Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 9
За місяць : 1089
Кількість
статей : 479
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Волинська область. Бібліотечна справа.

Витоки бібліотечної справи на Волині сягають часів Київської Русі, свідченням чого є поява перших зібрань рукописів при монастирських і княжих резиденціях. Одними з перших є літописні відомості про книжкове зібрання князя Володимира Васильковича. В Іпатіївському літописі від 1288 р. є запис про його книжкові вклади в церкви і монастирі міст Володимира-Волинського та Любомля.

Найдавніші відомості про приватні бібліотеки, котрі збиралися та зберігалися в заможних родинах, датуються серединою ХVІ ст. Так, під 1540 р. згадується бібліотека князя Георгія Фальчевського, що знаходилась у місцевому замку селища Торчин (Луцький р-н). Є відомості також про книжкове зібрання пана Любомирського, яке нараховувало понад 1 700 книг польською, французькою та слов’янськими мовами й зберігалося в палаці власника в селі Лаврів (Луцький р-н). Відомо, що в другій половині XVІ ст. в Олиці (Ківерцівський р-н) існувала бібліотека, що належала відомій родині польських магнатів Радзивіллів, які на той час володіли містом. Бібліотека була спалена на початку XVII ст.

Пізніше, в 1781 р., створено бібліотеку при церкві Успіння Пресвятої Богородиці (с. Шепель Луцького р-ну). В цьому ж році простежується заснування приватної бібліотеки шепельського поміщика Леонарда Олізара. 1835–1850 рр. ознаменувалися заснуванням у Торчині Святостефанівської бібліотеки, власником якої був учитель Стефан Тимівський. Його син і внук утримували її до 1916 р.

З приватними бібліотеками, що створювались у XVIII–XIX ст., пов’язані імена Андрія Курбського, книжкове зібрання якого у Миляновичах (нині – Турійського району) було придбане для Острозької академії; Тадеуша Чацького, чия книгозбірня знаходилася в родовому помісті Чацького у Порицьку (нині – село Павлівка Іваничівського району) і нараховувала понад 8,5 тисяч стародруків (з брошурами – більше 20 тисяч) і 1 558 рукописних томів. Брат Тадеуша Чацького Міхал Чацький у своєму маєтку в Сільці (нині – Володимир-Волинський район) володів великим зібранням книг, часописів, архівних документів і рукописів, яке складалося з трьох самостійних розділів: періодичні видання, власні книги та найрізноманітніші архівні документи і матеріали. Бібліотека містила книги польською, французькою, італійською та латинською мовами. Справу М. Чацького продовжував його старший син Фелікс (1783–1862 рр.). Згодом її поповнював новий власник – М. Полонський. Уже після другої світової війни залишки бібліотеки Миколи Полонського були перевезені до м. Володимира-Волинського.

У 1819 р. до Волинського (Кременецького) ліцею було передано так звану «меншу» бібліотеку Ф. Й. Мошинського, польського громадського і політичного діяча, що зберігалася в одному з його маєтків у Дольську (нині – Любешівський район). У бібліотеці навчального закладу колекція зберігалася окремим фондом. Зібрання складалося із стародруків латинською, грецькою, польською, французькою, італійською, англійською, німецькою і голландською мовами. Більшість книг датуються XVII–XVIIІ ст. До колекції входила наукова література з галузей історії, філософії, юриспруденції, економіки, географії, природознавства, класичної філології, нумізматики, літературознавства і творів художньої літератури. Зараз бібліотека Мошинського зберігається у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського окремим фондом, що нараховує близько 2 300 книжкових одиниць.

На початку ХІХ ст. у м. Горохів (нині – райцентр) було засновано родинну бібліотеку Стройновських. Книгозбірню укомплектував граф Валеріан Стройновський. Продовжував її поповнювати і Ян Тарновський – зять В. Стройновського.

Не збереглися відомості про унікальні збірки в православних монастирях, таких як Жидичинський, Зимнівський, Мильцівський. На Волині свої монастирі мали ордени Римо-Католицької Церкви у ХVІ–ХVІІІ ст. Повноцінне функціонування монастиря було безпосередньо пов’язане з бібліотекою. Частина стародруків із волинських монастирів зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Багатим книжковим зібранням відзначалася бібліотека єзуїтського колегіуму в Луцьку, де, окрім книг, зберігалися  мистецькі  твори. В кінці ХVІІ ст. при школі піарів у Любешові діяла унікальна наукова бібліотека.

У Луцьку існувала бібліотека Луцького Хрестовоздвиженського братства, створеного в 1617 р. Приблизно в цей же час засновується братська бібліотека. Більшість літератури була релігійного змісту, навчального характеру, а також граматики з різних мов. Чільне місце у фонді належало літературі, що надходила в бібліотеку шляхом пожертвувань Наприкінці ХІХ ст. участь у комплектуванні братської бібліотеки брав Петро Антонович Косач, член Ради братства, батько Лесі Українки. У 1906 р. братська бібліотека змінила своє суспільне призначення, ставши шкільною. Бібліотека Луцького братства  знаходиться в різних експозиціях у Луцьку, Києві, Харкові. У Кракові в Національному музеї зберігаються рукописні книги, що належали Луцькому братству і потрапили до колекції князів Чарторийських.

Бібліотечна справа в період з 1917 р. по 1941 р. 1918 р. на Волині при осередках «Просвіти» створювалися бібліотеки, книгарні й читальні. Активну участь у цьому процесі брав Юрій Косач, племінник Лесі Українки, який був організатором і координатором читальні в селі Колодяжне (Ковельський р-н), а також постачальником творів поетеси та інших українських письменників. Микола Косач, брат Л. Українки, в с. Мацейові (нині смт Луків Турійського р-ну) створив бібліотеку, поповнивши її книжками із власних зібрань, у тому числі оригінальними виданнями творів сестри. Крім того, «Просвіта» передплачувала для бібліотеки 23 періодичні видання.

Вже до середини 20-х р. ХХ ст. бібліотеки й читальні були майже в усіх сільських філіях «Просвіти», їх фонди налічували 10 тис. книжок. У селищі Турійськ у 1925 р. на прохання мешканців передмістя почала діяти бібліотека-читальня. Відповідно до списку реєстрації бібліотек-читалень Ковельської повітової «Просвіти» в 1927 р. було відкрито 66 бібліотек-читалень. Всього в цьому повіті на той час налічувалося 75 бібліотек. У селі Пісочне (нині – Ковельський р-н) відкриття бібліотеки припадає на 1927 рік. У цьому ж році діяла бібліотека «Радіо» при повітовій «Просвіті» в м. Луцьку.

У 20-х рр. ХХ ст. практикувалися  такі оригінальні на той час форми бібліотечного обслуговування, як «мандрівні бібліотеки». Ці невеликі бібліотеки кількістю від 10 до 50 книг подорожували від філії до філії, а іноді доходили й до сіл, де взагалі були  відсутні осередки «Просвіти». На початку 1926 р. такі «мандрівні бібліотеки» працювали при «Просвіті» в м. Луцьку.

З документів фонду «Луцьке повітове староство» відомо про список вивезених із Волині бібліотек. У 1921 році до Росії було вивезено бібліотеки сіл Коршів, Несвіч, Чаруків, Скірче і Губин Чаруківської гміни Луцького повіту.

В 20-х рр. ХХ ст. на Волині були відкриті  єврейські бібліотеки: в 1925 р. у м. Володимирі-Волинському – ім. Шолом-Алейхема, в 1927 р. у Локачах – ім. Переца, яку в 1936 р. було закрито в зв’язку з ліквідацією єврейського товариства, а фонд бібліотеки передано до єврейської бібліотеки в Горохові. Збереглися відомості за 1932–1933 рр. про сільськогосподарські бібліотечки. Так, у Луцькому повіті таких бібліотечок було 19 з книжковим фондом 2 415 книг, у Любомльському – 3.

У 30-х р. справу зі створення громадських бібліотек-читалень здійснювали культурно-освітні організації – «Рідна школа», «Союз українок», Товариства ім. Лесі Українки та ім. Т. Г.Шевченка, «Рідна хата», «Народні доми», молодіжні організації «Пласт», «Юнацтво» та ін. Бібліотечна справа, зокрема  відкриття бібліотек, читалень були одним із основних завдань жіночої організації Волинського українського об’єднання – Союзу жінок громадської праці в Луцьку. Товариство ім. Лесі Українки допомагало бібліотечній секції в упорядкуванні книжкового фонду, передавало до бібліотек Волинського українського об’єднання українські книги, котрі були необхідні волинському селу. Музейно-бібліотечна секція Волинського товариства приятелів наук, утвореного 1935 р., опікувалася бібліотекою. Бібліотека товариства належала до найбільших на Волині та налічувала близько 20 тис. книг.

З приходом Радянської влади на західноукраїнські землі та утворення 4 грудня 1939 р. Волинської області, у 1940 р. відкрито міські бібліотеки з відділами дитячої літератури у містах Ковелі, Горохові, Любомлі, Володимирі-Волинському. Постановою № 410 Волинського облвиконкому на підставі постанови РНК УРСР від 8 травня 1940 р. засновано обласні бібліотеки для дорослих та для дітей. Напередодні Великої Вітчизняної війни вирішувалося питання щодо створення районних бібліотек із відділами дитячої літератури в кожному райцентрі. Таким чином, на кінець 1940 р. мережа книгозбірень області складала 360 бібліотек, фонди яких були знищені під час війни.

Повоєнне відродження бібліотек. З 1944 р. після звільнення Волині від німецько-фашистських загарбників розпочалося бібліотечне будівництво. У 1945 р. в області вже діяло 199 бібліотечних закладів із загальним фондом 202,6 тисячі одиниць обліку. Швидкими темпами розширювалася бібліотечна мережа області в 50-х рр. За 4 роки в Турійському районі відкрито 16 бібліотек, Ратнівському – 21, Старовижівському – 13 тощо. У 1953 р. в області функціонувало 437 бібліотеки: для дорослих – обласна, 4 міських, 30 районних та 334 сільських; для дітей – обласна, 5 міських та 25 районних. Крім того, при профспілках діяло 28 бібліотек, 9 – при інших відомствах. У 1960 р. в області вже не було жодного населеного пункту, не охопленого бібліотечним обслуговуванням. Бібліотеки всіх систем і відомств обслуговували 630 тис. читачів, з яких майже 150 тис. – діти.

Розвиток бібліотечної справи у 1960–1980-х рр. Першою централізованою бібліотечною  системою області, створеною на засадах експерименту в 1974 р., була Нововолинська міська ЦБС. Серед районних першою в 1975 р. було створено Локачинську ЦБС. Починаючи з 1976 р., щороку організовувалося 2–3 централізовані бібліотечні системи. Процес централізації на Волині завершився створенням у 1981 р. Любомльської районної ЦБС.

У 1977 р. створено обласну бібліотеку для юнацтва.

В 1980 р. в області діяло 839 масових бібліотек, фондами яких користувалося 743 тис. читачів. У 1991 р., напередодні проголошення незалежності України, мережа бібліотек складала 828 закладів, котрі обслуговували 637 тис. користувачів.

 Бібліотеки в незалежній Україні (після 1991 р.) Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 510 «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні» в області протягом 1997–1999 р. були проведені відповідні заходи, внаслідок чого кількість бібліотек сфери впливу Міністерства культури скоротилася на 167 одиниць. Економічна скрута середини 90-х р. позначилася і на кадровій ситуації. Бібліотечні працівники області перебували на неповному посадовому окладі – районні методичні центри – на 0,5 окладу, сільські бібліотекарі – на 0,25 посадового окладу. У 1993 р. від Володимир-Волинської районної ЦБС були відокремлені міська бібліотека-філія № 2 для дітей та міська бібліотека-філія № 3 для дорослих, які відповідно до розпорядження Володимир-Волинської міської ради народних депутатів, набули статусу самостійних. У 2011 р. у Любомльському районі відповідно до рішення районної ради проведено реорганізацію бібліотечної мережі шляхом об’єднання публічних сільських і 5 шкільних книгозбірень. Таким чином утворено централізовану систему публічно-шкільних бібліотек (ЦСПШБ), підпорядкованої відділу культури і туризму райдержадміністрації.

Станом на 01.01.2014 р., загальна кількість бібліотек різних типів і форм власності в області становить – 1 227, з них публічних бібліотек – 570, у т. ч. 33 спеціалізованих (32 для дітей, 1 для юнацтва); спеціальних – 657.

Загальний фонд публічних бібліотек  нараховує 6 313,20 тис. прим.

Кількість відвідувань – 3 363,6 тис.

Книговидача – 8 710,37 тис. прим.

Загальна кількість користувачів у публічних бібліотеках області становить – 476,4 тис. осіб, у т. ч. дітей шкільного віку – 124,1 тис.

Діяльність бібліотек області головним чином спрямовується на реалізацію державної політики в галузі культури, підвищення рівня оперативності обслуговування користувачів та комфортності їх доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів. Один із пріоритетних напрямів діяльності і розвитку бібліотечної галузі є впровадження інформаційних технологій, утвердження засад державності, національної свідомості, формування у користувачів поваги до історичного минулого. Важливим напрямом залишається краєзнавча робота, що в основному зосереджується на вивченні історії краю і його людей, популяризації краєзнавчої літератури.

З початку 2000-х років активізується участь бібліотек області в грантових проектах міжнародних інституцій, зокрема, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства США в Україні, благодійного фонду Білла і Мелінди Гейтс та ін. 2001 р. – початок впровадження в бібліотеках Волині проекту Посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек» (LEAP). Протягом 2001–2004 рр. переможцями конкурсу ставали проекти Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки, Ковельської районної ЦБС, Луцької міської та Горохівської районної ЦБС. За кошти гранту в цих ЦБС було придбано комп’ютерну техніку, відкриті для користувачів безкоштовні Інтернет-центри. В 2010 р. у ході нового конкурсу «LEAP-2010: оновлення комп'ютерів i програмного забезпечення для успішних Iнтернет-центрiв» переможцями стали Луцька міська та Ковельська районна ЦБС.

У 2005 р. Луцькою міською ЦБС впроваджено проект «Польська бібліотека та читальня», запропонований Генеральним Консульством Республіки Польща в Луцьку, Фондом «Семпер Полонія» за підтримки управління культури Луцької міської ради та товариства польської культури ім. Єви Фелінської на Волині.

Інформаційно-комп’ютерний центр, створений у рамках Проекту ООН в Україні «Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля (ICRIN)» з доступом до Інтернету, відкрито у 2011 р. у бібліотеці-філії с. Прилісне Маневицького району, яке знаходиться в 30-ти кілометровій зоні від Рівненської АЕС.

Публічні бібліотеки області – активні учасники конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» програми «Бібліоміст», що фінансувалася Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). У першому турі конкурсу проектів перемогу здобули бібліотеки-філії Ковельської та Ківерцівської районних ЦБС, переможцями другого туру конкурсу у 2011 р. стали Іваничівська районна ЦБС, Луцькі міська та районна ЦБС. У 2012 р. під час  третього туру нагороду отримали 11 ЦБС області. В четвертому турі програми «Бібліоміст» надано допомогу комп’ютерною технікою обласним бібліотекам для юнацтва та для дітей, бібліотекам міст Володимир-Волинський та Нововолинськ. Всього протягом 2010–2014 р. за програмою «Бібліоміст» модернізовано 85 волинських бібліотек.

Бібліотеки області беруть також участь у міні-проектах. У рамках міні-проекту «Співпраця з громадою» за програмою «Бібліоміст» у центральній районній бібліотеці Ковельської ЦБС діє з 2010 р. інформаційно-ресурсний центр для молодіжних громадських організацій прикордонного регіону. У 2011 р. Луцька міська бібліотека для дітей за умовами проекту відкрила школу для молодих лідерів на базі Інтернет-центру «Волонтерський квартал». Бібліотеки Ківерцівської РЦБС брали участь у конкурсі проектів на тему: «Влада – друг бібліотеки». Любомльська центральна районна бібліотека перемогла в конкурсі співпраці бібліотек із місцевими громадами «Електронне урядування і бібліотеки».

За результатами конкурсу «Поповнення фондів сільських бібліотек й активізація їх культурно-просвітницької роботи з місцевими громадами», ініційованого Антикризовою гуманітарною програмою Інституту відкритого суспільства (Нью-Йорк – Будапешт) і Міжнародного фонду «Відродження», відзначено проекти бібліотек Старовижівської районної ЦБС (центральна районна бібліотека, бібліотеки-філії сіл Буцин, Смідин) та Ковельської районної  бібліотеки для дітей.

У бібліотечних установах області станом на 01.01.2014 р. працює 975 бібліотечних працівників. Повну вищу бібліотечну освіту мають 256 чоловік, базову бібліотечну – 593 чол. Більше половини бібліотечних працівників – професіонали зі стажем роботи понад 20 років. Підготовку бібліотечних кадрів у Волинській області здійснює Волинське державне училище культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського.

Бібліотеки області ініціювали свою участь в обласних та міських програмах, зокрема: «Регіональній програмі розвитку культури, мистецтва і туризму в області на 2011–2015 рр.», «Програмі правової освіти населення на 2007–2011 рр.» та ін.

Вагомим є внесок у розвиток бібліотечної справи області ряду директорів та провідних спеціалістів обласних бібліотек і централізованих бібліотечних систем. Стасюк Людмила Антонівна, засл. працівник культури України, очільник Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки з 2011 р., стала ініціатором прогресивних змін у роботі публічних бібліотек області, зокрема з питань бібліотечного обслуговування та підвищення фахового й інтелектуального рівня бібліотекарів, сприяла активній участі бібліотечних установ області в реалізації програми «Бібліоміст». Мах Марія Михайлівна, засл. працівник культури України, директор Волинської обласної бібліотеки для юнацтва у 1977–2014 рр. За її підтримки здійснена інсталяція програми УФД/Бібліотека, проведено ретроконверсію фонду та сформовано електронний каталог, доступний в Інтернеті на Web-сайті книгозбірні. Очолювана Божик Галиною Михайлівною Ковельська централізована бібліотечна система є лідером серед установ області в залученні грантів від міжнародних інституцій на розвиток галузі. Ініціює запровадження нових форм обслуговування користувачів за допомогою сучасних інформаційних технологій, опікується створенням належних умов праці бібліотечних працівників ЦБС. Завдяки зусиллям Михальчук Любов Іллівни, директора Ківерцівської ЦБС, центральна районна бібліотека у 2014 р. одержала нове просторе приміщення. У тому ж році бібліотека здобула перемогу в обласному конкурсі проектів місцевих ініціатив з роботою «Сучасна бібліотека – дім життя, притулок мудрості, аптека для душі». Директор Любомльської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек Овдієвич Світлана Антонівна розпочала в районні роботу з об’єднання публічних та шкільних бібліотек в єдину централізовану систему, налагодила тісну співпрацю районної бібліотеки з товариством польської культури ім. М.  Огінського. Вагомий внесок у справу популяризації досягнень національної культури, художньо-мистецького життя Волині, організацію заходів за участю митців і літераторів краю та на вшанування  життя і творчості видатних діячів культури внесла Москалюк Валентина Василівна, завідувач науково-методичного відділу обласної наукової бібліотеки. За це в 1996 р. удостоєна звання Першого лауреата Обласної премії імені видатного просвітянина, земляка Миколи Куделі. Ще один лауреат цієї премії 2013 р., Алексійчук Зоя Панасівна, головний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтва обласної універсальної наукової бібліотеки, є знаним фахівцем з підготовки та проведення різноманітних соціокультурних заходів, ініціатором організації художніх виставок, що стали подіями в мистецькому житті Луцька. Сприяє зміцненню зв’язків бібліотеки з обласними організаціями Національної спілки письменників України, «Просвіта»,  навчальними та культурними закладами міста.

Джерела

 

Гаврилюк О. Історія формування та становлення Старовижівської центральної районної бібліотеки, як районного методичного центру / О. Гаврилюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина з глибини століть. – Луцьк, 2008. – Вип. 28. – С. 173–177.

Лищишина Л. З книгою до людей [централізована бібліотечна система Горохівського району] /Л. Лищишина // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Горохівщина в історії України та Волині : матеріали ХХХІ Всеукр. наук.-практ. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2009. – С. 43–51.

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток бібліотечної справи в краї : матеріали XVI Волинської наук. іст-краєзн. конф., присвяч. 65-річччю Волин. держ. обл. універс. б-ки ім. Олени Пчілки / відп. за вип. А. М. Силюк, А. Л. Стасюк. –Луцьк, 2005. – 134 с.

Хомик Г. Історія Маневицької централізованої бібліотечної системи / Г. омик // Минуле і сучасне Волині та Полісся: історія сіл і міст Західного Полісся Маневиччини : матеріали ХІІІ Волин. наук. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2004. – С. 192–194.

Барилюк Л. До справи – з любов’ю : [розмова із директором Турійської районної ЦБС Лілією Барилюк / розмовляла Тетяна Дубінчук] // Народне слово. – 2002. – 26 верес.

Божик Г. Щоб врожаїлась нива культури / Г. Божик // Вісті Ковельщини. – 2012. – 5 жовт.

Гаврилюк Т. Бібліотека – храм науки / Т. Гаврилюк // Колос. – 2010. – 13 берез.

Гірич В. Збережемо бібліотеки для читача / В. Гірич // Шацький край. – 2001. – 14 лип.

Євтушок Н. Зустріч поколінь / Н. Євтушок // Наш край. – 2005. – 29 верес.

Качан З. Кирило Розумовський / З. Качан // Слава праці. – 2008. – 29 берез.

Королюк М. Книгозбірня – культурно-просвітницький осередок / М. Королюк // Вільн. шляхом. – 2008. – 4 жовт. – С. 11.

Лучечко М. Полудень віку міської книгозбірні: ювілей / М. Лучечко // Наше місто. – 2002. – 30 трав.

Мариняк Л. «Книга – міст у світ знань» : [розмова з директором Локачинської ЦБС Людмилою Мариняк / розмовляла Марія Гордійчук] // Селянське життя. – 2012. – 29 верес. – С. 2, 3.

Матвійчук А. Де панують вічні цінності / А. Матвійчук // Слово правди. – 2004. – 22 січ.

Мельницька Н. Ми прагнемо словом освятити душі / Н. Мельницька, В. Птачик // Полісся. – 2002. – 28 верес.

Муха Н. Комп'ютерна техніка – уже в бібліотеках / Н. Муха // Нове життя. – 2012. – 22 груд. – С. 6.

Сашук О. Вабить таїна книги: ювілей Любомльської бібліотеки співпав із Всеукраїнським днем бібліотек / О. Сашук // Наше життя. – 2010. – 9 жовт.

Сидорук В. Бібліотекарі віддані роботі : [розмова із директором Ратнівської ЦБС / розмовляла Віра Сидорук] // Ратнівщина. – 2008. – 30 верес.

Назарчук Лариса Миколаївна
Статтю створено : 02.03.2015
Останній раз редаговано : 23.11.2015