1919 р. КДА була ліквідована радянською владою, а її фундаментальну бібліотеку, в якій налічувалось близько 150 тис. од. зберігання разом зі студентською бібліотекою (мала 4542 томи і була перенесена до фундаментальної за одну ніч), учнівською, т. зв. «продажною», книжковим зібранням академічного хору та архівом академії передали Вищому інституту народної освіти (ВІНО) як відокремлене відділення книгозбірні ВІНО.

З 1923 р. колишня Б. КДА разом із будівлею колишнього шкільного корпусу Братського монастиря та всім іншим майном перейшла у підпорядкування Всенародної бібліотеки України (ВБУ, нині – Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) і отримала статус її відокремленої (Подільської) філії. Бібліотека знаходилась на другому та третьому поверхах корпусу.

Визначальною фігурою в цей час був останній бібліотекар КДА, магістр богослов’я А. Криловський (1853–1930), який за складних умов на всіх проміжних етапах передачі книгозбірні зберіг її фонди від зазіхань різних установ. Ним був укладений і останній друкований систематичний каталог Б. КДА у 5 томах, 13 випусках (1915). У ВБУ А. Криловський зайняв посаду молодшого бібліотекаря з умовою завідування колишньою Б. КДА, згодом – помічника завідувача Петрівського (Подільського) відділу.

Суттєвий внесок в організацію Б. КДА, поповнення її фондів у різні часи внесли й інші її високоосвічені бібліотекарі, що одночасно були й викладачами академії:  філософ і богослов І. Скворцов, професори А. Пушнов та А. Граніков, український поет та професор К. Думитрашко.

image
К. Д. Думитрашко - поет, професор КДА, очолював бібліотеку у 1870-1886 рр.

image
Останій бібліотекар КДА А. С. Криловський у 1886-1919 рр.

За своїм складом Б. КДА оцінюється як унікальне явище української культури, винятково цінне зібрання як за кількістю стародруків, так і за ступенем раритетності окремих видань. В ній нараховується 19 інкунабул (досліджені й описані Б. Зданевичем, 1974), 132 палеотипи (описані М. Шамрай,  І. Торбаковим, Б. Грановським, 1995), 450 церковнослов’янських стародруків 16–18 ст., зокрема творів українських письменників П. Беринди, К. Транквіліона, Л. Зизанія, П. Могили, М. Смотрицького, С. Косова, І. Галятовського, І. Гізеля, Л. Барановича, Д. Туптала, І. Копинського та інших, і стародруків 17 ст., які вийшли польською і латинською мовами, переважно українських авторів.

Збірка рукописів Б. КДА  поповнювалась завдяки пожертвам від колишніх вихованців академії, церковних і державних діячів. На початку 19 ст. рукописи дарували: М. Бантиш–Каменський, граф І. Потоцький, польські поміщики Келембети, київський митрополит Євгеній (Болховітінов) та ін. У 1865 р. до бібліотеки надійшли розкольницькі рукописи від професора Олонецької духовної семінарії Е. Барсова. У 1870-х рр. Б. КДА отримала близько 1500 рукописів з монастирів і церков Київської і Волинської єпархій. Цінною є колекція рукописів на папірусі, пергаменті, папері, надісланих архімандритом А. Капустіним. Це зібрання грецьких, латинських, арабських, коптських, сирійських, грузинських та українських рукописів, між якими були так звані Київські глаголичні листки, які датуються 11 ст.

Над описом рукописів академії працювали професори КДА М. Петров та О. Лебєдєв. Рукописи КДА у 1924 р. були передані  до відділу рукописів ВБУ. За актом передачі Б. КДА до ВБУ в бібліотеці нараховувалося 2111 од. зб. рукописів.

Як спадкоємниця бібліотеки КМА Б. КДА мала у своєму складі особисті бібліотеки київських митрополитів, про які залишив згадки професор КДА і Київського університету св. Володимира С. Голубєв (1848–1920): «Книгами оную библиотеку снабдили преосвященные митрополиты, а именно: от Петра Могили наданных книг в старой библиотеке 2131 числится; от Рафаила Заборовского – 137; от Тимофея Щербацкого – 144; от Арсения Могилянского – 166; от нынешнего Гавриила Кременецкого еще 35 только дано; от преосвященного епископа Крутицкого Илариона – 595; от Кирилла, епископа Севского – 72; от Самуила, нынешнего епископа Крутицкого – 24. Итого всего 3304». На багатьох  книгах є автографи митрополитів.

Найбільш активне поповнення книжкового фонду Б. КДА спостерігалось у 19 ст. З 1840-х рр. академія регулярно виділяла кошти на потреби бібліотеки і закупівлю книг. Викладачі КДА стежили за якістю фонду і несли відповідальність за наявність і повноту репертуару видань зі свого предмету. Бібліотекарі дбали про  закупівлю книг, рекомендованих викладачами, порядок у розміщенні фондів, їх  схоронність і обслуговування читачів. Для книжок, які друкувались без обкладинки, КДА замовляла оправлення в друкарні Києво-Печерської лаври; на корінцях книг ставилась позначка «К. Д. А.».

Крім видань з навчальних дисциплін Б. КДА закуповувала художні твори та літературу суспільно-політичного змісту. У фонді були представлені основні твори К. Рилєєва, О. Грибоєдова, О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Бєстужева-Марлінського, М. Гоголя, М. Некрасова, Ф. Достоєвського, Л. Толстого та багатьох інших класиків російської літератури Творчість українських письменників та публіцистів  була репрезентована книгами І. Котляревського, О. Кониського, П. Куліша, М. Вовчка та ін. Бібліотека мала й значну кількість творів з різних напрямів політичних і економічних вчень і течій, включаючи й марксизм. Досить вичерпно у фонді Б. КДА було представлено розділ філософії, де містились твори як античних, так  і сучасних на той період вчених.

Бібліотека дбала і про поповнення фонду вітчизняної і зарубіжної періодики. У звіті за 1914/1915 навчальний рік зазначено, що цей фонд налічував 863 од. (назв) газет і журналів.

Навіть після ліквідації академії фонди її бібліотеки, вже у складі ВБУ, продовжували поповнюватись у двадцяті роки 20 ст., здебільшого за рахунок надходження приватних бібліотек київської професури та викладачів КДА. Було прийнято книжкові зібрання професорів П. Петрушевського П. Орловського, В. Бєлікова, І. Цвєтаєва, Г. Скибинського, В. Іконникова, М. Глубоковського, М. Скабаллановича, М. Туницького М. Ястребова, І. Королькова, М. Пальмова, останнього ректора академії, єпископа В. Богдашевського, викладачів КДА М. Дроздова, В. Рибинського та ін. За рішенням дирекції ВБУ ці та інші приватні бібліотеки були приєднані до основної бібліотеки КДА.

Бібліотечне зібрання КДА нині зберігається у тому ж вигляді, в якому воно надійшло до ВБУ. До 1992 р. бібліотека знаходилася в старому корпусі КМА на Подолі, як філія № 1 НБУВ. Було збережено і шифри книг, надані ще до 1920 р. У 1986–1987 рр. у колишній Б. КДА здійснено інвентаризацію і складено картковий топографічний каталог на все зібрання.

З 1992 р. колишня Б. КДА знаходиться у корпусі НБУВ на вул. Володимирській, 62, де зберігається компактно, як меморіальне книжкове зібрання у Відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Вона налічує понад 96 тис. од. зберігання, не рахуючи тих її частин, які зберігаються відокремлено, а саме: архіву академії, т. зв. «продажної» бібліотеки видань КДА, рукописів, церковнослов`янських і іноземних стародруків, книг гражданського друку 18 – поч. 19 ст., нот, мап і атласів, а також деяких конкретних книг, які поповнили інші колекції рідкісних видань НБУВ. До видань з цього унікального меморіального зібрання регулярно звертаються науковці, спеціалісти, аспіранти, студенти, викладачі університетів та інших ВНЗ України.

Історію Б-ка КДА у різний час досліджували В. Іконников, І.  Корнєйчик, П. Сотниченко, З. Хижняк, Л. Шаріпова, Н. Шип та ін.

Джерела

Акт приема-передачи библиотеки КДА от 22 нояб. 1923 г. Всенародной библиотеке Украины: Список каталогов и инвентаря. – Архів НБУВ. – Оп. 1, № 71;

Личные документы А. С. Крыловского, 1886–1929. – ІР НБУВ. – Ф.184,  № 1–15;

Дело о передаче академической библиотеки  в пользование УАН. – ЦДІАК України. – Ф. 711, оп. 1, спр. 8929; Там само. – № 10852, арк. 4;

Формулярный список о службе библиотекаря Киевской духовной академии, статского советника Амвросия Семеновича Крыловского за 1908 г. – Там само. – № 10927;

Иконников В. С. Библиотека Киевской духовной академии / Иконников В. С. Опыт русской историографии. – Киев, 1891. – Т. 1, кн. 1. – С. 749–761;

Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии: Отд. 2 (1721–1795): Т. 4–5 (1762–1795) / Введ. Н. И. Петрова. – Киев, 1907–1908;

Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии: Отд. 3 (1796–1869): Т. 1–5 (1796–1869) / Введ. Ф. И. Титова. – Киев, 1910–1915;

Общая таблица классификации для библиотек высших духовных училищ // Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. – Київ, 1913. – Отд. 3. – Т. 4. – С. 119 – 120;

Криловський А. С. Філія на Подолі  // Бібліотечний журнал. – 1925. – Ч. 2-3. – С. 20–22;

Славянские книги кирилловской печати XV–XVIII вв. : описание книг, хранящихся в Гос. публ. б-ке УССР / укл.: С. Й. Петров, Я. Д. Бірюк, Т. П. Золотар. – Киев, 1958. – 266 с.;

Сотниченко П. А. Бібліотека Києво-Могилянської академії: Філософські джерела /П. А. Сотниченко // Від Вишинського до Сковороди: З історії філософської думки на Україні ХVІ–ХVІІІ ст. – Київ, 1972. – С. 47– 54;

Каталог інкунабул / Акад. наук Української РСР, Центр. наук. б-ка ; уклав Б. Зданевич ; [упоряд. Г. І. Ломонос-Рівна]. – Київ : Наукова думка, 1974. – 248, [40] с.;

Сотниченко П. З історії філіалу Центральної наукової бібліотеки АН УРСР // Укр. іст. журн. – 1974. – № 6. – С. 108–112;

Шаріпова Л. В. З історії рукописного зібрання Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії / Л. В. Шаріпова // Рукописна та книжкова спадщина України. – Київ, 1993. – Вип. 1. – С. 123–133;

Каталог палеотипов  из фондов Центральной научной библиотеки им. В. И. Вернадского НАН Украины / Сост. М. А. Шамрай, при участии Б. В. Грановского и И. Б. Торбакова. – Київ: Наук. думка, 1995. – 546 с.;

Дениско Л. М. А. С. Криловський як член Комітету по опису українських стародруків XVI–XVIIІ ст. при Археографічній комісії ВУАН / Л. М. Дениско // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2000. – Вип. 4. – С. 150–155;

Дениско Л. М. Амбросій Семенович Криловський (1853–1930) /Людмила Дениско // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 1. – С. 48–52;

Дениско Л. М. Бібліотека Київської Духовної академії (1819–1919) / Людмила Дениско; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2006. – 224 с.;

Київська духовна академія (1819–1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. – Т. 1. А–К. — Київ : Видавничий дім «КМ-Академія», 2015. – 740 с.; Т. 2. Л–Я. – Київ: Видавничий дім «КМ-Академія», 2016. – 1004 с.

Дениско Людмила Михайлівна
Статтю створено : 26.06.2017
Останній раз редаговано : 22.11.2017