Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 35
За місяць : 910
Кількість
статей : 479
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Персоналії
Крип'якевич Іван Петрович

image

Крип'якевич Іван Петрович [25.06.1886, м. Львів – 21.04.1967, м. Львів] – український історик, книго- та джерелознавець, бібліограф, організатор бібліографічної праці в українських наукових установах. Академік АН УРСР (1958).

І. П. Крип’якевич навчався в гімназії та на філософському факультеті Львівського університету (1908). Був редактором журналів «Дзвінок» (1911–1914) та «Ілюстрованої України» (1913–1914). З 1911 р. – член Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), згодом – голова його історико-філософської секції.

У роки радянської влади Іван Петрович зазнавав переслідувань за «націоналістичні збочення». Працював на посадах: професора і завідувача кафедри історії у Львівському університеті (1939), завідувача відділу (з 1951 р.), директора Інституту суспільних наук АН УРСР (Львів) (1953–1962 рр.).

І. П. Крип’якевич досліджував історію України та питання української культури, головним чином, доби феодалізму. Його творчість охоплювала майже всі ділянки української історіографії та історичних допоміжних наук. Іван Петрович – автор понад 600 праць з історії України. Підготував огляди змісту газет і журналів: «Діло», «Руслан», «Буковина», «Каменяр», «Учитель», «Прапор», «Світло», «Нива», «Письмо з Просвіти». Регулярно (1910–1912 рр.) складав огляди різних томів «Записок Наукового Товариства ім. Т. Шевченка», огляди літератури історичної тематики, зокрема «Нові матеріали до історії соборів, 1628 р.» (1913), «Українські видання на еміграції» (1915), «Історичні видання Української АН у м. Києві 1912–1927 рр.» (1928) та ін. Автор історико-бібліографічної розвідки «Мемуари українців ХVІ–ХVІІІ ст.» (1924).

Іван Петрович вважав свою бібліографічну працю «Нові праці з історії гетьманщини ХVІІ–ХVІІІ в.» доповненням і продовженням «Української історичної бібліографії» І. Калиновича. Співпрацював із «Літературно-науковим вісником», «Записками Наукового Товариства ім. Шевченка», з журналами: «Ілюстрована Україна», «Дзвінок», «Українська книга», «Українським історичним журналом» та ін.

Ґрунтовне бібліографічне оснащення наукових праць «Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1772 р.)» (1962), «Історія України» (1990), «Богдан Хмельницький» (1990) та ін. – це вагомий внесок у розвиток історичної бібліографії України. «Примітки» до кожного розділу праці є самостійними тематичними бібліографічними списками. Найбільша джерелознавча праця І. П. Крип’якевича – «Документи Богдана Хмельницького (1648–1657)» (1961) – завершується «Переліком документів» (475 поз.).

У статті «Нарис методики історичних досліджень» (1967) Іван Петрович підкреслював цінність бібліографічного покажчика історичної літератури для науковців, розглядав бібліографію як важливу історико-допоміжну дисципліну. Він вивчав історію українських друкарень, стародруки, діяльність І. Федорова, працював над укладанням картотеки львівських стародруків ХVІ–ХVІІІ ст., досліджував екслібриси, українську книжкову гравюру. Одна з найважливіших бібліографознавчих статей І. П. Крип’якевича – «Бібліографія історії України в дожовтневий період» (1958). У листі «Про необхідність видання бібліографії з історії УРСР» до редакції «Українського історичного журналу» (1965), разом із Я. Ісаєвичем, Я. Дашкевичем та ін. вченими, підкреслював необхідність створення фундаментальної історичної бібліографії.

 

Твори

 

З бібліотечної організації в Німеччині // Письмо з Просвіти. – 1913. – Ч. 6. – С. 171–173;

Археографічні праці Миколи Костомарова // Зап. НТШ. – Л., 1918. – Т. 126/127. – С. 105–140;

Бібліографія української історії (1922–1923) // Іст. вісн. – Л., 1923. – № 2/3. – С. 35–38;

Українська історіографія ХІХ–ХХ ст. – Л., 1923. – Т. 1;

До історії українського державного архіву в ХVІІ ст. // Зап. НТШ. – Л., 1924. – Т. 134/135. – С. 67–78;

Мемуари українців ХVI–ХVІIІ ст. // Стара Україна. – 1924. – С. 126–132;

Екслібрис на Україні в ХVІІ – ХVІІІ вв. // Стара Україна. – 1925. – Ч. 1/2. – С. 17–18;

Нові праці з історії Гетьманщини : публікації 1924–1926 рр. // Зап. НТШ. – Л., 1926. – Т. 144/145. – С. 259–271;

Причинки до словника українських граверів // Бібліол. вісті. – 1926. – № 4. – С. 22–25;

Середньовічні монастирі в Галичині : (спроба катольогу) // Зап. ЧСВВ. – Л., 1926. – Т. 2, вип. 1/2. – С. 70–104;

Землетруси на Україні в ХVІІ–ХVІІІ ст. // Вісн. природознавства. – 1927. – № 3. – С. 206;

Історичні видання Української АН у Києві 1926–1927 рр. // Зап. НТШ. – Л., 1928. – Т. 149. – С. 223–236;

Причинки до історичної географії українських земель // Зап. Укр. наук.-дослід. ін-ту географії та картографії. – 1930. – Т.2. – С. 213–244;

50-ліття наукової праці Євфима Сіцінського // Зап. НТШ. – Л., 1931. – Т. 151. – С. 217–223;

П’ятдесятиліття наукової праці Євфима Сіцінського : перелік наук. пр. Сіцінського // Зап. НТШ. – Л., 1934. – Т. 151. – С.220–222;

Михайло Грушевський : життя й діяльність. – Л., 1935;

З історії книги у Львові. Рукописна книга до половини ХVІ ст. // Укр. кн. – 1937. – № 1. – С. 6–8;

Забуті види України ХVІІ–ХVІІІ ст. // Укр. кн. – 1937. – № 1. – С. 18–20;

Історія української культури. – Л., 1937. – 2-е вид. – Нью-Йорк, 1990 ; 3-є вид. – К., 1994;

Каталог бібліотеки львівської Ставропігії з 1619 р. // Укр. кн. – 1937. – № 7/8. – С. 157–164;

Український екслібрис ХVІІІ в. : (каталог) // Укр. кн. – 1937. – № 4/5. – С. 110–111;

До історії львівського книгарства в ХVІІ ст. // Укр. кн. – 1938. – № 2*;

Невідомий київський друк 1640 р. // Укр. кн. – 1938. – № 8/10. – С. 129–130;

Василь Чернецький і його історично-краєзнавчі праці // Наша Батьківщина. – 1939. – Ч. 4. – С. 91–96;

Невикористані джерела до історії старої книги : генеральна візитація Львівської дієцизії 1730–1736 рр. // Наук. зб. б-ки АН УРСР. – 1946. – Т. 1. – С. 98–102;

Бібліографія історії України в дожовтневий період // УІЖ. – 1958. – № 5. – С. 166–170;

Підробки документів Богдана Хмельницького // Наук.-ін-форм. бюл. архів. упр. УРСР. – 1960. – № 3. – С. 3–8;

Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1772 р.) : огляд публ. – К., 1962;

Про необхідність видання бібліографії з історії УРСР // УІЖ. – 1965. – № 1. – С. 158–159;

Історія української держави, ХVIІ–ХVIІІ ст. – Л., 1992.

 

Джерела

 

Іван Петрович Крип’якевич : бібліогр. покажч. / склав О. Д. Кізлик. – Л., 1966;

Ісаєвич Я. Архівознавство і джерелознавство в працях
І. Крип’якевича / Я. Ісаєвич // Арх. України. – 1966. – № 3. – С. 20–26;

Винар Л. Іван Крип’якевич / Л. Винар // Укр. історик. – 1967. – № 1–2. – С. 76–80;

Винар Л. Іван Крип’якевич як бібліограф / Л. Винар // Сучасність. – 1968. – № 9. – С. 118–127;

Полєк В. Т. Бібліографії істориків України : (І. О. Гуржія та І. П. Крип’якевича) / В. Т. Полєк // УІЖ. – 1968. – № 8. – С.100–101;

Винар Л. Іван Крип’якевич як дослідник української сфрагістики / Л. Винар // Укр. історик. – 1973. – № 1/2. – С.139–147;

Грабовецький В. В. Наукові праці академіка І. П. Крип’якевича з архівознавства і допоміжних історичних дисциплін / В. В. Грабовецький // Наук.-інформ. бюл. арх. упр. УРСР. – 1961. – № 6. – С. 79–82;

Ісаєвич Я. Д. Архівознавство і джерелознавство в працях І. П. Крип’якевича / Я. Д. Ісаєвич // Арх. України. – 1966. – №3. – С. 20–26;

Кізлик О. Д. І. П. Крип’якевич : бібліогр. покажч. / О. Д. Кізлик. – Л., 1966;

Грабовецький В. Тези доповідей та повідомлень регіональної науково-теоретичної конференції, присвяченої 105-річчю з дня народження визначного історика України, академіка Івана Крип’якевича / В. Грабовецький, О. Кізлик, В.Полєк. – Івано-Франківськ, 1991;

Геращенко М., Лутовинова Л. В. Український вчений І. Крип’якевич та бібліографія / М. Геращенко, В.Лутовинова // Бібл. планета. – 1999. – № 2. – С. 19–21. – У співавт.;

Арутюнова С. Бібліографія в житті та творчості українського вченого І. Крип’якевича / С. Арутюнова // Вісн. Книжк. палати. – 1999. – № 9. – С. 32–33;

Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / упоряд. Ф.Стеблій. – Л., 2001;

Литвин Т. Книгознавчі зацікавлення Івана Крип’якевича / Т. Литвин // Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. – Л., 2001. – С. 920–924;

Микитишин В. Ранні історичні та пресознавчі розвідки Івана Крип’якевича у галицькій періодиці початку ХХ ст. / В. Микитишин // Українська періодика: Історія і сучасність : доп. та повідомл. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 17–18 трав. 2002 р. – Л., 2002. – С. 668–669;

Смогоржевська І. Історико-бібліографічні дослідження І. Крип’якевича в українській періодиці / І. Смогоржевська // Українська періодика: Історія і сучасність : доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24–26 жовт. 2003 р. – Л., 2003. – С. 842–848;

Архів Івана Крип’якевича : інв. опис / упоряд. Я. Федорук. – К., 2005;

Литвин Т. Бібліотекознавчі та книгознавчі праці Івана Крип'якевича / Т. Литвин // Зап. ЛНБ ім. В. Стефаника. – Л., 2005. – С. 298–310;

Литвин Т. Колекція періодики в приватній бібліотеці Івана Крип'якевича / Т. Литвин // Українська періодика: Історія і сучасність : доп. та повідомл. дев’ятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 28–29 жовт. 2005 р. – Л., 2005. – С.597–602;

Литвин Т. Особиста бібліотека вченого як пам’ятка культури та історичний архів епохи : приклад Івана Крип’якевича / Т. Литвин // Бібл. вісн. – 2006. – № 2. – С. 30–35;

Крип’якевич та бібліографія // Геращенко М. В. Українські вчені та бібліографи : навч. посіб. / М. В. Геращенко. – К., 2008. – С. 57–78;

Литвин Т. Іван Крип’якевич як книгознавець : дис. … канд. іст. наук / Т. Литвин. – К., 2008;

А. С. Петрушевич, І. С. Свєнціцький, Ю. А. Яворський, І. П. Крип’якевич як фундатори класичної археографічно-бібліографічної школи в Західній Україні // Міщук С. М. Збирання та наукове описування рукописно-книжкової спадщини України (друга половина ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.) / С. М. Міщук. – К., 2009. – С. 319–343;

Дубровіна Л. А. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко. – К., 2009. – Див. «Імен. покажч.»: с. 518.

Геращенко Михайло Васильович
Статтю створено : 22.08.2014
Останній раз редаговано : 13.05.2015