Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 5
За місяць : 751
Кількість
статей : 503
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)

Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) – універсальна ієрархічна комбінаційна класифікаційна система, національна класифікація Росії. ББК була прийнята в СРСР для класифікації творів друку у відповідності з марксистсько-ленінською теорією класифікації наук.

У кінці 20-х рр. ХХ ст. найбільші бібліотеки СРСР (Державна бібліотека СРСР ім.В.І.Леніна, Державна публічна бібліотека ім.М.Є.Салтикова-Щедріна, Бібліотека Академії наук СРСР) почали розроблення нової системи класифікації для своїх каталогів; роботи велися розрізнено. У 1930-ті рр. зріс інтерес бібліотечної громадськості до проблем бібліотечних класифікацій: вони обговорювалися на нарадах, конференціях, у фахових виданнях. Необхідно було створити спеціальну комісію, до складу якої, крім бібліотечних працівників мали увійти науковці. Однак, у той час не було необхідних умов для розроблення нової системи класифікації: по-перше, це відсутність достатньо розробленої класифікації наук; по-друге, брак відповідних кадрів, здатних вирішити це завдання. Тому роботи велися досить повільно. В кінці 1930-х рр. протягом кількох років під керівництвом Льва Наумовича Троповського (1885–1944) працював теоретичний семінар з питань класифікації. Лекції з історії класифікації зарубіжних систем читав професор Московського державного бібліотечного інституту Євген Іванович Шамурін (1889–1962). З 1946 р. він очолив об’єднаний колектив розробників (близько 150 осіб). Були підготовлені проекти (1949, 1951), проведено експеримент у кількох невеликих бібліотеках і у 1955 р. опубліковано перероблений і експериментально перевірений варіант системи. У той же час безпартійний З. Н. Амбарцумян виступив з низкою пропозицій (зокрема: про багаторазове відображення творів класиків марксизму-ленінізму, про виставлення творів К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна, документів партії на першому місці у кожному діленні каталогу та ін.), реалізація яких дозволила би перетворити систематичні каталоги у бібліотеках в апарат пропаганди. Ці пропозиції увійшли в затверджену обов’язкову інструкцію. Проти інструкції рішуче виступив член партії Є. І. Шамурін, за що був визнаний «буржуазним об’єктивістом» і суворо наказаний у партійному і адміністративному порядку. Колектив розробників ББК розформовано. Наприкінці 1950-х років Міністерство культури РСФСР вирішило об’єднати зусилля бібліотек з метою видання єдиної класифікаційної системи. Було створено комісію у складі представників великих універсальних і спеціальних бібліотек із залученням провідних спеціалістів із різних галузей знань. Розроблення класифікації очолила кандидат філософських наук, учениця Л. Н. Троповського та Є. І. Шамуріна Ольга Панкратіївна Тесленко (1911–1974). Знову скомплектований колектив у Державній бібліотеці імені В. І. Леніна[1] (більше 120 осіб) і в трьох інших організаціях-співавторах – Всесоюзної книжкової палати, Державної публічної бібліотеки[2] та Бібліотеки Академії Наук [3] (усього більше 200 осіб) почав активну роботу за єдиним планом. У 1960–1968 рр. вийшли найбільш повні таблиці для наукових бібліотек в 25 випусках, 30 книгах. У 1970–1972 рр. видано скорочені таблиці для наукових бібліотек у 5 випусках, 6 книгах. У 1975 р. було видано окремим томом зведений алфавітно-предметний покажчик. У 1977 р. вийшло в світ перше видання таблиць ББК для масових бібліотек (2-ге вид. – 1988 р., Робочі таблиці – 1997 р.). З 1978 р. почався випуск таблиць для дитячих бібліотек (з другого видання 1986 р. – для дитячих і шкільних бібліотек). У 1998 р. – їх третє видання. У 1980–1983 рр. у 4-х томах опубліковано ББК для обласних бібліотек; у 1989 р. – для краєзнавчих каталогів і бібліотек. З 1960 - х рр. почався переклад ББК іншими мовами. Сьогодні повністю і фрагментарно таблиці перекладено більше ніж 20-ма мовами.

В Україні розробленням ББК займалася Державна наукова бібліотека ім. В. Короленка (Харків). Першою впроваджувати радянську систему ББК почала Державна бібліотека України з 1960 р. на основі проекту цієї системи. Широке впровадження ББК було розпочато після прийняття в 1966 р. постанови Колегії Міністерства культури СРСР «О внедрении первого издания Советской библиотечно-библиографической класссификации». Впровадження розпочиналося з виходом друкованих таблиць ББК для бібліотек різних категорій: Державна бібліотека України і великі наукові бібліотеки – з 1960 р.; масові бібліотеки, дитячі та бібліотеки для юнацтва – з 1980 р.; обласні універсальні наукові бібліотеки – з 1986 р. Впровадження йшло повільно до 1978 р., до появи наказу Міністерства культури СРСР від 29.09.78 № 735 «О внедрении советской библиотечно-библиографической классификации в практику массовых и детских библиотек» та аналогічного наказу Міністерства культури УРСР від 02.11.78 № 965 «Про впровадження радянської бібліотечно-бібліографічної класифікації в практику роботи державних масових бібліотек республіки». У 1985 р. вийшло ще два накази: Міністерства культури СРСР від 28.10.85 № 404 «О внедрении библиотечно-библиографической классификации в практику работы государственных, республиканских (АССР), краевых, областных, универсальных библиотек»; Міністерства культури УРСР від 04.12.85 № 1232 «Про впровадження бібліотечно-бібліографічної класифікації в практику роботи обласних універсальних наукових бібліотек». Низка наказів впровадила ББК в практику роботи українських бібліотек. Проте повні таблиці ББК за останні більше ніж 50 років не перевидавались і не будуть, а фонди Національної парламентської бібліотеки України і Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського систематизувались саме за ними, тому згадувані бібліотеки змушені були самі удосконалювати систему.

У 1981 р. групі розробників ББК (12 осіб, у т. ч. 8 – з Державної бібліотеки імені В. І. Леніна) присуджено Державну премію СРСР в галузі науки. Використовувалась у СРСР і деяких соціалістичних країнах. У 1990-х рр. в Росії і колишніх республіках СРСР ББК стала кваліфікуватись як ідеологічно шкідлива і змістовно застаріла класифікаційна система, яку потрібно кардинально переробляти. ББК будувалася на ідеологічних принципах, на головній позиції знаходився марксизм-ленінізм, який згодом перетворився на загальнонаукове і міждисциплінарне знання. У відповідності з угодою 2000 р. авторським правом на ББК володіють 3 бібліотеки: Російська державна бібліотека, Російська національна бібліотека, Бібліотека Російської академії наук. Координаційним федеральним міжвідомчим центром із ведення ББК є Науково-дослідний центр розвитку ББК, що функціонує в якості підрозділу Російської державної бібліотеки. У відповідності із законодавством про авторське право будь-яке видання, що так або інакше належить до ББК, повинно бути узгоджено з Науково-дослідним центром розвитку ББК.

Варіанти таблиць ББК: універсальні, повні, середні, скорочені, галузеві. У 2000 р. співавторами ББК підписана угода, у відповідності з якою ББК переходить на нову типологію видань, а система таблиць містить 3 варіанти: повні (еталонні), середні і скорочені таблиці. Всі вони узгоджені між собою за структурою та індексацією і відрізняються тільки за глибиною деталізації.

Еталонний, базовий варіант таблиць ББК – повні таблиці ББК у 25 випусках, 30 книгах (1960–1968) з наступними доповненнями і виправленнями. Вирішено не публікувати їх більше у вигляді книжкового видання. Середні таблиці ББК у 10 випусках призначені для систематизації літератури в бібліотеках різних типів і видів: універсальних наукових, вищих навчальних закладів, галузевих і спеціалізованих. Середні таблиці заплановано випускати протягом ряду років окремими, послідовно нумерованими випусками. Скорочені таблиці ББК в одному томі замінять варіант для масових бібліотек («Рабочие таблицы ББК для массовых библиотек»,1997). Скорочене видання має виходити у світ з інтервалом у 8–10 років.

Структура таблиць ББК:

-         Основні таблиці;

-         Таблиці спеціальних типових ділень;

-         Таблиці загальних типових ділень;

-         Абетково-предметний покажчик.

Структура Основних таблиць ББК.

 

Табл.1 Структура основного ряду ББК

 

Науки про природу

1

Загальнонаукове і міждисциплінарне знання

А

Природничі науки

2

Природничі науки в цілому

Б

 

Фізико-математичні науки

В

 

Хімічні науки

Г

 

Науки про Землю

Д

 

Біологічні науки

Е

Прикладні науки

3

Техніка. Технічні науки

Ж/О

4

Сільське і лісове господарство. Сільськогосподарські і лісогосподарські науки

П

5

Охорона здоров’я. Медичні науки

Р

Науки про суспільство

6/8

Суспільні й гуманітарні науки в цілому

С

Суспільно-політичні науки

 

Історія. Історичні науки

Т

 

Економіка. Економічні науки

У

 

Політика. Політичні науки

Ф

 

Держава і право. Юридичні науки

Х

 

Військова наука. Військова справа

Ц

 

Культура. Наука. Освіта

Ч

Гуманітарні науки

 

Філологічні науки. Художня література

Ш

 

Мистецтво. Мистецтвознавство

Щ

Науки про мислення

 

Релігія. Атеїзм

Э

 

Філософські науки. Психологія

Ю

9

Література універсального змісту

Я

 

 

Перший ряд основних таблиць – сім відділів, поділено на підвідділи, що складають другий ряд ділень. Підвідділи в результаті наступної деталізації утворюють третій ряд ділень і так далі. Всі ділення мають умовні позначення, які називаються класифікаційними індексами. У багатьох рубриках є посилання й відсилання. Їхнє призначення різниться. Посилання, позначені словами «див. також» пов’язують родинні за змістом галузі знання. Відсилання – позначені словом «див.» – упереджують від неправильного рішення, а крім того, підказують, до якого саме розділу потрібно віднести книгу.

Структура Таблиць спеціальних типових ділень.

Всередині Основних ділень класифікації існують спеціальні типові ділення. Вони дозволяють деталізувати матеріал за ознаками, що притаманні окремим наукам і галузям практичної діяльності і приєднуються до індексу основних таблиць через дефіс (Сільськогосподарські науки: -2 Біологія виду або групи сільськогосподарських тварин; -3 Розведення і племінна справа; -4 Годування і утримання).

Структура Таблиць загальних типових ділень.

Загальні типові ділення можуть використовуватися в усіх діленнях класифікації, оскільки формують комплекси видання за ознаками, які характерні для усіх або багатьох галузей знання. Поділяються на три види:

-   тематичні – відбивають типові ознаки змісту документів і призначені для більш глибокого розкриття саме змісту («с – Методика і техніка наукових досліджень і спостережень»;

-  формальні – дозволяють групувати матеріал за ознаками форми і призначення документів. («я5 Журнали», «я72 Підручники і навчальні посібники для середньої школи»);

-  територіальні – дають змогу комплексувати матеріали за географічною ознакою, вони можуть застосовуватися в будь-якому діленні класифікації. Позначаються цифрами і великими буквами. взятими у дужки – (4УКР), (5КАЗ).

Тематичні і формальні загальні типові ділення дозволяють утворювати спеціальні рубрики для різних видів творів друку: словників, довідників, підручників та ін.; виокремити особливо важливі поняття, типові для різних галузей знань: філософські питання науки, її методологію, управління, організацію і охорону праці, техніку безпеки праці, історію науки та інше. Індекси загальних типових ділень позначаються малими літерами російського алфавіту: в, г, к, л, и, с, у, р, ц, я.

Територіальні типові ділення призначені для утворення рубрик, що позначають місцевість (територію, регіон) у відділах історії, географії та деяких інших.

Алфавітно-предметний покажчик.

В Алфавітно-предметному покажчику назви предметів і понять розташовані за алфавітом, а поруч зазначено класифікаційний індекс, під яким їх можна знайти в Таблицях. Покажчик полегшує і прискорює пошук потрібного класифікаційного ділення і показує як один і той же предмет представлено в різних галузях знань у залежності від того, з якої точки зору він розглядається.

На початок ХХІ ст. поетапно вийшли такі випуски середніх таблиць ББК:

– випуск 1 «60/63 Соціальні науки в цілому. Суспільствознавство. Історія. Історичні науки»;

– випуск 2 «65/68 Економіка. Економічні науки. Політика. Політологія. Право. Юридичні науки. Військова справа. Військова наука»;

– випуск 3 «4/5 Сільське та лісове господарство. Сільськогосподарські та лісогосподарські науки. Охорона здоров’я. Медичні науки»;

– додатковий випуск «Таблиці типових ділень загального застосування»;

– випуск 4 «7 Культура. Наука. Просвіта»;

– випуск 5 «80/84 Філологічні науки. Художня література. 85 Мистецтво. Мистецтвознавство. 86 Релігія. 87 Філософія. 88 Психологія»;

–       випуск 6 «3 Техніка. Технічні науки»

Розділи, представлені в даних випусках, перероблено відповідно до корінних змін у житті суспільства, його ідеології, політики, економіки, правових засад, розвитку науки, освіти, культури.

У 2008 р. Науково-дослідним центром розвитку ББК та Російською державною бібліотекою для дітей було випущено 4-те видання таблиць з урахуванням змін, внесених відповідно до опублікованих на той час чотирьох випусків Середніх таблиць ББК.

 

Джерела

 

 Гитис Л. Х. Толковый словарь информационных и издательских терминов / Л. Х. Гитис. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во Моск. гос. горн. ун-та, 2003. – 160, 3 с. – (Терминологические словари для горных инженеров);  

Карачинська Е. Т. Бібліотечні каталоги : [навч. посіб. з дисципліни «Орг. бібл. фондів і каталогів» для підгот. мол. спеціалістів вищ. навч. закл.] / Е. Т. Карачинська, В. К. Удалова. – Х. : Основа при Харк. держ. ун-ті, 1992. – 160 с.;

Мухітдінова Л. Класифікаційні системи в Україні: коротка історія (1917–1996 р.) / Людмила Мухітдінова // Вісник Книжкової палата. – 1996. – № 4. – С. 9–12;  

Научно-исследовательский центр развития библиотечно-библиографической классификации (НИЦББК) [Электронный ресурс] // Российская государственная библиотека : офиц. сайт. – Электрон. дан. – М., 1999–2014. – Режим доступа: http://www.rsl.ru/ru/s1/s11/s114375/s1143756526/s11437565266528/;  

Сукиасян Э. Р. Библиотечно-библиографическая классификация: история разработки и развития, современное состояние и перспективы / Сукиасян // Коряковцева Н. А. Техники информационно-библиотечной работы : учеб.-практ. пособие / Н. А. Коряковцева. – М. : Либерия, 2004. – С. 113–127;  

Сукиасян Э. Р. Общая концепция и программа развития Библиотечно-библиографической классификации на 2002–2010 гг. / Э. Р. Сукиасян // Научные и технические библиотеки. – 2005. – № 4. – С. 13–23;  

Толковый словарь по основам информационной деятельности / Укр. акад. информатики, Укр. ин-т науч.-техн. и экон. информ. ; под ред. Н. Н. Ермошенко ; [сост. : В. М. Бирбраер, Е. И. Гершгорин, А. М. Грабченко и др.]. – К. : УкрИНТЄИ., 1995. – 247, [2] с.

 

 

 



[1] Нині – Російська державна бібліотека

[2] Нині – Російська національна бібліотека

[3] Нині – Бібліотека Російської академії наук

 

Збанацька Оксана Миколаївна
Статтю створено : 08.09.2014
Останній раз редаговано : 26.01.2017