Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 30
За місяць : 796
Кількість
статей : 972
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Віртуальний бібліотечний музей
Віртуальний бібліотечний музей

 

Віртуальний бібліотечний музей – інформаційний культурно-просвітницький об’єкт, створений бібліотекою у формі веб-сайту, інтегрованого у глобальну інформаційно-комунікаційну мережу Інтернет, призначений для ознайомлення користувачів з представленими в електронному форматі музейними матеріалами й експозиціями з використанням можливостей комп’ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій. В. б. м. є важливим чинником поширення культурних цінностей і прилучення громадян до історії і культури.

Побутують два основних типи В. б. м.: 1) у формі представництва на веб-сайті реально існуючого музею; 2) у формі уявного музею, який «фізично» відсутній, тобто не має приміщення (виділеної площі), штату, стендів, але ґрунтується на реальних експонатах, що можуть знаходитись у різних місцях. В. б. м. є уявним простором, в якому розміщуються віртуальні копії реальних музейних предметів (експонатів). Більшість В. б. м. уможливлюють дистанційне ознайомлення з експозиціями реальних музеїв чи музейних куточків; водночас існують і більш складні утворення (адаптивні гіпермедіасистеми), що поєднують у собі віртуальний музей і електронну бібліотеку. В. б. м. містить комплексну систему різноманітних цифрових продуктів: добірок документів, виставок, колекцій і т. ін. Поряд з колекціями цифрових зображень, текстових і фотодокументів у В. б. м. можуть бути представлені аудіофайли, відео, голограмні зображення, різні інсталяції, що мають історичну, наукову чи культурну цінність. В. б. м. є інтегративною культурною формою, що відрізняється від традиційних бібліотек і музеїв структурною і функціональною різноманітністю; технологією безконтактної інформаційної взаємодії користувача з музейним та бібліотечно-інформаційним середовищем; комп’ютерною системою, яка забезпечує певні візуальні і звукові ефекти; інформаційним ресурсом, що водночас є засобом масової комунікації, оскільки уможливлює ведення дискусій між користувачами, публічного обміну думками і враженнями.

В. б. м. є сучасним зручним форматом бібліотечної послуги з використанням інтернет-технологій для ефективного та швидкого доступу до інформації про музейні експонати. Проте не кожна електронна колекція документів на сайті книгозбірні, наприклад, добірка старовинних світлин чи тематичних публікацій з преси початку 20 ст. може вважатись В. б. м. Головними вимогами до будь-якого віртуального музею є продуманий комплексний підхід до його структури, з максимальним наближенням до традиційної музейної; глибина і різнобічність розкриття тематичних напрямів чи розділів та наявність інтерактивного програмного забезпечення, що моделює віртуальну екскурсію. В. б. м. мають базуватись на низці критеріїв: репрезентативність і змістовність віртуальної експозиції; багатоплановість представленої інформації, затребуваної різними за професійними, віковими та освітніми ознаками категоріями користувачів; інтуїтивно зрозумілий і привабливий для користувача інтерфейс.

Термін «віртуальний» нерідко вживають у значенні «існуючий в електронному вигляді в мережі Інтернет», проте слова «електронний» і «віртуальний» не є синонімами. Поряд з терміном «віртуальний музей» часто використовують поняття «електронний музей». Проте, таке використання є менш вдалим, оскільки «електронний музей» є вужчим поняттям, ніж «віртуальний музей» (віртуальний музей, у порівнянні з електронним, має більш широкі комунікаційні можливості).

Створення В. б. м. має відповідати низці вимог: наявність концепції відбору інформаційних документів (реальних музейних артефактів і матеріалів, експонатів допоміжного музейного фонду); обгрунтовані принципи формування віртуального музейного фонду; визначеність форми доступу до електронних експонатів музею (необхідність чи відсутність реєстрації для перегляду, прийнята програма перегляду, обмеження щодо копіювання, опції основного і додаткових меню, супровідні тексти до експонатів); засади оформлення (стилістичні, ідейні, концептуальні), створення віртуальних екскурсій та ін.

В. б. м. дозволяють ефективно вирішувати чимало проблем, притаманних традиційним музеям і пов’язаних з дефіцитом площ, оплатою праці музейників, забезпеченням належних умов зберігання, охорони та доступу до експонатів, потребою спеціального обладнання, недосконалістю сучасного нормативно-правового регулювання музейної діяльності бібліотеки (зокрема, стосовно визначення правового статусу музею, відображення музейної діяльності в статуті бібліотеки, складнощів в організації (обліку) музейного фонду в бібліотеці). Переваги В. б. м. полягають також у можливості оперативної зміни їх змісту (концепції), виправлень та доповнень в експозиціях, у переході, через гіперпосилання, на сайти інших бібліотек і музеїв, у розширенні технічних можливостей подання матеріалів та візуального вивчення різних документів, у посиленні ефекту присутності незалежно від режиму роботи бібліотеки тощо.

В. б. м., як своєрідна форма подання різноманітних ресурсів бібліотеки, можуть створюватися будь-якими бібліотеками, за умови наявності достатньої кількості музейних матеріалів, відповідного технічного обладнання та інформаційних технологій.

Перші віртуальні музеї у вигляді веб-сайтів з’явилися на початку 1990-х рр. (у США, Англії, Франції). Переважно, це були сайти реальних музеїв, але згодом виникли і веб-сайти «фізично не існуючих» музеїв. В Україні перші В. б. м. Україні почали з’являтися на початку 21 ст., відтоді дедалі більше музеїв при бібліотеках стають доступними в Інтернеті.

Існує багато видів В. б. м.: літературні, краєзнавчі, історико-етнографічні, меморіальні (як правило, людини, ім’я якої носить книгозбірня), історії бібліотек(и) та ін. Наприклад, В. б. м. письменника Б. Лавреньова (1891–1959) Херсонської ОБЮ ім. Б. Лавреньова; «Харківська медична школа в назвах» НБ Харківського національного медичного університету, Музей історії НБУ імені Ярослава Мудрого та ін.). Досить поширеним є такий різновид В. б. м., як музей історії бібліотеки (бібліотечної справи), який документально розкриває основні етапи розвитку окремої книгозбірні чи бібліотечної справи у певній місцевості (місті, районі, області), переважно за тривалий період часу. Електронні колекції такого музею містять світлини, малюнки, картини, діаграми, графіки, звукозаписи, відеоматеріали, статті з періодичних видань і збірників, книги, видавничу продукцію бібліотеки та ін. У бібліотеках функціонують також віртуальні музеї книги (наприклад, віртуальний музей книги в Херсонській ОУНБ ім. О. Гончара, електронний музей книги Кіровоградської ОУНБ імені Д. І. Чижевського, віртуальний музей книги Національної бібліотеки України для дітей та ін.).

В. б. м. виконує ті ж функції, що й реальний музей: меморіальні, інформаційні, соціальні, комунікаційні, культурно-просвітницькі, виховні та ін. Головною метою В. б. м.є привернення уваги користувачів до книгозбірні як центру суспільного і культурного життя, осередку змістовного дозвілля, акумуляція інформації про розвиток бібліотек(и) та культури певного краю, а також популяризація книги, читання і бібліотечної професії.

Як правило, у В. б. м. представлено значно більше музейних матеріалів, ніж на реальних експозиційно-виставкових стендах, як наприклад, у віртуальному музеї історії НБУ імені Ярослава Мудрого, де у трьох розділах представлено всі періоди її розвитку, на відміну від експонатів двох експозиційних стендів, розміщених у вестибюлі головного корпусу бібліотеки.

Одним з спонукальних чинників створення В. б. м. та внесення змін до його експозиції слугує підготовка до ювілейних заходів. Так, ідея створення віртуального музею історії Одеської національної наукової бібліотеки виникла у 2014 р., коли фахівці ОННБ розпочали роботу з підготовки відзначення 185-річчя першої публічної книгозбірні в Україні.

Ефективність, повнота наповнення експозицій В. б. м., інтерес до них залежать від рівня науково-дослідної, пошукової роботи бібліотеки, її систематичних краєзнавчих досліджень, кооперації та координації діяльності з іншими культурно-освітніми закладами.

Джерела

 

Петрухно Ю. Е. Музей книги и истории библиотеки ХНАДУ / Ю. Е. Петрухно // Колекції пам’яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка. – Xарків, 2003. – С. 138–143;

Черченко О. Є. Головні теоретико-структурні ознаки віртуального музею, можливості та перспективи / О. Є. Черченко // Вісник ХДАК. – Харків: ХДАК, 2004. – Вип.  2–13. – С. 109–115;

Лосиевский И. Я. Музей книги в научной библиотеке: проблемы создания единого комплекса материальных и виртуальных экспозиций / И. Я. Лосиевский // Вестник Библиотечной ассамблеи Евразии. – 2008. – № 1. – С. 64–69;

Шемаєв С. О. Створення бібліотечних музеїв: завдання та функції / С. О. Шемаєв // Вісник ХДАК. – Харків: ХДАК, 2012. – Вип. 37. – С. 113–120

Шемаєв C. О. Концептуальні засади створення музею історії ХДНБ ім. В. Г. Короленка / С. О. Шемаєв // Короленківські читання–2012 : матеріали всеукр. наук.-теорет. конф., Харків. – Харків : ХДНБК, 2013. – С. 252–258;

Соколов В. Ю. Використання електронних експозицій у роботі музеїв історії бібліотек / Віктор Соколов // Бібл. вісн.. – 2018. – № 2. – С. 24–33;

 

________________

Віртуальний музей Бориса Лавреньова Херсонської ОБЮ ім. Б. Лавреньова

Віртуальний музей книги з колекції Національної бібліотеки України для дітей

Віртуальний музей книги Херсонської ОУНБ ім. О. Гончара

Електронний музей книги Кіровоградської ОУНБ імені Д. І. Чижевського

Музей історії НБУ імені Ярослава Мудрого

Скарбниця культури: Музей історії ОННБ

Соколов Віктор Юрійович
Статтю створено : 23.06.2018
Останній раз редаговано : 12.11.2019