Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 13
За місяць : 638
Кількість
статей : 518
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Класифікаційна система

Класифікаційна система (система класифікації, класифікаційна схема, бібліотечна класифікація, бібліографічна класифікація, класифікація) – це впорядкований перелік класів, підкласів і більш дрібних ділень, в основі якого лежить певна класифікація наук.

Класифікація наук визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знань, зв’язок усіх наук. Поняття «класифікація» використовується частіше всього одночасно і в значенні процесу, і в значенні результату. Для розмежування процесу класифікації і його результату використовуються наступні терміни: «класифікування» і «класифікація». Класифікуванням називається розподілення понять  (предметів або відношень) на основі ознаки, що властива одним поняттям (предметам або стосункам) і відрізняє їх від інших понять (предметів або відношень). Прикладом класифікації може слугувати Періодична система елементів Д. І. Менделєєва, класифікація рослин і тварин. Важливе значення має класифікація у бібліотечній, бібліографічній, видавничій, архівній, книготорговельній, науково-інформаційній та інших видах діяльності. В цих галузях науки та практичної діяльності об’єкт класифікації – документи, тому і називають їх документними класифікаціями. За ДСТУ 2395-2000 «Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика» класифікаційна система – це «інформаційна мова, призначена для структурного подання документів чи даних за допомогою класифікаційних індексів і відповідних термінів і з метою забезпечення реалізації класифікаційного предметного підходу з використанням, у разі необхідності, абеткового покажчика». Бібліотечна класифікація – класифікація, яка слугує для розподілення книг та інших документів, що застосовується в бібліотечній практиці з метою їх розстановки і пошуку. Історія класифікаційних систем нараховує декілька тисячоліть. Спочатку вони виконували простіші функції обліку і впорядкування бібліотечних фондів за змістом. Потім розвивалися і вдосконалювалися разом з розвитком бібліотек, збільшенням їх фондів, відтворюючи структуру наукового знання і філософські концепції укладачів, так як створювалися на основі тої або іншої загальної філософської класифікації наук. Одними з найдавніших вважаються перелічувальні класифікаційні системи. У перелічувальних класифікаціях заздалегідь наведені імена всіх без виключення класів, наприклад: історія хімії, історія фізики, історія математики і т. д. Термін «історія» багато разів повторюється і не виокремлюється як загальне для багатьох галузевих ділень в одне допоміжне поняття «історія науки». Єдина із найбільших перелічувальних світових класифікаційних систем, яка використовується сьогодні, – Класифікація Бібліотеки Конгресу США, призначена для організації найбільших у світі фондів. У 2008 р. їй виповнилося 110 років. В основу побудови фасетних класифікацій покладено фасетний аналіз, ідея якого належить індійському бібліографу Шиалі Рамамриту Ранганатану (1892–1972). У цих системах діленнями виступають не можливі теми документів, а окремі поняття, терміни, які використовує певна наука, галузь практичної діяльності.

 

Рис.1.Приклад фасетної класифікації

 

 

АВС – фасетна формула. В залежності від змісту документа з відповідних фасетів відбираються терміни і заносяться в закріплене за кожним фасетом місце у фразі (певна послідовність фасетів у фразі називається фасетною формулою), в результаті чого утворюється фраза, що відповідає центральній темі документа. Наприклад, «Механічні настінні годинники зі звуковим сигналом» – А1В2С1. Комбінаційні класифікації надають людині змогу самостійно створювати певні ділення завдяки виокремленню в окрему групу понять, що характеризують типові ознаки документів. У комбінаційній класифікації є одне ділення «довідники», але його можна приєднувати до будь-якого галузевого ділення (біологія, математика, фізика та ін.), наприклад: біологія + довідники; математика + довідники; фізика + довідники. Термін «довідник» знаходиться в допоміжній таблиці, в якій концентруються типові ділення, що повторюються. Таким чином, поєднавши ділення «Довідники» і «Фізика» отримуємо нове ділення «Довідники з фізики». Винахідниками істинно комбінаційної класифікаційної системи вважаються Поль Отле (1868–1944) і Анрі Лафонтен (1854–1943) – засновники Міжнародного бібліографічного інституту в Брюсселі. Ієрархічні класифікаційні системи – це системи, між підрозділами яких існують лише відношення ієрархії і супідрядності. Мають структуру «дерева знання». Коренем «дерева знання» є деяка сукупність знань, яка послідовно ділиться на все більше вузькі підрозділи.

 

image

Рис.2. Приклад ієрархічної класифікації


В ієрархічних класифікаціях кількість рівнів ієрархії сягає 10–15. За змістом класифікаційні системи є універсальні – мають ділення за всіма галузями знання, і як правило, публікуються у варіантах різного ступеня деталізації (повні, середні, скорочені), галузеві, спеціалізовані; за масштабом їх розповсюдження в сучасному світі – міжнародні (використовуються в багатьох країнах, підтримуються міжнародними організаціями), національні, локальні. Класифікаційні системи для зручності в практичному використанні оформляють у вигляді класифікаційних таблиць.

Джерела

 

 Информационно-поисковые языки. Термины и определения : ГОСТ 7.74–96. – [Введен впервые ; Дата введения 1997–07–01]. – Минск : Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1997. – III, 33 с. – (Межгосударственный стандарт; Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу);

Інформаційні мови. Терміни та визначення : ДСТУ 2398-94. – [Введено вперше ; чинний від 1995-01-01]. – К. : Держстандарт України, 1994. – III, 73 с. – (Державний стандарт України; Інформація та документація);

Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика : ДСТУ 2395-2000. – На заміну ДСТУ 2395-94 ; Введ.01.07.2001. – К. : Держстандарт України, 2001. – III, 8 с. – (Державний стандарт України; Інформація та документація; Міждержавний стандарт). – Ідентичний стандартам: ISO 5963:1985; ГОСТ 30671-99;

Словник термінів : (ISO 5127:2001, IDT) : ДСТУ ISO 5127:2007. – Чинний від 2009-10-01. – Уведено вперше. – К. : Держспоживстандарт України, 2010. – 237 с. : дод. – (Національний стандарт України; Інформація та документація);

Сукиасян Э. Р. Классификационные системы в их историческом развитии: проблемы типологии и терминологии / Э. Р. Сукиасян // Научные и технические библиотеки. – 1998. – №11. – С. 5–16;

Толковый словарь по основам информационной деятельности / Укр. акад. информатики, Укр. ин-т науч.-техн. и экон. информ. ; под ред. Н. Н. Ермошенко. – К. : УкрИНТЄИ., 1995. – 247, [2] с.;

Українська архівна енциклопедія / Держ. ком. архівів України, Укр НДІ арх. справи та документознавства ; [редкол.: Матяш І. Б. (гол. ред.) та ін.]. – К., 2008. – 880 с. : фот.;

Шамурин Е. И. Словарь книговедческих терминов для библиотекарей, библиографов, работников печати и книжной торговки / Е. И. Шамурин. – М. : Советская Россия, 1958. – 340 с.

Збанацька Оксана Миколаївна
Статтю створено : 08.09.2014
Останній раз редаговано : 10.02.2015