Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 23
За місяць : 616
Кількість
статей : 518
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Бібліотеки
Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

imageЛьвівська обласна універсальна наукова бібліотека – головна публічна книгозбірня Львівщини, науково-дослідний, методичний, координаційний центр бібліотек усіх систем і відомств області, центральне обласне книгосховище, обласний депозитарій краєзнавчих видань, центр книгообігу. Виконує функцію головного закладу для публічних бібліотек області. Зберігає цінні українські та зарубіжні видання, україніку діаспори, приватні документні збірки відомих людей краю та зарубіжжя. Підпорядковується департаментові з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації. Розміщена у 6-ти будівлях, головний корпус – на просп. Шевченка, 13. Повне офіційне найменування з 2017 р. – Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека».

Львівська область у складі УРСР була створена у грудні 1939 р. за рішенням політбюро ЦК КП(б)У. Згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 8 травня 1940 р. у Львові розпочалося створення Державної обласної бібліотеки для дорослих, головної в мережі публічних бібліотек регіону.

Новостворена книгозбірня розміщувалася в центрі міста на пл. Галицькій, 10, у колишньому палаці Більських, що є унікальною пам’яткою архітектури першої пол.18 ст. Це єдина збережена у Львові магнатська резиденція садибного типу, створена у 1737–1758 рр. архітекторами Я. Гербутом, Б. Меретином, П. Ріко де Тіргеєм, у 19 ст. наново декорована Ф. Бауманом. Історія палацу пов’язана з іменами його власників – італійця К. Ґарані, медика, який став бурмистром Львова, згодом магнатів Більських, Потоцьких, Коморовських, Уленецьких, з 1884 р. – Бесядецьких, які були його останніми приватними власниками. На думку мистецтвознавця В. Вуйцика, палац за своєю архітектурою первісно належав до стилю французького бароко, згодом був стилізований під класицизм, а зрештою оформлений під псевдобароко. Цінними деталями будівлі залишаються ліпнина, стюки, мармурові стовпи партеру, дзеркала і білі кахлеві печі в нішах центрального залу першого поверху.

На час відкриття установи бібліотечний фонд, зібраний різними шляхами,  налічував близько 100 тис. одиниць друку мовами народів СРСР, видання класичної літератури мовами народів світу, численні радянські газети й журнали. У приміщенні книгозбірні були обладнані загальний читальний зал, зали для студентів та періодичних видань. Діяли методичний кабінет, довідково-бібліографічний відділ. Штат складався з 22-х працівників, більшість з них прибули з Харкова, Дніпропетровська, Полтави та інших міст. Першим директором був Шерман. Ядро читачів складалось з червоноармійців,  офіцерів, радянських, партійних і господарських працівників, інженерів,  кваліфікованих робітників та їх сімей з-посеред 150-тисячного новоприбулого зі Сходу населення Львова, у переважній масі російськомовного. Тому значну частину фонду складали видання російською мовою, включаючи твори діячів марксизму-ленінізму-сталінізму, матеріали партійних з’їздів і пленумів тощо. У першій збереженій інвентарній книзі бібліотеки, датованій 1945 р., з кількадесяти назв на перших сторінках лише одна – українською мовою.

У роки Другої світової війни бібліотека була повністю знищена. Окупанти, з огляду на склад фондів, утилізували всі видання. Книгозбірня поновила свою роботу восени 1944 р., після визволення міста від гітлерівських окупантів. Першим повоєнним директором установи була Н. Сидорченко, а згодом упродовж 40 років – Н. Косенко (у 1934–1944 рр., з перервою під час війни, керувала Полтавською обласною бібліотекою для дорослих). Фонд  формувався заново виданнями польською, німецькою, французькою та іншими іноземними мовами і складався із залишків різних бібліотек, що вціліли у Львові. На початок 1945 р. він становив 78 тис. одиниць і до кінця року збільшився майже вдвічі. Багато видань надійшло з Києва та Держфонду СРСР. Було створено відділ обробки і каталогізації літератури, абонемент, читальний зал, довідково-бібліографічний відділ, у жовтні 1945 р. – відділ міжбібліотечного і заочного абонемента. Обласна бібліотека для дорослих першою серед  книгозбірень західних областей України поновила у 1945 р. діяльність методичного кабінету, який  почав надавати допомогу бібліотекам  Львівщини. У 1955 р. книгозбірня отримала ім’я Я. Галана (ця назва залишалась до 1989 р.). У 1966 р. заклад набув статусу обласної універсальної наукової бібліотеки. Протягом 1976 р. до складу ОУНБ на правах відділів приєднали дві інші львівські бібліотеки – іноземної літератури (створена у 1947 р.; одна з найбільших книгозбірень даного профілю в Україні) та музично-театральну (заснована у 1962 р.).

Протягом 1984–1989 рр. бібліотекою керувала М. Муха, а з 1992 р. – В. Симан (у 1990–1991 рр. обов’язки директора виконував Ю. Грайданс).

image

З часом будівля колишнього палацу Більських опинилася в аварійному стані і була визнана службами технагляду «небезпечною для перебування персоналу і відвідувачів». У кінці 1990-х рр. бібліотека розпочала переїзд до нового приміщення і з 2000 р. знаходиться на просп. Шевченка, 13 у споруді, збудованій у 1874–1876 рр. у стилі класицизму за проектом архітекторів Л. Вежбицького й Ф. Покутинського. Вхід до неї прикрашали скульптури Л. Марконі. Споруда первісно призначалась для першого у Львові Міського казино – закладу, що поєднував дозвіллєво-розважальні й культурно-освітні функції. Тут знаходились бібліотека, читальні, два зала для балів, приміщення для ігор і паління, буфети й кухня. В казино відбувалися бали, літературні імпрези, авторські вечори композиторів, літераторів, тут виступали відомі співаки, діяв польський Літературно-мистецький клуб. Восени 1939 р. у цьому будинку за участю О. Корнійчука, П. Панча, М. Бажана та інших письменників з УРСР була заснована багатонаціональна радянська Спілка письменників Львова.

Освоєння нового приміщення ОУНБ, що включало його капітальний ремонт, перевезення й упорядкування фонду та судові розгляди, тривало майже десять років. Це спричинило певні труднощі в комплектуванні й обслуговуванні читачів та призвело до втрати частини користувачів. У цей складний для бібліотеки період її очолювала Ю. Дурдель (1996–2009), яка разом з М. Вовк, Ю. Грайдансом, Т. Григор’євою, М. Деревляною, І. Лешнівською, О. Лук’яненко, В. Мельник, О. Москвою, О. Олійник, О. Шматько та іншими фахівцями зуміла вивести книгозбірню на новий щабель розвитку і зберегла її імідж як провідної у краї. З 2009 р. бібліотеку очолює історик, архівіст, археограф, перекладач І. Сварник.

Станом на 2017 р. у бібліотеці працюють 90 осіб, діють 17 структурних підрозділів: відділи автоматизації бібліотечних процесів; комплектування; абонемента; наукового опрацювання, систематизації документів та організації каталогів; зберігання основного фонду ЛОУНБ; читального залу; україніки; виробничої літератури; мистецької літератури; літератури іноземними мовами; науково-методичний; науково-бібліографічний; господарський та сектори: реєстрації користувачів; обмінних фондів; редакційно-видавничий. У структурі бібліотеки функціонує також Інтернет-центр.

Бібліотечний фонд станом на 01.06.2017 р. становив понад 690 тис. документів універсального змісту, серед яких: 60 тис. нотних видань; 12 тис. звукозаписів; 26 тис. прим. неперіодичних і періодичних видань української діаспори; 55 тис. видань краєзнавчого характеру; значний фонд методико-бібліографічних документів тощо. Серед цінностей книгозбірні – видання з автографами відомих письменників (таких видань налічується понад 300) – К. Анґельської, В. Барки, Р. Бжеського, В. Вовк, О. Воропая, Д. Гуменної, Р. Єндика, С. Караванського, І. Керницького, В. Кубійовича, Р. Купчинського, С. Лема, Г. Лужницького, Б. Мартоса, М. Петренка, У. Самчука, С. Сапеляка, І. Сеник, В. Скорупського, Ю. Тарнавського, В.  Яніва та ін.; приватні колекції о. І. Шевціва з Австралії, о. Д. Блажейовського з Риму (по 1 тис. пр. кожна), родини Вертипорохів-Іванусівих з Канади (2 тис. пр.), перекладача О. Марченка, славіста й бібліотекаря І. Лозинського. Бібліотека зберігає видання таких знаних на Львівщині людей, як О. Ангелюк, Н. Бічуя, Є. Божик, Я. Гнатів, І. Гнатюк, Р. Горак, Г. Дем’ян, Р. Дідула, Р. Іваничук, Ігор та Ірина Калинці, Р. Качурівський, Ю. Коваль, М. Косів, Р. Кудлик, Р. Лубківський, М. Людкевич, В. Неборак, Я. Павлюк, Г. Пагутяк, Л. Різник, В. Романюк, А. Содомора, Б. Стельмах, Р. Федорів та ін.

До раритетів книгозбірні належать трактат Р. Декарта «Про людські пристрасті» (1648) французькою мовою, прижиттєві видання П. Корнеля, Вольтера, Ш.-Л. де Монтеск’є, П. Бомарше, Б. Грінченка, І. Франка, М. Грушевського, «Словник польської мови» С.-Б. Лінде (1807–1814), «Енциклопедичний словник  Брокгауза і Єфрона» (1890–1907), сьоме видання «Енциклопедичного словника Гранат» (1910–1948), подарункове видання «Гайдамаків» Т. Шевченка (1919), ілюстроване О. Сластьоною, мініатюрні видання творів М. Конопницької, Ц. Норвіда, Ю. Словацького, рідкісні «Ілюстрована німецька енциклопедія світової історії» (1902) в 10 т., польська «Енциклопедія світового мистецтва» (2000) у 10 т. та ін.

Загальна кількість нових надходжень складає 6–8 тис. прим. щорічно. З них від 800 до 1000 одиниць друку становить обов’язковий примірник документів місцевого друку. Бібліотека отримує 181 назву журналів та 57 назв газет. У фонді представлені видання 41 мовою – українською, російською, польською, англійською, болгарською, німецькою, румунською, угорською, французькою, чеською та ін. Усі видання краєзнавчого характеру відображаються в науково-допоміжному покажчику «Львівщина. Літопис краю. Хроніка подій».

Довідково-бібліографічний апарат (ДБА) бібліотеки складається з системи каталогів і картотек. Серед каталогів: абетковий; систематичний; зведений краєзнавчий; генеральний. До систематичного каталогу укладений алфавітно-предметний покажчик. Картотеки поділяються на: систематичну картотеку статей; авторефератів дисертацій; картотеку лауреатів літературних премій та назв художніх творів. Розгалужену систему ДБА мають відділи україніки (з розділами «Діаспорні видання» та «Вітчизняні видання»), мистецької літератури (з окремими розділами за видами й жанрами мистецтв, каталогом платівок, нотних видань тощо), літератури іноземними мовами, виробничої літератури (з систематичною галузевою картотекою статей).

Електронний каталог, започаткований у 2010 р., містить 66,7 тис. записів. Охоплює надходження документів з 2010 р. Функціонують 7 електронних баз даних (БД): «Книги» – 21,9 тис. записів, «Періодичні видання» – 47,3 тис., «Статті» – 46,6 тис. Відділ україніки формує БД «Рідкісна книга» (516 записів); власні БД мають відділи літератури іноземними мовами (2,8 тис.) та мистецької літератури (1,8 тис.). Для наукових потреб корисною є БД «Користувачі».

image

Обслуговування користувачів здійснюється в 5 читальних залах, з яких 4 є спеціалізованими: з технічної, мистецької, іноземної літератури та україніки. Кількість користувачів (станом на початок 2017 р.) за ЄРК становить 6,3 тис., обслужених – 14,3 тис. Книговидача – 303,76 тис. прим. Кількість відвідувань – 98,9 тис. (в т. ч. веб-сайту – 49,1 тис., масових заходів – 3,7 тис.).

У сфері обслуговування головна увага надається розширенню та розвитку інформаційно-бібліографічних послуг. За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» з 2006 р. працює Центр європейської інформації, який надає користувачам можливість отримувати вільний доступ до інформації про ЄС, його структуру, форми і методи діяльності, стосунки України з Європою тощо. Створено і постійно поповнюється електронний каталог документів даної тематики, працівники Центру надають консультації щодо наявних БД, Інтернет-сторінок тощо.

Львівська ОУНБ є методичним центром для публічних бібліотек краю. До її обов'язків входить надання консультативної допомоги як публічним книгозбірням області, так і бібліотекам інших систем і відомств, проведення занять із застосуванням різних форм і методів професійної освіти (семінарів, майстер-класів, тренінгів, мультимедійних презентацій тощо).

Наукова та науково-методична діяльність скерована на забезпечення фахового зростання та адаптації бібліотечних працівників регіону до сучасних викликів, використання  нових інформаційних технологій, аналітико-прогностичну та експерту оцінку діяльності ЦБС області, надання адресної консультативної та практичної допомоги бібліотекам, вдосконалення бібліотечно-інформаційного сервісу. Важливим напрямком науково-методичної роботи є підготовка методичних рекомендації, пам’яток, дайджестів, методико-бібліографічних видань, в яких висвітлюються історичні події, розкриваються життя та діяльність письменників,  відомих  громадських та церковних діячів,  зокрема Т. Шевченка, М. Шашкевича, Й. Сліпого, А. Шептицького та ін. Протягом 2001–2011 рр. виходило щорічне методичне видання «Львівщина в бібліотечному просторі України»; з 2012 р. його переведено в електронний формат (ecmap.nplu.org.ua).

Бібліотека є учасником у проведенні державних та регіональних соціологічних досліджень, узагальнює наукову роботу бібліотек області. Локальні дослідження, що велись у Львівській ОУНБ – «Створення комфортного бібліотечного середовища», «Бібліотечні послуги очима користувачів» (2014–2015), «Професійний склад користувачів ЛОУНБ: динаміка змін» (2014), «Фонд документів української діаспори як частина історико-культурної спадщини регіону» (2014–2015) – спрямовані на удосконалення різних напрямів діяльності провідної бібліотеки краю. Аналітичні матеріали досліджень та висновки за їх підсумками висвітлюються у збірнику «Результати наукових досліджень – в практику бібліотек області» (вип. 1–4; видається з 2015 р.).

У видавничій та бібліографічній діяльності бібліотеки, що помітно активізувалась з проголошенням незалежності України, основна увага приділяється підготовці видань, присвячених громадським та культурним діячам, незаслужено забутим письменникам України. Низка методичних рекомендацій для бібліотек області в серії «Правда життя і образу», заснованій у 1986 р. з метою повернення втраченої національної історико-культурної спадщини, дала змогу читачам ознайомитись з творчістю Б.-І. Антонича, І. Багряного, В. Бобинського, К. Буревія, Г. Гордасевич, М. Грушевськго, Б. Лепкого, І. Мазепи, Є. Маланюка, О. Ольжича, У. Самчука, В. Симоненка, В. Стуса, О. Теліги, О. Турянського, Д. Фальківського, Г. Хоткевича та ін. Загалом в цій серії вийшло 27 випусків, деякі перевидано з доповненнями. Незамінними для користувачів та дослідників є підготовлені у Львівській ОУНБ бібліографічні посібники та покажчики про Б. Возницького, Л. Гузара, Є. Коновальця, Є. Петрушевича, М. Скорика, О. Степанів та Р. Дашкевича, В. Чорновола та ін. У 1999 р. започатковано серії «Поборники державності України» та «Життя коротке, а мистецтво вічне», у 2000 р. – «Митці Львова». Для бібліотекарів області методичною підмогою є щорічні календарі «Митці Львівщини», «Заграва. Імена на літературній карті Львівщини», «Львівщина в … році. Знаменні і пам’ятні дати краю.  Календар», «Знаменні дати … року», фахові серії «Секрети бібліотечної майстерності» (з 1996 р.), «В ділове досьє комплектатора» (з 2012 р.), «Діячі бібліотечної справи Львівщини», вебліографічні списки літератури.

На наукових і бібліотечних працівників, краєзнавців розрахований науково-допоміжній бібліографічний покажчик «Природа і природні ресурси Львівської області» у двох книгах (виданий у 1992 р., перевиданий у 2013 р.), у якому подається фізико-географічна характеристика Львівщини, висвітлюються питання, пов'язані з охороною природи та раціональним використанням природних ресурсів краю.

Біобібліографічний покажчик «Видавниче обличчя краю. Персоналії. Біографічні відомості. Професійна діяльність» (2012) знайомить з творчими біографіями, виданнями 24 бібліотекарів Львівщини, а бібліографічний покажчик «Видавнича палітра краю. ОУНБ» (вип. 1–2) – з виданнями обласної книгозбірні за певні хронологічні періоди.

Соціокультурна діяльність обласної бібліотеки спрямована на утвердження ідеології державотворення, підтримку національних звичаїв і традицій з урахуванням історичних особливостей розвитку регіону. Пропонується широкий діапазон тематичних масових заходів, використовуються різні форми популяризації книги, серед яких основними залишаються зустрічі-дискусії з відомими людьми, презентації творів, бесіди з актуальних питань сьогодення.

Бібліотека приймає участь у міжнародних та регіональних проектах і програмах. Результатом залучення ОУНБ до міжнародної програми «Бібліоміст» стало відкриття у 2010 р. Регіонального тренінгового центру (РТЦ), що має 10 місць, обладнаних комп’ютерами, мультимедійний проектор, інтерактивну дошку тощо і став важливим осередком підвищення фахового рівня бібліотекарів області, навчання новітнім технологіям для всіх бажаючих. Створення РТЦ посприяло підвищенню активності бібліотекарів Львівщини, включенню їх до проектної діяльності і, як наслідок, – до комп’ютеризації бібліотек краю й підвищення ролі бібліотек у житті місцевих громад. На базі РТЦ бібліотекарі області навчаються новітнім інформаційним технологіям, проектній діяльності, відвідують семінари-тренінги (в них беруть участь і представники місцевого самоврядування), зокрема з питань реорганізаційних змін, пов’язаних з адміністративною реформою і створенням об'єднаних територіальних громад. Завдяки РТЦ багато бібліотек, у т. ч. сільських, успішно захистили ґрантові проекти, отримали сучасну техніку й облаштували Інтернет-центри, перетворилися на центри громадського життя.

Серед проектів, здійснених Львівською ОУНБ у 2010-х рр. – «Забезпечення сталого розвитку РТЦ», «Бібліотеки і виборчий процес», «Громадські інформаційні центри (ГІЦ) у Вінницькій, Закарпатській, Львівській та Рівненській областях», «Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами», «Бібліотеки як платформа для розвитку локального туризму» тощо.

Здобутком бібліотеки є співпраця з видавництвами, яка зародилася одночасно з першим Форумом видавців у Львові – книжковим ярмарком і Львівським міжнародним літературним фестивалем (1994), що став традиційним і проводиться щороку у вересні. Серед її партнерів  – видавництва «Світ», «Каменяр», «Сполом», «Тріада плюс», «Свічадо», «Піраміда», «Ліга-Прес», «Знання» та інші; українсько-американський фонд «Сейбр-Світло». З 2010 р. ОУНБ є одним з майданчиків проведення Львівського міжнародного бібліотечного форуму всеукраїнської конференції бібліотекарів, що відбувається паралельно з Форумом видавців.

Бібліотека співпрацює також із Центром правових та політичних досліджень «СІМ» з метою сприяти становленню громадянського суспільства, верховенства права та публічної політики в Україні.

У рамках міжнародної співпраці ОУНБ розвиває та підтримує стосунки з консульствами Чехії, Литви та Польщі у Львові у контексті популяризації імен видатних представників цих країн, зустрічей дипломатів з представниками місцевих національних громад та ін. Зокрема, у бібліотеці відбулись виставки, присвячені К. Чапекові, Т. Масарикові та Є. Ґедройцеві.

Львівська ОУНБ є місцем проведення міжнародних та міжрегіональних конференцій, ярмарків інновацій за участі бібліотекарів і представників громад, туризму, бізнесу, громадських організацій тощо.

Нові інформаційні технології впроваджуються у бібліотеці з 2008 р.; у 2011 р. створено відділ автоматизації бібліотечних процесів. Автоматизованими є процеси комплектування, наукового опрацювання фондів, обліку користувачів. Оцифровування документів розпочалося з 2016 р., окремі рідкісні видання увійшли до електронної бібліотеки «Культура України».

Станом на 01.06.2017 р. ОУНБ має 42 комп’ютери, об’єднаних у локальну мережу, 16 одиниць копіювально-множильної техніки, 4 одиниці мультимедійного обладнання. Для користувачів діє Wi-Fi, у режимі Інтернет-центру 6 днів на тиждень доступні 9 комп’ютерів. Веб-сайт бібліотеки створено у 2010 р., власні електронні сторінки мають РТЦ, Центр європейської інформації. Діють: сайт дистанційного навчання; блоги – РТЦ, пункту доступу громадян та пункту допомоги внутрішньо переміщеним особам. Науково-методичний відділ та відділ абонемента мають власні сторінки у Facebook (www.facebook.com.klubook).

 

 

image

 

 

Адреса бібліотеки: 79005, м. Львів, просп. Шевченка, 13

e-mail: lounb@ukr.net; lounb-nmv@ukr.net;

klubook2016@gmail.com

http://www.lounb.org.ua 

 

 

 

Джерела

Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941 : Збірник документів і матеріалів. – Київ: Наук. думка, 1986. – С. 413;

Іван Лозинський (1927–1992) : бібліогр. покажч. / Упоряд. М. Кривенко. – Львів, 1997. – 67 с.;

Півстоліття з книгою і бібліотекою. Мирон Сташків : біобібліогр. нарис / упоряд. М. Кривенко. – Львів, 2002. – 36 с.;

Вуйцик В. Львівські барокові палаци. Палац Більських / В. Вуйцик // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». – 2003. – № 13. – С. 65-73;

Дурдель Ю. Львівська обласна універсальна наукова бібліотека // Бібліотечна орбіта інформаційного суспільства. До 60-річчя заснування Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки. – Ужгород: Вид. В. Падяка, 2005. – С. 303-306;

Архітектура Львова. Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. – Львів: Центр Європи, 2008. – С. 312–313;

Грайданс Ю. Бібліотеки Львівщини : корот. іст. нарис / Юхим Грайданс. – Львів, 2008. – С. 47-51, 57, 119-122, 130-132;

Пам’яті Юстини (Ольги) Ярославівни Дурдель // Бібліотечна планета. – 2009. – № 4. – С. 39;

Сварник І. Книги в дар / І. Сварник // Бібліотечна планета. – 2011. – № 3. – С. 37-38;

Львівська обласна універсальна наукова бібліотека – репрезентант галицької культури : Довідник. – [Львів, 2012]. – 17 с.;

Сварник І. Печатки українських установ у Канаді з книжкового фонду Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки / Сварник І. // Сфрагістичний щорічник / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Ін-т спец. іст. дисциплін музею Шереметьєвих. – Київ, 2012. – Вип. V. – С. 350–360;

Сварник І. Коментар до статті: Вербовська М. Некнижковий період // Львівська газета. – 2013. – 3 січ. – С. 16–17.

Сварник Іван Іванович
Статтю створено : 14.09.2017
Останній раз редаговано : 15.09.2017