Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 18
За місяць : 686
Кількість
статей : 534
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Згортання (розгортання) інформації

 

Згортання (розгортання) інформації – зміна фізичного обсягу повідомлення (документа) унаслідок аналітико-синтетичного опрацювання документа (АСОД), що супроводжується зменшенням (або збільшенням) його інформативності. Поняття «згортання» набуло поширення в багатьох галузях знання – філософії, природничих науках, інформатиці, мовознавстві та ін. Воно означає обмеження, зменшення, виділення й концентрацію певних властивостей або ознак. Прикладами такого згортання можна вважати закони в системі окремих наук, теореми, формули тощо. Вони мовби згортають, ущільнюють великий обсяг фактичних даних, результатів конкретних досліджень, містять найважливіші узагальнення, концентрують знання. Наслідком згортання завжди є зменшення фізичного обсягу повідомлення. У процесі згортання текст не просто скорочується, урізується, а згортається саме таким чином, щоб за потреби можна було «розгорнути» його, подати більш повно і, виходячи з цього, вирішити питання про доцільність звернення до первинного документа. Близьким за суттю процесом є конспектування, коли записується головна інформація, що згодом дає змогу подумки відтворити законспектований текст. Одним із перших, хто став використовувати терміни «згортання» та «розгортання», був німецький мислитель і церковний ієрарх Микола Кузанський (1401–1464). Абсолютну єдність він порівнював з крапкою, послідовність розгортання якої утворює лінії, поверхні та об’єми. Крапка, таким чином, містить у собі в згорнутому вигляді всі форми світу, існуючи в кожній з них: «Крапка... так згортає в собі лінію, як і лінія розгортає крапку... лінія розгортає те, що згорнуто в крапці».

З появою перших бібліотек і архівів як організованих сховищ пам’яток писемності та потребою знайти стислі, точні і зручні форми відображення складу фондів і змісту документів, пов’язане виникнення  перших формальних способів згортання інформації – списків літератури на глиняних табличках у Шумері, «Таблиць» Каллімаха та ін.  У подальшому процеси З. (р.) і. постійно удосконалювались і нині в багатьох бібліотеках, інформаційних центрах є машинними (автоматизованими).

Згортання і розгортання інформації є двома протилежно спрямованими, але нерозривно пов’язаними один із одним, взаємозалежними процесами, що забезпечують потрібну інформативність повідомлень. Слід враховувати, що різноманітність згорнутих текстів не є еквівалентною різноманітності текстів, отриманих в результаті розгортання: перше завжди обмежене, друге практично безмежне. Розрізнять семантичне і лексичне згортання інформації. Семантичне згортання передбачає зміну інформативності повідомлення, лексичне залишає зміст відомостей без змін, але перетворює його знакову форму. Проте такий поділ має дещо умовний характер, оскільки семантичне згортання звичайно супроводжується лексичними перетвореннями; з іншого боку, іноді скорочення навіть одного слова змінює зміст повідомлення, піднімає його на вищий рівень узагальнення, наприклад: вторинний документ – документ. Існують також поняття «згортання інформації» і «згортання документа». У фаховій літературі ці поняття майже не розрізняються, хоча вони не є синонімічними. У випадку «згортання інформації» йдеться про текст, повідомлення, що не обмежується рамками конкретного документа. При «згортанні документа» створюється новий документ. Залежно від глибини відображення ознак документів розрізняють макроаналітичне і мікроаналітичне згортання. Макроаналітичне згортання полягає у відображенні у вторинному документі формальних ознак первинного та загальних відомостей про його зміст; прикладами є такі види АСОД як бібліографічний опис та анотування, результатом яких є створення бібліографічних описів і анотацій. При мікроаналітичному згортанні детально розкривають зміст документа: основні та другорядні теми, аспекти їх розгляду; прикладами такого АСОД є реферування та індексування.

 

Джерела


 

Блюменау Д. И. Информационный анализ/синтез для формирования вторичного потока документов. – СПб., 2002;

Брежнева В. В. Информационное обслуживание: продукты и услуги, предоставляемые библиотеками и службами информации предприятий. – СПб., 2004;

Власова Г. В. Аналітико-синтетична переробка інформації : навч. посіб. / Г. В. Власова, В. І. Лутовинова, Л. І. Титова. – К., 2006;

Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів : підручник. – 3-те вид., стер. – К., 2006.

Збанацька Оксана Миколаївна
Статтю створено : 23.06.2014
Останній раз редаговано : 11.02.2015