Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 21
За місяць : 412
Кількість
статей : 584
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Журнал Бібліотеки Академії Наук УРСР
Журнал Бібліотеки Академії Наук УРСР

image«Журнал Бібліотеки Академії Наук УРСР» – науково-практичний часопис, фахове видання  республіканського значення, пам’ятка українського бібліотекознавства. Заснований у 1946 р. як орган дирекції, парторганізації та місцевкому Бібліотеки АН УРСР (БАН; нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Адресований фахівцям наукових бібліотек для обміну досвідом, вирішення принципових теоретичних і практичних питань із бібліотечної, бібліографічної й книгознавчої проблематики, сприяння науковому зростанню бібліотечних кадрів. Виходив у 1946–1947 рр. (два номери в 1946 р. і один – у 1947 р.; їх обсяги, відповідно, 90, 101, 108 с.). Мова видання – українська. Тираж 40 пр., видрукуваний за допомогою  склографа.

Ініціатор створення та головний (відповідальний) редактор журналу – тогочасний директор Бібліотеки АН УРСР Ю. Меженко. До складу редколегії входили провідні співробітники БАН: Н. Венгржановська, А. Гімельфарб, Г. Плеський (вчений секретар БАН), Я. Прайсман, Д. Тацька.

Передумови заснування та ідейний задум «Ж. Б. А. Н.» викладено у вступній статті «Від редакції» (1946, № 1). Журнал розглядався як орган друку громадськості бібліотеки, внутрішнє виробничо-практичне періодичне видання з невеликим накладом, щоквартально і у складних умовах повоєнної відбудови БАН сприятиме згуртуванню й мобілізації трудового колективу на виконання завдань з розгортання бібліографічної й науково-дослідної книгознавчої роботи заради упорядкування й багатоаспектного розкриття мільйонних фондів бібліотеки. У наступній статті «Від редакції» (1946, № 2) наголошено, що «наукові бібліотеки України досі ще недостатньо зв’язані навіть взаємною інформацією, без чого не можна встановити глибший науково-виробничий зв’язок. Ми вважаємо, що наш Журнал зможе і повинен допомогти цій справі, яка одночасно є справою нашої Бібліотеки». Відтак видання набуло статусу всеукраїнського науково-практичного часопису, мета якого – поширення досвіду БАН та інших наукових бібліотек України, обговорення професійних питань бібліотечної практики, публікація нормативних документів, висвітлення подій бібліотечного життя.

Сумарно в трьох номерах «Ж. Б. А. Н.»  опубліковано 58 матеріалів, з них 47 – авторські статті, що належать 35 дописувачам. Найактивніше публікувалися Г. Плеський, Я. Прайсман, А. Гімельфарб, Д. Тацька, А. Торштейн, О. Ровнер, Г. Пуліян. У структурі журналу було виокремлено кілька прикінцевих рубрик:  «Бібліографічні видання, підготовлені до друку», «Критика й бібліографія», «Наша хроніка». «Ж. Б. А. Н.» є цінним джерелом з історії повоєнного відновлення наукових бібліотек України, актуальних питань тогочасної бібліотечної практики тощо.

У першому номері висвітлено заходи, виконані працівниками БАН у 1945 р., зокрема, частковий ремонт будівлі й упорядкування фондів, налагодження обслуговування читачів і відновлення роботи низки відділів. У статті Д. Тацької  «Перші наслідки відбудовчої роботи Бібліотеки АН УРСР» подано огляд діяльності БАН від заснування до післяокупаційного відродження, наведено дані, які ілюструють динаміку зростання бібліотечних фондів за 1919–1941 рр., охарактеризовано руйнівні наслідки німецької окупації, перелічено заходи з післявоєнного відновлення Бібліотеки.

Повоєнному відновленню роботи окремих підрозділів з обслуговування читачів присвячено публікації «Допомога читачам-інвалідам Великої Вітчизняної війни (досвід роботи Музичного відділу Бібліотеки)» (Т. Шеффер, 1946, № 1), «Газетний відділ Бібліотеки АН УРСР» (Н. Козель, 1946, № 2), «Кабінет технічної інформації Бібліотеки АН УРСР» (Г. Пуліян, 1946, № 2), «Робота пункту прийому читачівських вимог» (О. Ровнер, 1947, № 1), «Міжбібліотечний абонемент Бібліотеки Академії Наук УРСР» (Г. Плеський, 1947, № 1) та ін.

Низка статей та матеріалів розкривають зміст і напрями діяльності БАН з питань керівництва мережею бібліотек наукових установ АН УРСР, зокрема, дописи А. Ряппо «Завдання комплектування іноземною літературою н.-д. [науково-дослідних] установ АН УРСР» та Г. Плеського «Про керівництво бібліотеками наукових установ АН УРСР» (1946, № 1), доповідь Ю. Меженка на засіданні Президії АН УРСР 21 червня 1946 р. «Про стан мережі бібліотек наукових установ Академії наук УРСР» та витяг з протоколу № 10 засідання Президії АН УРСР про заходи щодо організації роботи мережі, «Про роботу мережі бібліотек наукових установ АН УРСР в м. Києві за 1946 р. (Короткий звіт)» і «Тимчасове положення про керівництво мережею бібліотек наукових установ Академії наук УРСР», затверджене Ю. Меженком (1947, № 1).

У другому номері «Ж. Б. А. Н.» вміщено низку статей з досвіду роботи інших наукових бібліотек республіки, а саме: «До 115 роковин Одеської державної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького» (М. Рапопорт), «Мережа наукових медичних бібліотек Міністерства охорони здоров’я УРСР» (В. Топачевська, В. Магеровський), «Бібліотека Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка» (Н. Венгржановська), «Відбудова систематичного каталогу в Харківській науковій державній бібліотеці імені Короленка» (Р. Гуревич).

Організатори журналу висвітлювали й виробничо-практичні питання, публікуючи статті відповідного змісту, зокрема: у № 1 за 1946 р. –  «Уваги до застосування колективного автора в наукових бібліотеках (за досвідом Бібліотеки АН УРСР)» (О. Бродовська) , «Відбудова зведеного каталогу» (К. Дзюбенко), «Про роботу з малотиражними виданнями» (Н. Бауер); У № 2 за 1946 р. – «До питання про підготовку бібліотечних кадрів» (Я. Прайсман); у № 1 за 1947 р. – «Про застосування довідкових карток в алфавітних каталогах великих бібліотек» (Т. Марковська), «Опрацювання серійних видань (з досвіду роботи Бібліотеки АН УРСР)» (С. Чернецова).

Журнал припинив існування у зв’язку зі звільненням Ю. Меженка з посади директора БАН. Спроба відродити традиції фахової бібліотечної преси була призупинена майже на півстоліття і лише за часів незалежності України НБУВ поновила випуск власного часопису, започаткувавши журнал «Бібліотечний вісник».

Друковані примірники «Ж. Б. А. Н.» зберігаються в читальній залі Інституту бібліотекознавства НБУВ. Електронні версії доступні в цифровій бібліотеці «Україніка» на порталі НБУВ.

 

Джерела

 

Видання Академії наук УРСР (1919–1967). Суспільні науки : бібліогр. покажч. / АН УРСР, ЦНБ ; склали: П. Ю. Висоцька (керівник) та ін. ; відп. ред. М. М. Онопрієнко. – Київ : Вид-во «Наукова думка», 1969. – 650 с.;

Дубровіна Л. А. Історія Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (1941–1964) / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ : Наук. думка, 2003. – С. 117–126. – [2.1.6. Видання «Наукового збірника Бібліотеки АН УРСР» (1945) та «Журналу Бібліотеки АН УРСР» (1946)];

Солонська Н. Г. Журнал Бібліотеки Академії Наук УРСР  / Н. Г. Солонська // Енциклопедія сучасної України. Т. 9. Е – Ж. – Київ, 2009. – С. 698.;

Періодичні видання УРСР. 1918–1950. Журнали : бібліогр. довід. / М-во культури УРСР; Кн. палата УРСР ; склали: М. І. Багрич, Д. Х. Мазус ; відп. ред. Г. О. Кравченко. – Харків : Вид-во Кн. палати УРСР, 1956. – 462 с.;

Солонська Н. Періодичні видання Національної бібліотеки України (1919–1998) / Наталія Солонська // Бібл. вісн. – 1998. – № 5. – С. 38–49;

Юрій Олексійович Меженко (1892–1969) : матеріали до біографії / НАН України; ЦНБ ім. В. І. Вернадського / ред. О. С. Онищенко ; уклад. Т. А. Ігнатова, Н. В. Козакова, Н. В. Стрішенець. – Київ, 1994. – 175 с. – (Науково-довідкові видання з історії України; Вип. 31).

Сокур Олена Леонідівна
Статтю створено : 20.06.2018
Останній раз редаговано : 20.06.2018