Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 18
За місяць : 1243
Кількість
статей : 980
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Конференція директорів європейських національних бібліотек (CENL)
Конференція директорів європейських національних бібліотек (CENL)

imageКонференція директорів європейських національних бібліотек (The Conference of European National Librarians, CENL) – міжнародна неурядова некомерційна регіональна професійна організація відкритого типу, членами якої є директори національних бібліотек (НБ) країн – членів Ради Європи.

CENL заснована 1987 р. у Лісабоні (Португалія) за ініціативою Ради Європи й існує за її підтримки. Розпочинала свою роботу як неформальна нарада директорів 11-ти західноєвропейських НБ (Ватикану, Великої Британії, Греції, Данії, Іспанії, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Португалії і Франції). До порядку денного вносилися питання інновацій у бібліотечній політиці країн Європи, впровадження новітніх інформаційних технологій у НБ, політики комплектування бібліотечних фондів, їх збереження і консервації, фінансового забезпечення діяльності НБ тощо. Наприкінці 1980 – на початку 1990-х рр. унаслідок геополітичних змін на європейському континенті до CENL долучилися східноєвропейські НБ.

З 1998 р. CENL офіційно зареєстрована у муніципалітеті м. Гаага (Нідерланди) як юридична особа у форма фонду (Stichting), тому й працює в правовому полі цієї країни (Статут CENL, Ст. 2, п. 2). З 2006 р. має статус учасника Ради Європи і є однією із 300 конференцій, що входять до складу Конференції міжнародних неурядових організацій.

Станом на 2018 р. CENL налічує 49 бібліотек із 46 країн. Окрім бібліотек європейських країн, до складу організації входить НБ Туреччини – держави, яка територіально частково відноситься до Європи, та НБ групи держав Азії, які іноді формально відносять до Європи (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Кіпр). Ватикан як країна-спостерігач у Раді Європи також є учасником Конференції. Кожну країну представляє одна НБ, окрім Італії і Росії, від яких до CENL входять, відповідно, дві і три НБ. Їхній рівноправний статус офіційно підтверджений урядами цих країн у відповідь на запит CENL. Під час голосування від кожної країни враховується лише один голос. Україну в CENL представляє Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в особі її генерального директора.

Активи організації формуються із внесків її учасників, а також дотацій, пожертв, спадщини, залишеної на користь організації, та інших доходів (Статут CENL, Ст. 4). З 2016 р. щорічний членський внесок становить 2100 євро.

CENL керується Статутом (ухвалений 1998 р., зі змінами 2005 р.), статті якого відповідають цілям організації, а цілі – її завданням і місії.

Основні цілі CENL – розвиток, зміцнення ролі й відповідальності НБ Європи за збереження національної культурної спадщини, забезпечення безперешкодного доступу до інформації та знань (Статут CENL, Ст. 3).

Місія CENL полягає у підтримці роботи НБ у питаннях покращення обізнаності громадськості про їхні фонди і колекції, у сприянні зміцненню відчуття спільної культурної спадщини Європи та відкриття її для нових поколінь користувачів за допомогою різних служб.

Основним документом, що визначає напрями діяльності CENL на найближчий період, є Стратегічний план, який, зазвичай, ухвалюється на трирічний термін. У цьому документі сформульована візія організації – «зробити відомими і доступними для всіх користувачів багаті культурні, історичні колекції європейських НБ, відкриваючи світ інформації, знань та захищаючи пам’ять і культурну спадщину Європи».

Задекларована підтримка діяльності НБ реалізується через конкретні завдання:

надавати кожному користувачеві швидкий, багатомовний, довготерміновий і, по можливості, безоплатний доступ до ресурсів НБ;

підтримувати проект Europeana (Європейська цифрова бібліотека);

сприяти захисту європейської національної культурної спадщини та знань;

проводити дослідження та реалізовувати проекти, спрямовані на вдосконалення обслуговування користувачів НБ;

просувати послуги, які надають НБ;

пропагувати культурне різноманіття і багатомовність як основні цінності європейської культури;

поглиблювати співпрацю з іншими установами культурної спадщини, університетами, видавцями та інформаційними компаніями як на європейському, так і світовому рівнях (Статут CENL, Ст. 3).

Згідно зі Стратегічним планом визначено основні сфери діяльності CENL:

щодо удосконалення управління – забезпечити можливість обміну інформацією між НБ, позитивним досвідом у сфері стандартизації і практики управління колекціями у всіх форматах;

щодо покращення наочності і впливу послуг – підтримувати учасників організації з метою покращення обізнаності користувачів щодо бібліотечних колекцій, підвищення актуальності і посилення впливу послуг європейських НБ в інтересах сучасних і майбутніх поколінь користувачів;

щодо розвиток персоналу – сприяти формуванню навичок і професійних здібностей, підвищенню компетентностей бібліотекарів з питань розбудови бібліотек, управління колекціями, максимально повного задоволення потреб користувачів;

щодо підтримки стабільної діяльності європейських НБ як організацій – домагатись посилення стійкості окремих членів CENL шляхом поглиблення партнерства, співпраці як у рамках спільноти CENL, так і з іншими інституціями, що мають подібні цілі.

Головним органом CENL є Рада директорів, яка скликається щонайменше один раз на рік. Відповідно до Статуту, ці засідання відбуваються в одній із європейських країн для обговорення фінансових і адміністративних питань управління організацією, стану реалізації її ініціатив, проектів і програм, підтримки наукових досліджень та розробок тощо. Ця країна бере на себе організацію розміщення учасників, підготовку культурної програми, візову підтримку. У статусі гостей і спостерігачів, як правило, запрошують експертів із комісій Ради Європи, які є кураторами тих чи інших бібліотечних проектів.

Виконавчий комітет CENL обирається членами організації на три роки у кількості не менше трьох осіб (Статут CENL, Ст. 8, п. 1). Комітет очолює голова, до складу також входять заступник голови/секретар і скарбник. Членами комітету можуть бути тільки директори або співробітники НБ (Статут CENL, Ст. 8, п. 2). Вони виконують управлінські, адміністративні і представницькі функції (Статут CENL, Ст. 10-11).

З 2015 р. CENL очолює Роланд Френсіс Кестер Кітинг (директор Британської бібліотеки); його заступник Марі-Крістін Доффі (директор Швейцарської національної бібліотеки); скарбник Керолайн Бразьє (заступник директора Британської бібліотеки). Крім них, до складу Виконавчого комітету входять Катаріна Кристофова (директор Національної бібліотеки Словаччини) і Гунілла Херденберг (директор Національної бібліотеки Швеції).

Ефективний зв'язок між членами організації забезпечує Секретаріат CENL. До його обов’язків належать:

надання інформації з усіх напрямів діяльності CENL;

вивчення думки членів організації для формування її стратегії та пріоритетів;

моніторинг бюджету і збирання членських внесків;

контроль за виконанням Стратегічного плану, планів діяльності робочих груп, поширення звітів;

організація щорічних зустрічей членів CENL та регулярних засідань Виконавчого комітету;

забезпечення зв’язку з Радою Європи, участь у її консультаційних ініціативах та слуханнях;

адвокація та лобіювання інтересів Конференції у міжнародних організаціях;

запрошення представників інших організацій (наприклад, Ліги європейських наукових бібліотек (LIBER), Консорціуму європейських наукових бібліотек (CERL), Конференції директорів національних бібліотек (CDNL) на засідання CENL;

організація і поглиблення співробітництва з Europeana;

підтримка роботи вебсайта як основного джерела інформації про організацію як для її учасників, так і громадськості, забезпечення його функціонування як каналу комунікації для членів CENL, зокрема, формування списків розсилки для поширення інформації;

висвітлення діяльності організації у ЗМІ, соціальних мережах;

ведення організаційної документації тощо.

Юридичною адресою організації є місце роботи особи, яка виконує обов'язки голови (Статут CENL, Ст. 2, п. 3), нині Секретаріат CENL розміщується у Британській бібліотеці.

Всі члени організації мають право головувати у ній. Фінансові витрати Секретаріату покриваються із бюджету організації в узгоджених межах.

Офіційного друкованого органу організація не має. Адреса її вебсайта у мережі Інтернет – https://www.cenl.org. Логотип організації розробляла Національна бібліотека Естонії.

На вебсайті організації розміщуються щорічні звіти директорів про діяльність НБ, які вони представляють (https://www.cenl.org/resources/members-annual-reports).

Основна професійна діяльність CENL реалізується у тематичних робочих групах (РГ). Вони мають чітко окреслені сфери діяльності, працюють згідно з робочими планами. У робочих групах можуть утворюватися підгрупи як мінімум із трьох осіб.

Наразі в CENL працюють такі групи:

Робоча група CENL/FEP з електронних публікацій підтримує, консультує CENL і FEP (Federation of European Publishers – Федерацію європейських видавців) з питань, які становлять інтерес для НБ і видавців. Зокрема, вона здійснює моніторинг практики обов’язкового примірника документів та відповідного законодавства; надає консультації і рекомендації з питань обов’язкового примірника; функціонує як платформа для обговорення та обміну інформацією; роз’яснює окремі питання; опікується тлумаченням термінів; укладає угоди тощо. РГ працює з 1996 р. Сьогодні вона складається з 12-ти представників семи країн Європи (від CENL: Велика Британія, Італія (Флоренція), Нідерланди, Норвегія, Франція; від FEP: Бельгія, Велика Британія, Італія, Німеччина, Франція). Голова групи – Юте Швенс (Німецька національна бібліотека у Франкфурті-на-Майні);

Пріоритетний напрям діяльності РГ – вивчення питань депонування електронних публікацій. Серед її найважливіших напрацювань – «Заява про впровадження (обов’язкових та добровільних) схем депонування недрукованих публікацій», яка мала три редакції – 2000, 2005, 2012 рр.

Робоча група з авторського права та інформації опікується вивченням правових питань, пов’язаних з діяльністю НБ. Останніми роками основну увагу група приділяє обговоренню змін у законодавстві про авторське право ЄС і окремих європейських країн, питанням конфіденційності, різним аспектам інформаційного права, а також обміну найкращими практиками у сфері ліцензування і державно-приватного партнерства (РРР). Сьогодні у групі працюють 16 осіб із 15-ти країн (Бельгії, Великої Британії, Данії, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції). Головою групи і контактною особою є Бенджамін Уайт (Британська бібліотека). РГ видає інформаційний бюлетень «CENL Copyright Working Group Newsletter», у якому висвітлюється досвід у сфері авторського права та ліцензійної практики не тільки країн Європи, а й усього світу.

В активі РГ низка ґрунтовних напрацювань. Наприклад, розроблення заяв CENL: «Заява CENL про сирітські твори та твори, що вийшли з комерційного обігу» 2012 р., «Заява CENL про транскордонний доступ та авторське право» 2012 р., «Заява CENL про ARROW» (Accessible Registries of Rights Information and Orphan Works – Реєстр доступу до інформації про авторські права та сирітські твори) 2012 р., «Заява CENL з Пропозицій до Директиви щодо Цифрового Єдиного ринку» 2017 р. та інші документи.

Представництво CENL у Міжнародному агентстві ISNI (ISNI-IA): Британська бібліотека і НБ Франції, представляючи всю спільноту CENL (а в ширшому сенсі – спільноту бібліотек як таких) виступають основними суб’єктами в управлінні ISNI (International Standard Name Identifier – Міжнародний стандартний ідентифікатор найменувань – стандарт, призначений для ідентифікації осіб, які є авторами суспільнозначущих творів; використовується для усунення неоднозначності імен). Представники CENL Ендрю МакЕван (Британська бібліотека) і Аніла Анжелі (Національна бібліотека Франції) входять до Ради директорів ISNI-IA і беруть участь у її діяльності, зокрема, щодо поліпшення якості, рівня обслуговування та нарощування центральної бази даних ISNI; забезпечення відкритості і поширення ISNI, у т. ч. у середовищі пов’язаних даних; підтримки діяльності у сфері досліджень і розробок; адаптації управління та бізнес-моделі ISNI до потреб бібліотек; адвокації ISNI у бібліотечній спільноті та професійно пов'язаних із бібліотеками установ; сприяння новому баченню глобальної економіки спільного виробництва, спільного використання та розповсюдження даних.

Упродовж минулих років працювали й інші РГ, які на сьогодні вже припинили діяльність як такі, що виконали поставлені перед ними завдання: Комітет з управління TEL; РГ з оцінювання якості діяльності; РГ з постійних ідентифікаторів для НБ; РГ зі змісту; РГ з мережевих стандартів; РГ з багатомовного доступу до предметних рубрик (MACS і MSAC); проект CoBRa (Computerised Bibliographic Records Actions) тощо.

З метою сприяння розвитку міжнародного співробітництва та зміцненню зв’язків між бібліотеками Конференція надає щорічний грант імені Ерланда Колдінга Нільсена. Грант у сумі 5 тис. євро надається за результатами конкурсу, в якому може брати участь як окрема бібліотека, так і група бібліотек. Кандидат повинен відповідати таким критеріям: працювати у НБ, яка є членом CENL і своєчасно сплачує членські внески; всі заходи, про які заявляють конкурсанти, передбачають співпрацю з іншими членами CENL та сприяють розвитку міжнародного співробітництва. Виконавчий комітет CENL приймає заявки на конкурс у січні кожного року, результати оголошуються у травні.

Для членів організації доступні також стипендії у розмірі 1000 євро, які надаються для обміну навичками та знаннями як між учасниками CENL, так і з її партнерами. Вони видаються для відвідання європейських НБ, зустрічей з конкретними фахівцями, організації особистого навчання, проведення і/або відвідання освітніх заходів з підвищення кваліфікації (консультацій, семінарів, тренінгів, конференцій, вебінарів тощо), які проводять НБ. Конкурсні умови для отримання стипендії передбачають, що здобувач працює в одній із бібліотек, яка є членом CENL і своєчасно сплачує членські внески; стипендія буде використана для участі у заходах, що проводяться членами CENL, а їхній формат уможливлює обмін навичками та знаннями.

CENL тісно співпрацює з іншими міжнародними організаціями, а саме: з Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА), Міжнародною радою архівів (МРА), CDNL, CERL, LIBER, Європейським бюро бібліотечних, інформаційних та документаційних асоціацій (EBLIDA), Міжнародною радою музеїв (ICOM) та ін.

З середини 1990-х рр. основні свої зусилля і ресурси CENL спрямовувала на організацію і підтримку проекту Європейська бібліотека (The European Library –TEL). TEL створювалася як сервіс європейських НБ для популяризації європейської культури серед широкого кола користувачів.

Започаткована 2004 р. як точка доступу до колекцій і метаданих, загальний каталог європейських НБ, TEL розбудувала потужну інфраструктуру для об’єднання спільних даних і забезпечила активне поширення цифрових і бібліографічних записів НБ. Офіційні хронологічні межі проекту – 17 березня 2005 р. – 31 грудня 2016 р.

Вебпортал TheEuropeanLibrary.org – це доступ (безплатний або на платній основі, залежно від політики конкретної бібліотеки) до бібліографічних та повнотекстових ресурсів 48 НБ і багатьох наукових бібліотек Європи. Користувачам надається доступ до 28 627 026 цифрових елементів та 175 511 348 бібліографічних записів 35-ма мовами. Пошук здійснюється у понад 300 каталогах і цифрових колекціях.

Базова концепція веб-порталу сформована спільними зусиллями восьми європейських НБ (Великої Британії, Італії, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Словенії, Фінляндії, Швейцарії), а також організації ICCU (Італія)). Розробник порталу – Національна бібліотека Нідерландів. Тут розміщувався й офіс TEL.

Фінансування проекту здійснювалося переважно за рахунок членських внесків бібліотек-учасниць CENL. Частково його фінансувала Європейська комісія як супутній захід у сфері застосування культурної спадщини у рамках ключового заходу Третьої дослідницької програми інформаційних спільнот (IST).

Мета TEL – створення технічної, юридичної та організаційної бази для інтернет-порталу, який функціонував би як точка багатомовного інтерактивного доступу до бібліографічних та повнотекстових ресурсів європейських НБ.

Цінність проекту TEL забезпечувалася такими особливими чинниками: його реалізація продемонструвала спільну діяльність членів проекту – європейських НБ – власників історично цінних колекцій, які в об'єднаній Європі займають унікальну позицію щодо підтримки культурного розмаїття в кожній країні і є тут єдиними установами, які відповідають за довгострокове збереження інтелектуальної спадщини (як у традиційній, так і у цифровій формі), гарантують надійність інформації і високу кваліфікацію фахівців, які надають послуги.

TEL базувалася на деяких проектах попередніх років. Так, точкою відліку в історії TEL вважається 1997 р., коли в рамках проекту GABRIEL (GAteway and BRIdge to Europe's National Libraries – «Ворота і міст до європейських національних бібліотек»), 1997–2004 рр., як офіційна служба бібліотек CENL стартував єдиний веб-портал європейських НБ.

Низка проектів у рамках TEL (Tel-ME-MORE (2005–2007), EDL-project (2006–2008), TELplus (2007–2009), FUMAGABA (2008–2009) ARROW (2008–2011), ARROW Plus (2011–2013), Europeana Libraries (2011–2012) та ін.) була спрямована на приєднання європейських НБ до TEL і надання доступу до їхніх каталогів.

Україна долучалася до TEL 2008 р. завдяки проекту FUMAGABA (2008–2009). Участь України у TEL забезпечена шляхом інтегрованого комплексного пошуку у електронних каталогах і базах даних НБУВ (http://www.theeuropeanlibrary.org/tel4/contributor/P01232).

З 1 січня 2017 р. доступ до ресурсу TEL, що зберігає свої активи, продовжено через портал проекту Europeana.

Закриття TEL звільняє ресурси CENL для розбудови нової форми співробітництва і взаємної підтримки між її учасниками, пошуку нових можливостей для спільної роботи і створення мереж у Європі відповідно до таких стратегічних пріоритетів: удосконалення управління фондами і колекціями шляхом обміну інформацією, виявлення передової практики, підтримка учасників; покращення наочності і впливу послуг; розвиток навичок і професійних можливостей бібліотек; підтримка стабільності європейських НБ шляхом поглиблення партнерства, співпраці з іншими організаціями; зміцнення ролі CENL як ефективної робочої спільноти, що дозволить поліпшити підтримку своїх учасників і лобіювання їхніх інтересів, бути ефективним партнером на європейському рівні.

Координуючи діяльність НБ, CENL ініціює запровадження і надання нових послуг, нових способів доступу до інформаційних ресурсів, нових способів роботи з ними. Діяльність організації спрямована на стимулювання, розвиток і підтримку системної і цілеспрямованої взаємодії європейських НБ з надання користувачам безперешкодного (вільного) доступу до всіх видів документів, демонстрування бібліотеками кращої якості послуг, забезпечення збереження культурних цінностей європейських держав. CENL є потужною платформою співпраці європейських НБ для обміну інформацією, успішними практиками шляхом підвищення стандартів і співробітництва в реалізації спільних проектів.

Джерела

 

Conference of European National Librarians  

The European Library – Connecting knowledge

The Conference of European National Librarians (CENL) // The World Guide to Library, Archive and Information Science Associations / edited by Alexandra Meinhold. – 3rd, Completely Revised Edition. – Berlin/Munich: De Gruyter Saur, 2010. – P. 33. – (IFLA Publications; N142/143).

Устав Конференции директоров европейских национальных библиотек // Новости Междунар. федерации библ. ассоциаций и учреждений. – 2007. – № 5 (68). – С. 41–45.

Прокопенко Л. С. Конференція директорів європейських національних бібліотек (CENL): від обміну досвідом до спільних проектів / Л. С. Прокопенко // Вісник Книжкової палати. – 2018. – № 11. – С. 47–52$

Прокопенко Л. С. Конференція директорів європейських національних бібліотек (CENL): історія створення, організаційні засади / Л. С. Прокопенко // Бібл. вісн. – 2018. – № 6. – С. 7–14.

Прокопенко Л.С. Робочі групи Конференції директорів європейських національних бібліотек (CENL) як осередки фахової співпраці / Л. С. Прокопенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2018. – № 4. – С. 22–28.

Прокопенко Лілія Сергіївна
Статтю створено : 04.01.2019
Останній раз редаговано : 26.07.2023