«Голос Друку» – перший у Радянській Україні журнал книгознавчого і бібліографічного спрямування. Мав підзаголовок: критико-бібліографічний часопис. Перше і єдине число було підготовлене влітку 1921 р. у Києві і вийшло друком наступного року у Всеукраїнському державному видавництві в Харкові (з датою 1921 р.). Редколегія: А. Прийдешній (псевдонім А. Приходька), М. Панченко, М. Годкевич.

«Голос Друку» містив рубрики: «Статті та огляди», «Рецензії», «Хроніка».

У першій із них вміщено три статті з питань бібліографії – «Принціпи бібліографії і матеріялів агітаційних» (Т. Смолієвський), «Центральний Бібліографічний відділ в 1921 р.» (М. Годкевич), «Теоретичні підстави бібліографічної класифікації та існуючі класифікаційні схеми в порівнянні з міжнародною децимальною системою» (Ю. Ковалевський). Інші статті стосувалися історії і статистики друку в Україні, мистецтвознавства, огляду українських і російських історичних журналів та ін.Серед авторів – відомі літературознавці І. Айзеншток, В. Міяковський.

У розділі «Рецензії» вміщено фахові відгуки О. Дорошкевича, М. Зерова, Г. Іваниці, М. Плевако на видання творів І. Франка, Т. Шевченка, «Антологію римської поезії» тощо.

У «Хроніці» подано відомості про діяльність тогочасних видавництв в Україні, новини літературно-мистецького життя, бібліографічну інформацію та ін.