Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 2
За місяць : 424
Кількість
статей : 620
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Бібліотека-клуб
Рубрики : Бібліотеки
Бібліотека-клуб

Бібліотека-клуб – комплексний поліфункціональний заклад культури, предметом діяльності якого є як бібліотечне обслуговування населення, так і організація його дозвілля засобами клубної роботи. Б.-к. слід розглядати як різновид дозвіллєвої неприбуткової державної культурно-просвітницької установи, у діяльності якої, на відміну від клубу-бібліотеки, функції публічної книгозбірні є пріоритетними по відношенню до суто клубних форм роботи. Відповідно, Б.-к. зазвичай є окремим структурним підрозділом бібліотечної мережі, переважно районного рівня, філією ЦБС, ЦРБ, ЦМБ. Більшість Б.-к. функціонують у сільській місцевості. Ініціатива об’єднання в один заклад бібліотеки і клубу походить здебільшого від органів місцевого самоврядування і характерна для сіл з малою кількістю жителів. Метою такого об’єднання часто слугує прагнення до раціонального використання бюджетних коштів.

Поряд з основними завданнями бібліотечної роботи (організація бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів, оптимальне використання та збереження фондів тощо) на Б.-к. покладаються проведення повноцінної клубної роботи, а також діяльність при закладі гуртків та клубів різного спрямування для змістовного дозвілля.

Поєднання бібліотечної і клубної роботи в одному закладі бере відлік з 1920–1930-х рр., коли в СРСР у масових книгозбірнях створювались т. зв. читацькі аматорські об’єднання, здебільшого культурно-освітнього, просвітницького та дозвіллєвого спрямування. Відтоді й дотепер, бібліотека і клуб, особливо в сільській місцевості, часто розміщуються в одній будівлі і функціонують у певній єдності та взаємозв’язку. Починаючи з 1980-х рр., у масових бібліотеках спостерігалося зростання інтересу до клубних форм роботи, спрямованих на розвиток художнього смаку їх членів у сфері літератури, музики, кіно, образотворчого мистецтва, театру, художньої самодіяльності, народної творчості тощо. Відповідно зростала кількість Б.-к., більш активною ставала їх культурно-просвітницька діяльність. З урахуванням цих тенденцій Міністерство культури СРСР у липні 1986 р. затвердило «Положення про аматорське об’єднання, клуб за інтересами», в якому були визначені основні напрями розвитку змістовної діяльності клубів. У радянські часи у масових бібліотеках клуби здебільшого створювались за вказівками керівних органів, однак найбільш життєздатними були ті, що виникали за ініціативою читачів. Серед членів літературно-художніх клубів поширеним явищем було добровільне взаємовикористання книг з домашніх бібліотек.

Організація різноманітних клубів при бібліотеках впливала на комплектування їх фондів, у масових книгозбірнях створювались відділи (сектори) мистецтвознавчої, нотно-музичної літератури, фонотеки, відеотеки та ін. Свою діяльність клуби здійснювали в тісній координації з осередками творчих організацій, музичними училищами, художніми школами та ін. Поєднання бібліотечної діяльності з клубною, утворення єдиного культурно-просвітницького та дозвіллєвого центру призвели до появи такого закладу як Б.-к., який, розвиваючи клубні форми роботи, поширював свій вплив і на тих осіб, що не були читачами бібліотеки, але відвідували клуб і мешкали у зоні обслуговування даною книгозбірнею.

Характерним для Б.-к. є наявність постійних тематичних виставок, музейних куточків, спеціалізованих приміщень культурно-просвітницького призначення тощо. При активному розвитку клубної роботи та культурно-просвітницької діяльності книгозбірень уможливлюється трансформація бібліотек-філій у Б.-к.

Клуби та об’єднання за інтересами при книгозбірнях – одна з важливих форм диференційованої роботи бібліотек з різними групами користувачів, які мають спільні інтереси та об’єднуються для вільного спілкування, обміну думками, поглиблення знань та навичок в тій чи іншій галузі мистецтва, науки, літератури тощо. На зустрічах членів клубу бібліотекарі інформують відвідувачів про нові книги та журнали; організовують обговорення та дискусії; створюють сприятливу атмосферу обміну думками, знаннями, досвідом та ін. Ініціатива створення клубу при Б.-к. може належати як користувачам, так і бібліотекарям. Його формуванню передують різні форми виявлення інтересів користувачів – анкетування, опитування, бесіди, аналіз журналу відгуків, скриньки пропозицій тощо. Діяльність клубу (або гуртка), у Б.-к., як правило, відбувається у формі масових заходів: літературно-музичних вечорів, салонів, віталень, вечорів запитань і відповідей, конкурсів, зустрічей з цікавими людьми, вечорів відпочинку, презентацій, конференцій, диспутів тощо. Іноді книгозбірня лише надає приміщення та організовує роботу гуртка, яким керує педагог або професіонал у певній галузі діяльності. Заняття гуртків ведуться за програмою, розрахованою на певний період, тому склад учасників може періодично змінюватись. У Б.-к. діють клуби і гуртки різного профілю для всіх вікових груп користувачів, у т. ч. у рамках мейкерспейса: різних ремесел, рукоділля, м’якої та глиняної іграшки, палітурної справи та ін.

Основними чинниками, що спонукають до створення Б.-к., є: підвищення активності соціокультурної, просвітницької та клубної роботи; запровадження нових форм діяльності бібліотеки в умовах зменшення кількості користувачів (читачів) та фінансування; особиста зацікавленість працівників бібліотеки у підвищенні соціального статусу закладу, іміджу бібліотекаря та бібліотеки та ін.

На початку 21 ст. в умовах трансформації діяльності бібліотек в Україні помітно змінюється змістовна складова їх клубної роботи. З’являються клуби спілкування для користувачів різного віку, різних професій та інтересів. Відродження традицій сімейного читання призвело до створення в бібліотеках сімейних клубів; функціонують клуби за інтересами: краєзнавчі, історичні, фольклорні, екологічної просвіти, фізкультурно-оздоровчі, колекціонерів, городників та ін. При Б.-к. виникають творчі аматорські об’єднання: арт-студії, любителів театру, кіномистецтва, відео, анімації, веб-дизайну та ін. У деяких Б.-к. поряд з бібліотеками-музеями та клубами-бібліотеками, створено центри збереження традицій місцевих народних промислів, з розвитку інтелектуальних і творчих здібностей користувачів, робота яких відрізняється високим методичним рівнем, використанням інноваційних розробок в галузі педагогіки і психології, впровадженням в практику авторських програм та творчих розробок відвідувачів.

Бібліотеки та клуби виконують спільні соціальні функції (культурно-просвітницькі, комунікативні, виховні, рекреаційні, самоосвітні, гедоністичні та ін.) та завдання (сприяння вихованню гармонійної особи, прищеплення гуманістичних ідеалів, формування певного рівня як загальної, так й інформаційної культури тощо). Тому об’єднання роботи цих закладів та організація їх функціонування в єдиній інформаційно-культурній установі часто є виправданим кроком. Профіль діяльності більшості Б.-к. залежить переважно від характеру і змісту клубної роботи, яка зумовлює і основні різновиди самих клубів.

Створення Б.-к. поглиблює соціальну місію бібліотечної установи: вона стає не лише інформаційним і культурно-просвітницьким центром, що забезпечує користувачів затребуваною інформацією, а й центром проведення вільного часу і спілкування. Відтак у рамках Б.-к. уможливлюються різноманітні форми дозвілля, дискусій, культурно-мистецьких заходів та творчих програм, об’єднання користувачів у клубах за інтересами. Клубні форми роботи дозволяють залучати до Б.-к. ширше коло осіб у порівнянні з публічною бібліотекою. Після кількаразової участі у суто клубних заходах відвідувачі, як правило, стають постійними користувачами Б.-к.

Б.-к., так само як і клуб-бібліотека, має право здійснювати різні види діяльності, що слугують досягненню цілей, заради яких вона створена, згідно з Державним стандартом надання безоплатних послуг клубними та бібліотечними закладами культури державної та комунальної форм власності (Наказ Міністерства культури України № 983 від 15.10.2013 р.) та надавати на платній основі послуги соціально-культурного характеру, що визначаються «Переліком платних послуг, які можуть надаватися державними та комунальними закладами культури» (Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. № 1271, із змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 1131 від 05.12.2012 р., № 493 від 12.07.2017 р.).

Станом на 2017 р. в Україні існує від 500 до 1000 клубних різновидів бібліотек. Більш точний облік утруднений з-за відсутності чітких ознак класифікаційно-типологічного розподілу Б.-к. та клубів-бібліотек, не розробленості нормативно-правового, методичного, наукового забезпечення їх діяльності.

Джерела

Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури: затверджено постановою Кабінету Міністрів від 12 грудня 2011 р. № 1271 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури»;

Державний стандарт надання безоплатних послуг клубними та бібліотечними закладами культури державної та комунальної форм власності: затверджено наказом Міністерства культури України від 15.10.2013 № 983 «Про затвердження Державного стандарту надання безоплатних послуг клубними та бібліотечними закладами культури державної та комунальної форм власності» 

Алескеров Б. А. Библиотека-клуб (в Азербайджанской ССР) / Б. А. Алескеров // Сов. библиотековедение. – 1987. – № 4. – С. 48–50;

Досумбаева Б. С. Эксперимент по созданию библиотеки-клуба в малонаселённом пункте / Б. С. Досумбаева // Сов. библиотековедение. – 1992. – № 3–4. – С. 47–50;

Типове положення про бібліотеку-клуб / Одес. ОУНБ. – Одеса, 1996. – 2 с. – Ротапринт; 

Социально-культурная деятельность: поиски, проблемы, перспективы: сб. науч. ст. / под ред. Б. Г. Мосалева. М.: МГУКИ, 2002. 134 с.;

Социально-культурная деятельность учреждений культуры клубного типа: Учебник / Под ред. H. П. Гончаровой. – Москва-Тверь, 2004. – 222 с.; 

Ловкова Т. Б. Библиотека как центр досуга: учебно-методическое пособие / Т. Б. Ловкова. – М.: Либерея-Бибинформ, 2009. – 104 с.; 

Розколупа Н. Окремі питання організації роботи бібліотеки-клубу і бібліотеки-музею / Н. Розколупа // Бібліотечна планета. – 2009. – № 3. – С. 23–25;

Соколов В. Ю. Інтегрована інформаційно-бібліотечна та клубна діяльність бібліотеки-клубу та клубу-бібліотеки // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. 2018. № 2. С. 33–39.

Соколов Віктор Юрійович
Статтю створено : 15.11.2017
Останній раз редаговано : 04.09.2018