Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 7
За місяць : 734
Кількість
статей : 523
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Видання

Видання – 1) розмножений у певній кількості ідентичних примірників одним із технічних способів (друкування, електронний запис на будь-якому носії) твір або комплекс творів писемності, живопису, музики, картографії, що призначений для розповсюдження відомостей чи образів, пройшов редакційно-видавничу підготовку та опрацювання, самостійно оформлений, має вихідні відомості; 2) процес випуску книги, брошури, журналу, газети тощо.

Друковані видання надзвичайно різноманітні, тому поділяються на види за певними ознаками: функціональним призначенням, матеріальною конструкцією, обсягом, читацькою адресою, складом тексту, періодичністю та ін.

ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» класифікує всі видання за періодичністю виходу на неперіодичні (такі, що виходять одноразово і продовження яких не передбачається) та серіальні (такі, що виходять протягом часу, тривалість якого заздалегідь не визначено, як правило, нумерованими чи датованими випусками, з постійною спільною назвою). Серіальні видання, в свою чергу, поділяються на періодичні (такі, що виходять через певні проміжки часу, мають заздалегідь визначену постійну щорічну кількість однотипово оформлених випусків, що не повторюються за змістом) та продовжувані (або видання, що продовжуються – такі, що виходять через заздалегідь невизначені проміжки часу, в міру накопичення матеріалу, випусками, неповторюваними за змістом, із спільною назвою).

За матеріальною конструкцією видання поділяються на книжкові (у вигляді блока скріплених у корінці аркушів паперу будь-якого формату з друкованими матеріалами, в обкладинці чи в оправі), аркушеві (у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення), книжки-іграшки (особливих конструктивних форм для розвитку дітей) та комплектні (сукупність видань, зібраних до папки, футляра чи ін.). Різновидом книжкового видання (книги чи брошури) є журнальне видання, оскільки за конструкцією воно не відрізняється від книжкового. Різновидом аркушевого видання є газетне (без скріплення аркушів), буклет (у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два чи більше разів), плакат та карткове видання (видання у вигляді картки певного, невеликого формату, надруковане на папері підвищеної щільності).

Класифікаційною ознакою видань є також знакова природа інформації, за якою видання розподіляються на текстові (більшу частину яких займає словесний текст будь-якими знаками письма, цифри, формули тощо), нотні (записи музичних творів за допомогою нотних знаків: партитура), картографічні (більшу частину обсягу яких складають карти: атлас), образотворчі (більшу частину яких займає відтворення живописних, графічних, скульптурних творів мистецтва, фотографії, креслення: альбом).

За складом основного тексту розрізняють моновидання (містять один твір) і полівидання (містить ряд творів; збірник).

За цільовим призначенням видання поділяють на офіційні (матеріали інформаційного, нормативного чи директивного характеру, що публікуються від імені державних органів і покликані вводити в дію норми та вимоги, що встановлюються в сфері громадського життя); відомчі (публікують документи свого і для свого відомства); наукові (призначені для фахівців і наукової роботи результати теоретичних чи практичних досліджень, а також підготовлені науковцями до публікації пам'ятки культури, історичні документи, літературні тексти. Отже, серед наукових видань чітко розрізняються джерелознавчі видання, які містять пам'ятки культури та історичні документи, що пройшли текстологічне опрацювання, мають коментарі, вступні статті, допоміжні покажчики та ін. елементи науково-довідкового апарату видання. Ще одним різновидом наукових видань є академічне видання – найбільш повне наукове видання твору (творів) будь-якого виду літератури з ретельно текстологічно підготовленим текстом, його варіантами, редакціями, документальними джерелами; містить також ґрунтовні коментарі, великий довідковий апарат. Призначено для дослідників, готується науковими колективами. Інколи академічним називають видання, що опубліковані академіями; науково-популярні (відрізняються від наукових читацьким призначенням для читачів-неспеціалістів та, відповідно, доступністю викладу матеріалу); виробничо-практичні (призначені фахівцям певного профілю та відповідної кваліфікації); нормативні виробничо-практичні (стандарти, інструкції, положення, прейскуранти, нормативи, каталоги, методичні вказівки, правила, рекомендації); навчальні (підручники, навчальні, навчально-методичні, наочні посібники, хрестоматії, тексти чи курси лекцій, навчальні програми, методичні рекомендації, практикуми); громадсько-політичні (масові видання відповідної тематики публіцистичного стилю викладу); довідкові (головне соціально-функціональне призначення яких надавати матеріали у формі, зручній для швидкого одержання довідок різноманітного характеру; розраховані на вибіркове читання: енциклопедії, термінологічні словники, мовні словники, довідники); видання для організації дозвілля; рекламні (проспект, путівник, каталог, афіша), а також літературно-художні (твори художньої літератури).

За читацьким призначенням видання поділяють відповідно до вікового рівня і професійної приналежності читачів (для дорослих і дітей, для молоді та юнацтва, універсального призначення, для читачів-спеціалістів і неспеціалістів, для тих, хто навчається). Сюди можна віднести й адаптовані видання (в яких текст творів піддано адаптації – спрощено, скорочено з метою пристосування його до можливостей читача, недостатньо підготовленого для сприйняття цих творів у повному обсязі).

За ступенем аналітико-синтетичного опрацювання інформації виділяються окремо інформаційні видання [містять систематизовані відомості про документи (опубліковані й неопубліковані) або результат аналізу та узагальнення відомостей, представлених у першоджерелах; серед них: бібліографічні, основним матеріалом яких є упорядкований перелік бібліографічних записів або текст із характеристикою видань (творів); реферативні; оглядові; дайджести].

За обсягом видання поділяються на книги (понад 48 сторінок), брошури (від 4 до 48 сторінок), листівки (аркушівки – аркушеві видання від 1 до 4 сторінок).

За структурою та особливостями поліграфічного виконання неперіодичні видання (книги) поділяють на однотомні та багатотомні. За особливостями відбору текстів – видання одного твору, збірник, зібрання творів, вибрані твори. За наявністю зв’язків з іншими виданнями – окреме чи серійне видання.

Періодичні видання також можна поділити на певні види: газети (громадсько-політичні, спеціалізовані, спеціальні газетні випуски), журнали (громадсько-політичні, наукові, науково-популярні, практичні, літературно-художні, реферативні та ін.), бюлетені (нормативні, довідкові, рекламні, статистичні, бюлетені-хроніки, бюлетені-таблиці), календарі (табель-календар, відривний чи перекидний календар, календар книжкового типу, календар знаменних дат).

За способом виробництва видання поділяються на друковані [різновидами яких є видання оперативної (малої) поліграфії, препринти] та електронні.

За змістом видання поділяються на універсальні, галузеві та змішаного змісту. Можна виділити також підвиди видань за жанрами.

Існують класифікації і за іншими ознаками, зокрема, стародруковані видання (за хронологією); мініатюрні, малоформатні, кишенькові (за форматом); малотиражні (за кількістю надрукованих примірників); бібліофільські, подарункові, з нумерованим тиражем, рідкісні й цінні, елітарні (за якістю художнього оформлення та поліграфічного виконання, малотиражністю і читацьким призначенням); антикварні та букіністичні (терміни, прийняті в книжковій торгівлі для визначення давніх видань, а також тих, що потрапили повторно в обіг), датовані (в яких вказана дата випуску в світ, на противагу тим, дата випуску яких в самому виданні не зазначена), заборонені (владою чи цензурою), конфісковані (знищені цензурою чи за постановою суду), замасковані, контрафактні, піратські (випущені в світ зі свідомо неправдивими вказівками на автора, видавця, дату чи місце видання).

Додатковими характеристиками видання можуть бути поліграфічні особливості: видання з паралельним текстом (вміщено однаковий текст двома чи більше мовами, або основний текст і його варіант. Іноді тексти друкуються паралельно, сторінка в сторінку, або стовпчиками); анопістографічне (найчастіше, ксилографічні книжки, складені з аркушів, віддрукованих із ксилографічних дощок на розворот з одного боку аркуша і склеєних чистими сторінками з середини); ілюстроване (видання, до складу якого включено ілюстрації), літографоване (текст та ілюстрації якого віддруковані способом літографії).

Відносно автора твору видання можуть бути прижиттєві та посмертні, меморіальні та ювілейні. Серед різновидів прижиттєвих видань – перше, авторизоване (текст якого схвалений автором), виправлене (повторне видання, текст якого суттєво не змінений, проте виправлений автором з метою усунення огріхів, уточнення й оновлення фактів, формулювань).

Ковальчук Галина Іванівна
Статтю створено : 31.03.2015
Останній раз редаговано : 07.07.2015