Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 23
За місяць : 616
Кількість
статей : 518
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Бібліотеки
Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека

imageЗапорізька обласна універсальна наукова бібліотекапровідна публічна бібліотека регіону, інформаційний, освітній, культурний, комунікаційний і методичний центр області. Повне офіційне найменування – комунальний заклад «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» Запорізької обласної ради (КЗ «ЗОУНБ» ЗОР).

Заснування першої публічної бібліотеки у м. Запоріжжі було зумовлене потужним розвитком промисловості на півдні України на рубежі 19-20 ст. На той час м. Олександрівськ (назва Запоріжжя до 1921 р.) перетворилось у помітний торговельно-промисловий центр, що потребував освічених, кваліфікованих кадрів. Однак загальний рівень освітнього і культурного розвитку мешканців міста, де переважали вихідці з сіл, був досить низьким. До того ж в Олександрівську були майже відсутні культурно-освітні установи, у т. ч. бібліотеки.

Враховуючи суспільну думку, міський голова Ф. Мовчановський у листопаді 1902 р. виніс на розгляд Олександрівської міської думи пропозицію заснувати громадську бібліотеку-читальню задля того, щоб «... восполнить пробел, испытываемый городским населением вообще, так и учащейся молодежью, а также учительским персоналом в особенности». У січні 1904 р. міністерством внутрішніх справ Російської імперії було затверджено «Статут Олександрівської, Катеринославської губернії міської громадської бібліотеки». За цим документом головною метою заснування бібліотеки проголошувалось задоволення потреб мешканців м. Олександрівська та його околиць у читанні книг, періодичних та інших видань, дозволених цензурою. Фактично бібліотека мала статус юридичної особи, могла розпоряджатися власними коштами, набувати для своїх потреб рухоме і нерухоме майно, вчиняти дії з ним, укладати різноманітні угоди тощо. Кошти книгозбірні формувались, головним чином, шляхом щорічних надходжень від міської думи, пожертв грішми, книгами чи цінностями від різноманітних установ та приватних осіб, плати читачів за користування бібліотечними фондами та ін. Мінімальна плата за користування книгами та іншими виданнями у бібліотеці чи вдома встановлювалася не менш як 3 руб. на рік. Членами громадської бібліотеки вважалися усі річні передплатники (абоненти) та особи, що зробили разовий внесок у розмірі не менше 100 руб. (вони набували статусу довічних членів бібліотеки). До кола обов’язкових членів бібліотеки включались: міський голова, директор механіко-технічного училища, начальниця жіночої гімназії та інспектор народних училищ, які автоматично входили до правління бібліотеки. За Статутом не мали права користуватись бібліотекою неповнолітні, військовослужбовці, особи, обмежені у правах судом, особи, які перебували під судом чи слідством або були під наглядом поліції. Керівництво діяльністю міської бібліотеки покладалось на загальні збори її членів та правління на чолі з головою. Правління вирішувало всі адміністративно-господарчі питання, пов’язані із забезпеченням належного функціонування закладу. Бібліотека знаходилася у віданні Міністерства внутрішніх справ і була підконтрольною Катеринославському губернаторові.

У березні 1904 р. кошти бібліотеки становили 1000 руб. Першими надбаннями її книжкового фонду стали 500 прим. видань, подарованих гласним думи Б. Штерном та міським головою Ф. Мовчановським. Бібліотеку тимчасово розмістили у приміщенні думи.

У кінці 1904 р. було сформовано склад її правління на чолі з головою О. Майдачевським. Серед членів правління – Я. Новицький, відомий український історик, етнограф, краєзнавець, педагог.

Свою діяльність Олександрівська міська громадська бібліотека розпочала з 15 січня 1905 р. Зважаючи на досить невеликий книжковий фонд, правління книгозбірні зосередило увагу на придбанні періодичних видань. У тому ж 1905 р. бібліотека отримувала 54 назви газет і журналів, з них 4 іноземних видання (польською, французькою, англійською та німецькою мовами), виписувався також українознавчий науковий, історичний та літературно-етнографічний журнал «Кіевская старина» (з 1907 р. – «Україна»). За рішенням правління бібліотеки був придбаний універсальний Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона.

У 1906 р. у бібліотеці було зафіксовано 1012 відвідувачів, які переглянули 1046 прим. різноманітних видань. Нове відокремлене приміщення бібліотека отримала у 1908 р., тоді ж членами правління було складено картковий систематичний та хронологічний каталоги. Міська книгозбірня поступово розвивалася, умови для праці читачів ставали більш зручними. У 1910 р. до бібліотеки надійшло майже 300 нових видань, і загальна кількість книжкового фонду склала 4248 прим. Протягом року читальну залу відвідало 1407 осіб, для читання додому було видано 15356 книг.

Під час національно-визвольної боротьби українського народу 1917–1921 рр. бібліотечне життя Олександрівська перебувало у стані стагнації. З утвердженням радянської влади  міську громадську бібліотеку було приєднано до новоствореної центральної бібліотеки, що об’єднала ресурси книгозбірень торговельно-промислового та робітничого клубів. Згодом при Центральній міській робітничій бібліотеці (цю назву об’єднана бібліотека мала у 1919–1935 р.) було відкрито читальню, де відвідувачі, за даними 1929 р., мали доступ до 19 назв газет та 73 назв журналів. У книгозбірні було створено нові відділи – дитячий (його фонд у 1926 р. становив 1483 прим.), єврейський та німецький (в них зосереджувались видання відповідними мовами), філію Української книжкової палати при Державному видавництві УСРР, діяли пересувні бібліотеки (їх кількість коливалась від 1 до 6), що мали відмінності у своїх підбірках за галузевою ознакою. Штат бібліотеки становив 9 осіб, з яких більшість не мали спеціальної освіти. Згідно з політикою українізації діловодство і спілкування з читачами відбувалось українською мовою, працівник в єврейському відділі володів ідиш. Кількість читачів, серед яких переважали учні, не була стабільною: у 1922 р. бібліотеку відвідувало 1447 осіб, у 1925 р. – 1006, у 1929 р. – 1307.

Користування бібліотечними послугами було платним (від 5 коп. до 1 руб. щомісяця) в залежності від соціального стану читачів. Так, у 1925 р. робітники платили по 5 коп., службовці – по 15, а безробітні, червоноармійці та комсомольці звільнялись від оплати. Тарифна політика і перелік пільгових категорій читачів час від часу зазнавали коректив. Грошові надходження витрачались на потреби бібліотеки, включаючи передплату преси та закупівлю книжок. Фонд поступово зростав: у 1925 р. він налічував 12751 прим. видань, у 1929 р. – 20686 прим. Додому книги видавались на 2 тижні, при порушенні терміну читачі сплачували штраф, при затримці понад 3 місяці їх могли притягнути  до судової відповідальності.

Поряд з суто бібліотечною роботою працівники книгозбірні брали діяльну участь у кампанії з ліквідації неписьменності. Впроваджувалась програма різноманітних заходів по залученню нових відвідувачів, збереженню книжкового фонду, святкуванню визначних дат, яка включала такі форми як голосні читання казок та оповідань для дітей молодшого віку, бесіди про значення бібліотеки в житті людини, диспути, обговорення книг різних авторів. Спільно з відвідувачами бібліотекарі організовували концерти, карнавали книг, літературні суди, створювали гуртки (технічний, бібліографічний, літературний, самоосвіти). У цей період у бібліотеці виходила газета «Голос читача», в якій розміщувались відгуки читачів як на твори письменників, так і на різні події.

У 1930-ті рр. Запоріжжя стало одним з головних осередків  розгортання індустріалізації в СРСР: споруджувалися Дніпрогес, «Запоріжсталь», Дніпровський алюмінієвий завод (ДАЗ), магнієвий, електродний та інші заводи. На ударні будівництва  приїздили письменники О. Безименський, Ф. Гладков, А. Головко, М. Горький, В. Маяковський, В. Сосюра та інші, які виступали перед робітниками у клубах, бібліотеках, включаючи й міську книгозбірню. Популяризації книг, читання, залученню нових читачів сприяли приурочені до таких візитів бібліотечні вечори, зустрічі, мітинги. На Дніпрельстані на той час працювали українські письменники Я. Башмак (Я. Баш) і М. Нагнибіда, що були частими гостями Центральної міської робітничої книгозбірні.

1930-ті рр. позначились  помітним пожвавленням форм і методів роботи з читачами. У 1934 р. бібліотека переїхала до нового, більш зручного приміщення. Наступного року в офіційному найменуванні бібліотеки було усунуто слово «робітнича», а в 1936 р. – присвоєно ім’я О. М. Горького. У 1939 р. у зв’язку зі створенням Запорізької області бібліотека отримала статус державної обласної і почала називатись Запорізька державна обласна бібліотека ім. О. М. Горького. Її послугами у передвоєнний  час користувалися 3,5 тис. читачів, фонд налічував 178 тис. друкованих видань, книговидача становила 770 тис. прим.

Під час Другої світової війни фонд книгозбірні було спалено, приміщення зруйноване. Після звільнення Запоріжжя від загарбників у жовтні 1943 р. бібліотекарі та активісти-читачі доклали багато праці до відродження бібліотеки. У звіті закладу за 1943–1946 рр. йдеться про 4 тис. книг, зібраних серед населення та відшуканих у руїнах будівель. За підтримки Держфонду СРСР, шляхом отримання безкоштовного обов’язкового примірника друкованої продукції та з інших джерел швидко формувалося нове книжкове зібрання, яке вже у 1946 р. налічувало 94,3 тис. прим. книг і журналів, якими користувалися понад 18 тис. жителів міста, а книговидача становила 640 тис. прим. Відроджувалась методична ланка: діяли курси для працівників районних і сільських книгозбірень, здійснювалися виїзди на периферію для надання допомоги. Колектив книгозбірні у 1946 р. був визнаний переможцем у змаганні серед обласних бібліотек УРСР.

image
Будівля бібліотеки по вул. Леппіка (Дніпровська), 12

image
Будівля Запорізької державної обласної наукової бібліотеки в 1954–1977 рр.

До кінця квітня 1944 р. обласна бібліотека, штат якої становив 25 осіб, не мала постійного приміщення, тричі переходила з однієї неопалюваної будівлі до іншої, поки, за рішенням облвиконкому, за нею не закріпили невеличкий будинок по вул. Леппіка (нині – Дніпровська), 12. Це був тимчасовий вихід із скрутного становища, бо будівля, незважаючи на добудову до неї кількох нових приміщень, не відповідала новому статусу книгозбірні, зростанню її фондів та кількості читачів, які мусили міститись у крихітній читальній залі. Нове приміщення, за проектом архітектора Н. Астафьєва (активного читача книгозбірні), у якому розмістилося близько 120 тис. прим. видань, обласна бібліотека отримала у житловому будинку заводу «Запоріжсталь» по вул. Спортивній (нині – В. Лобановського), 14 і розпочала в ньому роботу 6 грудня 1952 р. Дві читальні зали на 120 місць, книгосховище, абонемент, кімнати для інших підрозділів були оснащені спеціально виготовленими меблями з буку за кресленнями працівника бібліотеки А. Бальцера. В цей час бібліотека включилась в систему бібліотечного обслуговування будівельників Південно-Українського каналу та Каховської ГЕС: створювалися книжкові пересувки, читацькі конференції ставали резонансними подіями в регіоні, виїзди бібліобуса, обладнаного на шасі ГАЗ-51, сприймалися на виробничих дільницях як святкова подія. З урахуванням промислового потенціалу Запоріжжя, у структурі бібліотеки було створено патентний відділ з фондом вітчизняних і зарубіжних описів винаходів та консультативний пункт для винахідників і раціоналізаторів. Книгозбірня співпрацювала з редакціями спеціалізованих журналів «Сталь», «Цветные металлы». Відбулася реорганізації обслуговування користувачів через забезпечення відкритого доступу до бібліотечних фондів.

1960-ті рр. в історії закладу характеризуються активізацією видавничої діяльності. Побачили світ бібліографічні покажчики «Дніпровська гідроелектростанція» та нових надходжень краєзнавчої літератури, збірка «Сіячі добра», присвячена запорізьким бібліотекарям. У 1963 р. створено відділ обслуговування спеціалістів сільського господарства, який взаємодіяв з науковими організаціями, дослідними станціями, спеціалізованими аграрними господарствами краю. У 1966 р. книгозбірня отримала статус наукової і стала назватись Запорізькою державною обласною науковою бібліотекою ім. О. М. Горького.

 У 1977 р. у найменуванні закладу відбулась ще одна коректива – Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького. Наприкінці того ж року бібліотека отримала нове приміщення, Палац книги (архітектор Л. Гольдштейн) – зручну й простору шестиповерхову будівлю з прибудованим дев'ятиповерховим книгосховищем. Тут розмістилися більше ніж мільйонний фонд (1,359 млн. прим. документів) та 14 відділів, у яких працювали 162 бібліотекаря. Бібліотека обслуговувала близько 50 тис. читачів.

Станом на початок 2017 р. сукупний фонд бібліотеки становить 1,497 млн. прим. документів; кількість записів у власних електронних БД сягнула позначки в 637,8 тис.; кількість користувачів – 18,2 тис. осіб (за ЄРК); відвідувань – 461,4 тис; книговидача – 1,131 млн. прим. Загальна площа приміщень ОУНБ складає 8 тис. м2; чисельність персоналу – 132 особи, у т. ч. бібліотечного – 97 осіб, більшість з них мають вищу освіту.

Бібліотечний фонд містить 1,148 млн. прим. книг; 340,3 тис. прим. періодичних видань, 7,27 тис. аудіодокументів; 1,17 тис. електронних документів. Серед раритетних видань – «Літопис Самійла Величка» (під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.» , 1848), «Летопись Григория Грабянки» (1854), «Источники Малороссийской истории» Д. Бантиш-Каменського (1858). Широко представлені видання з історії Запорозького козацтва, будівництва Дніпрогесу та промислового комплексу області, про літературне життя на Запоріжжі, його історію та сьогодення. Серед неопублікованих документів, що зберігаються у фондах – унікальні рукописи місцевих краєзнавців і дослідників  В. Фоменка та Л. Адельберга. Фонд рідкісних і цінних видань налічує близько 10 тис. прим., серед яких: П. Паллас  «Путешествіе по разнымъ местамъ Россійкаго государства по повеленію Санкт-Петербургской Императорской Академіи Наукъ» (1786); Й. В. Гете «Фаустъ» (1889), І. Котляревський  «Вергілієва Енеїда» (1837), Є. Гребінка «Ластовка. Собранія на малороссійскомъ языкѣ» (1841), «Наказъ Комисіи о составленіи проекта новаго Уложенія» (1767), «Вѣстникъ Европы» з екслібрисом М. Бунге (1874), А. Коні «Отцы и дѣти судебной реформы» (1914) та ін.

Фонди ОУНБ відображено у системі каталогів і картотек (алфавітних, систематичних, тематичних). У 2004 р. створено постійно поповнюваний електронний каталог, який на початок 2017 р. містив 530,8 тис. записів, що охоплюють нові надходження документів, статті з періодичних видань, ретроспекцію краєзнавчої колекції, фонд рідкісних і цінних видань, значну частину документів з різних галузей знань. Актуальні версії електронного каталогу та інших власних БД (зведеного каталогу періодичних видань провідних бібліотек Запоріжжя, каталогу газет та журналів ОУНБ, мережі публічних бібліотек регіону) представлені на веб-сайті бібліотеки і є важливим джерелом надання додаткових послуг користувачам – попереднього замовлення літератури і доставки документів.

До послуг відвідувачів: 800 місць у читальних залах, 10 спеціалізованих відділів, ресурсні центри – національних культур «Сузір’я», інформаційний центр «Вікно в Америку», бібліотеки Ґете-Інституту; регіональний тренінговий центр, зал електронних ресурсів, дитяча кімната, музичний салон, виставкова зала з експозиційними майданчиками, що вміщують понад 500 друкованих документів, обладнані майданчики для експозиції фотодокументів, живопису тощо, лекційна зала, конференц-зал. У бібліотеці діють 25 клубів і об'єднань користувачів, музичний лекторій, відбуваються різноманітні майстер-класи за участю запорізьких митців і винахідників, народних умільців творчого об’єднання «Самоцвіти Запоріжжя», презентації видань українських літераторів і науковців, запорізьких авторів. Щорічно організовуються заходи в рамках травневого бібліотечного ярмарку та до Всеукраїнського дня бібліотек.

Методична діяльність ОУНБ спрямована на послідовне удосконалення професійних знань і навичок персоналу книгозбірень регіону, що здійснюється у системі взаємопов’язаних семінарів, тренінгів, вебінарів, конкурсів, творчої лабораторії професійної майстерності, школи бібліотечного менеджера, програми дистанційної освіти, методичних посібників з практичних питань розвитку публічних бібліотек регіону.

Серед пріоритетних напрямів роботи з користувачами – вирішення проблем організації бібліотечного обслуговування осіб з особливими потребами (методичні матеріали на допомогу користувачам з обмеженими фізичними можливостями, семінар-практикум «Бібліотечні послуги для вразливих верств населення» за участю фахівців соціальних служб, психологів, керівників громадських об’єднань); запровадження інновацій у бібліотечну практику (творча лабораторія «Креативність і професіоналізм у бібліотечній діяльності» на майданчиках Веселівської селищної бібліотеки, тренінги з подкастингу, методичний посібник «БібліоIQ» тощо); реформування системи публічних бібліотек запорізького регіону в контексті децентралізації і реформи адміністративно-територіального устрою (школа бібліотечного менеджера, дискусії, круглий стіл за участю працівників офісу реформ, представників органів місцевого самоврядування; практична допомога і консультації у вирішенні багатьох проблем формування мережі публічних бібліотек в об’єднаних територіальних громадах). Ці та інші питання широко висвітлюються на сторінках бібліотечного блоґу «Бібліосвіт Z».

Бібліотека організовує і проводить наукові регіональні та локальні вивчення: «Формування інформаційних компетенцій користувачів ЗОУНБ», «Об’єднання користувачів ЗОУНБ: особливості розвитку і діяльності», «Стан та перспективи надання дистанційних бібліотечних послуг користувачам Запорізької ОУНБ», «Віртуальні виставки бібліотеки і потреби користувачів», «Користувачі з обмеженими можливостями: бібліотечні послуги і потреби», «Історія бібліотечної справи на Запоріжжі», бере участь у загальноукраїнських дослідженнях: «Нові інформаційні технології в бібліотеках України», «Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію у публічних бібліотеках України» та ін. Висновки і рекомендації за підсумками досліджень сприяють розвитку бібліотеки, її відкритості і доступності, ефективному використанню ресурсів.

Щорічно у бібліотеці відбуваються понад 20 Днів інформації для фахівців різних галузей, близько 90 бібліографічних оглядів, численні екскурсії за різними темами і маршрутами, готуються в середньому 18 тис. бібліографічних довідок, у т. ч. віртуальних. Видаються «Календар знаменних та пам’ятних дат Запорізького краю», бібліографічні покажчики, дайджести, присвячені актуальним темам та подіям («Сучасна українська література: нові імена», серії видань «Міста і села Запорізької області», «Лауреати літературних премій», «Український вибір: виклики та перспективи», «Запоріжжя на сторінках центральної преси» та ін.), створюються віртуальні виставки, буктрейлери. У 2017 р. започатковано відеоблоґ «Бібліотекар рекомендує».

Основні напрями проектної діяльності ОУНБ у руслі кооперації і взаємодії з інформаційними та культурними установами, місцевими органами влади, некомерційними організаціям відображаються в кількох практичних здобутках. З 2014 р. у бібліотеці діє центр національних культур «Сузір’я», метою якого є популяризація національних культур як важливих складових світової цивілізації, розвиток міжкультурного діалогу та зміцнення взаєморозуміння між народами. Центр співпрацює з національними культурними товариствами, є майданчиком для організації мистецьких акцій, конкурсів, презентацій, наукових дискусій і неформального спілкування представників різних культур. Тут відбуваються і засідання Координаційної ради громадських об’єднань національних меншин Запорізького регіону.

У партнерстві з відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні бібліотека реалізує проект «Вікно в Америку». Користувачі ОУНБ долучилися до кампанії «УкраїнаSpeaking» в рамках Року англійської мови (2016), коли було проведено 225 різноманітних заходів з популяризації вивчення англійської мови.

У співпраці з бібліотекою Ґете-Інституту (проект Бібліотеки – Партнери Гете-Інституту «Мова. Культура. Німеччина») відвідувачам надається доступ до інформаційних матеріалів і документів з Німеччини і про Німеччину, відбуваються презентації графічних романів німецьких авторів, книг «Сучасне мистецтво Німеччини», конкурси перекладів, екскурсії містами поселень німців-менонітів на Запоріжжі та ін.

У бібліотеці  реалізуються проекти Technology Nation (БО «Благодійний фонд «Брейнбаскет Фаундейшн»), метою якого є організація безкоштовного навчання запоріжців основам програмування, і «Коворкінг «Спільно Хаб» (ГО «Запорізька молодіжна організація «Небо без кордонів», Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ). 

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в Запорізькій ОУНБ розпочалося наприкінці 20 ст. з придбання 12 комп’ютерів. Відтоді комп’ютерний парк збільшився до 148 робочих станцій, у локальній мережі використовуються програмні системи «УФД/Бібліотека», «УФД/Реєстр читачів». Одним із пріоритетних напрямків є автоматизація циклу процесів формування і використання бібліотечних фондів.

Електронна бібліотека налічує 1524 документи (близько 30 тис. сторінок). Триває проект створення електронної краєзнавчої бібліотеки «Про Запорізький край». Доступ до віддалених інформаційних ресурсів, Інтернету реалізується через 76 обладнаних робочих місць у читальних залах і відділах, зони Wi-Fi, електронне доставляння документів, надання ексклюзивної можливості користування трьома повнотекстовими ліцензійними базами даних онлайн. Систему онлайнових послуг доповнюють сервіс попереднього замовлення документів, служба віртуальної довідки тощо. Популяризація послуг відбувається через контент офіційного сайту і п’ять бібліотечних сторінок у соціальних мережах. Обсяги відповідних послуг щорічно зростають.

Рішенням Запорізької обласної ради від 31 жовтня 2016 р. за № 25 у назві Запорізької ОУНБ було прибрано ім’я О. М. Горького і вона перейшла у відання ради. Станом на початок 2017 р. у структурі бібліотеки діяли 18 відділів, 3 центри, відокремлений сектор МБА.

Значний внесок у розвиток бібліотеки зробили її директори: А. Бальцер, М. Гришко, Заслужений працівник культури України І. Степаненко та інші (з 2015 р. ОУНБ очолює О. Волкова); завідуючі провідними відділами у різні часи: А. Бабич, І. Бальцер, Л. Бєляєва, Н. Бубнова, С. Гусєва, З. Костиря, Л. Кулик, Г. Нагорна, Ф. Пісецька, С. Пономарьова, Р. Просолова, О. Раєвська, Г. Ратнікова.

Адреса бібліотеки: 69095 м. Запоріжжя, Соборний проспект, 142.

e-mail: library@zounb.zp.ua

https://zounb.zp.ua

Джерела

Держархів Запорізької області. - Р-75. - оп. 1; Ф. 24. - оп. 1; Ф. 221. - оп. 1;

Устав Александровской городской общественной библиотеки. – Александровск : Типография Я.Б. Штерна, 1904. – 12 с.;

Очерки истории Запорожья. (Александровска до 1921 года) : фрагменты из работ ученых, архивные документы, предания и легенды : посвящается 500-летию украинского казачества и 225-летию Запорожья / [сост. Э. С. Натапов]. – Запорожье : Выдавэць, 1992. – 128 с.;

Бальцер А. І. Нарис історії Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького / А. І. Бальцер // Історія наукових бібліотек у контексті історії, культури, освіти в Україні : матеріали наук.-практ. конф., 14-15 жовтня 1999 р., Київ : до 60-річчя Державної історичної бібліотеки України / М-во культури і мистецтв України, Держ. істор. б-ка України / редкол.: В. П. Кисельова  [та ін.] ; відп. за вип. Л. Л. Макаренко.– Київ. – 1999. – С. 65-68;

Бальцер А. И. На службі народові : (Нарис з історії Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького) 1905-1999 / А. І. Бальцер. – 2-е вид. – Запоріжжя : Поліграф, 2002. – 82 с.;

Історія бібліотечної справи на Запоріжжі: матеріали наук.- практ. конф., м. Запоріжжя, 26-27 верес. 2001 р. / уклад. : Л. Ізюмова, С. Пономарьова. – Запоріжжя: «Поліграф», 2002.  – С. 3-16;

"Повний вік моїй бібліотеці...", 1904-2004: (Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького: історія і сучасність) : Бібліографічний покажчик / Упр. культури облдержадмін., ОУНБ ім. О. М. Горького; [уклад.: О. Дутова, І. Шершньова, Г. Нагорна]. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 88 с.;

Регіональна бібліотека: розвиток потенціалу в сучасному інформаційному просторі : матеріали наук.-практ. конференції, 13 жовтня 2004 р. / Упр. культури облдержадмін., ОУНБ ім. О. М. Горького ; [уклад.: Н. Купреєва, І. Степаненко]. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 68 с.;

Бібліотека, інформація : регіональный аспект : матеріали конференції, 25 вересня 2008 р. / уклад. Л.Ф. Ізюмова. – Запоріжжя : ЗОУНБ ім. О.М. Горького, 2009. – 48 с.;

Бібліотека, роки, люди, долі : збірка нарисів та фотодок. / КЗ "ОУНБ ім. О.М. Горького" ЗОР ; [відп. за вип. І.П. Степаненко]. Вип. 1. – Запоріжжя : АА Тандем, 2010. – 100 с.; Вип. 2. – 2011. – 96 с.; Вип. 3. – 2012. – 104 с.;

Бібліотечне краєзнавство: збірник статей. Вип. 5 / уклад. : Л. Ізюмова. – Запоріжжя : RVG, 2012. – С. 30-34;

Палацу книги – 35 : Збірник матеріалів /уклад.: Н. Купреєва. – Запоріжжя : Валпіс, 2012. –44 с.;

Бібліотека, роки, люди, долі : збірка нарисів та фотодок. : присвячується 110-річчю з дня заснування б-ки / КЗ «Запорізька обл. універсальна наук. б-ка ім. О. М. Горького» ЗОР ; [уклад. І. П. Степаненко]. Вип. 4. – Запоріжжя : ВАЛПІС, 2014. – 160 с.

Ізюмова Людмила Федорівна
Статтю створено : 20.09.2017
Останній раз редаговано : 27.09.2017