Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 6
За місяць : 459
Кількість
статей : 620
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України
Рубрики : Бібліотеки
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України

 

image

 

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України (ННСГБ НААН) – спеціальна установа загальнодержавного значення, головний координаційний, науково-дослідний та методичний центр мережі сільськогосподарських бібліотек; провідний науково-інформаційний, освітній центр з проблем сільського господарства на теренах України, покликаний реалізовувати державну програму підвищення ефективності інформаційно-бібліотечного й наукового супроводу вітчизняного агропромислового виробництва. Є третьою за кількістю видань з аграрної і лісотехнічної тематики галузевою бібліотекою світу, після Національної сільськогосподарськоїбібліотеки США та ЦНСГБ РАН.

Історія установи починається з 1917 р., коли у Києві в Генеральному секретарстві (Міністерстві) земельних справ Української Центральної Ради почала діяти невелика бібліотека, фонд якої, за інвентарною книгою, налічував 1007 од. зберігання. Спершу бібліотека функціонувала як «підручна» при відділі сільськогосподарської освіти, згодом стала загальною для відомства. Очолював бібліотеку вчений-агроном Г. Кох, згодом його помічницею стала вчений-агроном Н. Фролова.

image
Будинок Генерального секретаріату земельних справ УНР (м. Київ, вул. Хрещатик, 27)
З квітня по жовтень 1918 р. – бібліотека Міністерства земельних справ Української Держави гетьмана П. Скоропадського. Після створення Сільськогосподарського вченого (згодом – наукового) комітету України (СГВКУ), який очолив академік В. Вернадський (наказ міністра земельних справ В. Леонтовича від 1 листопада 1918 р. № 162), бібліотека увійшла до його складу як центральна для тогочасної мережі аграрних дослідних станцій та інших установ. Під назвою бібліотека Сільськогосподарського вченого (наукового) комітету України вона діяла з листопада 1918 по жовтень 1927 р.; на неї, згідно з доповіддю «Про постановку бібліотечної справи в Міністерстві землеробства» директора Департаменту сільськогосподарської статистики та кооперації А. Ярошевича, датованою 29 листопада 1918 р., офіційно покладалися загальнодержавні координаційні функції для потреб аграрної галузі. Спершу бібліотека знаходилась у будівлі на вул. Велика Володимирська, 19; улітку 1919 р. разом із Президією СГВКУ вона перебралась до приміщення колишньої консисторії (Хлібні) на території Софійського собору.
image
Будинок Консисторії, 1919 р. м. Київ, вул. Великій Володимирській, 19

Розпочалось системне поповнення фондів бібліотеки коштом головного аграрного відомства України, шляхом купівлі новітньої сільськогосподарської літератури, а також отримання як дарунків. Водночас в умовах окупації Києва восени 1919 р. денікінськими військами, масових погромів і грабунків було втрачено 233 цінних видання. 

Після відновлення у Києві радянської влади було затверджено «Положення про Центральну сільськогосподарську бібліотеку України». Згідно з ним відбулись зміни у структурі та завданнях книгозбірні, які, насамперед, були спрямовані на розгортання наукової складової в її діяльності. Це зумовлювалось і рішенням про приєднання СГВКУ як «… автономної центральної наукової сільськогосподарської інституції України…» до УАН. У новій структурі бібліотека розглядалась як складова секретаріату СГВКУ. Однак чергові зміни влади у Києві призупинили цей процес. Починаючи з червня 1920 р., з остаточним установленням радянської влади у Києві фонди бібліотеки суттєво збільшувались за рахунок великих книжкових зібрань, насамперед 19 ст., які надійшли, у т. ч. шляхом реквізицій, від низки ліквідованих новою владою інституцій: Департаменту сільськогосподарської економії, статистики та кооперації, Південноросійського товариства сільського господарства та сільської промисловості, Всеросійського товариства цукрозаводчиків, Київського агрономічного товариства, Київського товариства сільського господарства та сільської промисловості, Центрального сільськогосподарського кооперативного союзу «Централ», а також частково – Київського губернського земства та ін.

Відтак бібліотека СГНКУ наприкінці 1920 р. стала провідним осередком галузевих видань для потреб профільного відомства, тому їй офіційно було надано статус «центральної», вона увійшла до складу бібліотечного бюро (створеного 1 травня 1919 р.) на чолі з Г. Кохом. Бібліотека продовжувала активно нарощувати свої фонди, які налічували вже майже 128 тис. назв видань російською, українською, польською, німецькою, французькою та іншими мовами. З листопада 1921 р. по жовтень 1928 р. установа мала найменування Сільськогосподарська бібліотека Народного комісаріату землеробства УСРР.  

Починаючи з 1921 р., бібліотека, штат якої зріс до шести осіб на чолі з В. Лебединським, налагодила отримання видань з Америки, з 1922 р. – книгообмін з Українською господарською академією у м. Подєбради (Чехословацька Республіка). Робилося все можливе для повернення цінної колекції видань померлого професора М. Цингера, що залишилася з 1914 р. у Ново-Олександрії (Польща). Колишній завідувач Г. Кох, крім бібліотечного, очолив ще й бібліографічне бюро СГНКУ. Установа до 1 травня 1922 р. працювала з 10.00 до 21.00. Щоденно бібліотеку відвідували до 25 осіб, яким в середньому видавалось майже 50 книжок.

Починаючи з 16 грудня 1922 р. книгозбірня почала офіційно, за конкретними запитами, готувати статистичні матеріали для підрозділів СГНКУ та профільного міністерства, зокрема, було підготовлено велику низку діаграм, картограм і таблиць до Першої Всеросійської сільськогосподарської та кустарно-промислової виставки у Москві (попередниці ВДНГ), що працювала у серпні-жовтні 1923 р. 

Розпочалося активне формування обмінного фонду та єдиного каталогу бібліотеки. Книгозбірня започаткувала проведення спеціальних наукометричних досліджень та формування бази даних офіційних друкованих органів науково-дослідних установ УСРР аграрного профілю, а також створення довідника-покажчика галузевих наукових працівників.

У 1923 р. бібліотеку відвідали 5015 осіб, яким видано 12 832 книжок, закаталогізовано майже 6 тис. нових надходжень. Через СГНКУ бібліотека безкоштовно отримувала по 5 пр. усіх українських видань сільськогосподарського змісту, а також галузей, пов’язаних із сільським господарством, через Українську книжкову палату – один примірник усіх сільськогосподарських видань, що виходили в СРСР, а також мала право отримувати з-за кордону необхідні періодичні та монографічні галузеві видання.

З метою максимально швидкого ознайомлення читачів із новими надходженнями галузевої літератури через бібліографічно-бібліотечне бюро СГНКУ бібліотека у 1923 р. почала видавати двотижневик «Бібліографічний бюлетень» на правах рукопису обсягом 0,5 друк. арк. накладом 50 пр. Того ж року світ побачили 6 його випусків. Г. Кох розробив вдосконалену систему класифікації сільськогосподарської літератури, на основі міжнародної децимальної системи, але з деякими відмінностями. Ця система виявилася вдалою і використовувалась фактично у всіх сільськогосподарських бібліотеках України до середини 1941 р.

image
Будівля бібліотеки при Наркомземі УРСР, м. Харків, вул. К. Лібкнехта (нині Сумська), 82.
У другій половині 1923 р. СГНКУ було переведено до Харкова –тогочасної столиці УСРР. Через об’єктивні організаційні проблеми ЦСГБ залишилась у Києві як книгозбірня Київської філії СГНКУ. У Харкові діяла інша відомча бібліотека, на основі створеної наказом Наркомзему (НКЗС) УСРР від 31 жовтня 1921 р. № 283 службової книгозбірні. Тривалий час ця дата вважалась відправною стосовно започаткування ННСГБ НААН. Проте детальний історико-науковий та порівняльний аналіз багатьох джерел (у т. ч. й архівні) засвідчив, що перша згадка про бібліотеку НКЗС УСРР, що знаходилась на вул. К. Лібкнехта (нині Сумська), 82, датується 1926 р. Її основою стали фонди книгозбірні Харківської губернської земської управи, заснованої у лютому 1899 р., а директором – А. Носов.

Після остаточного переведення всіх структурних підрозділів СГНКУ до Харкова його діяльність поєднувалась із безпосередніми завданнями НКЗС УСРР, зокрема стосовно наукового й інформаційного обслуговування практичних потреб аграрної галузі. Київська і харківська бібліотеки увійшли до загальної секції СГНКУ.

22 червня 1927 р. СГНКУ як окрема координуюча та виконавча установа була ліквідована, а її функції передано новоствореній Науково-консультаційній Раді при НКЗС УСРР. Наступного року Наркомземсправ УСРР, прагнучи централізувати сільськогосподарські бібліотеки в м.  Харкові, домігся передання до Інституту економіки й організації сільського господарства як харківську ЦСГБ з фондом у 31 444 пр., так і сільськогосподарську книгозбірню правління потужного центрального об'єднання сільськогосподарської кооперації в УРСР, відомого під назвою «Сільський господар», що постало на початку НЕПу у 1922 р. У Харкові опинились і дублетні примірники книгозбірні київської філії ЦСГБ. Загальний фонд нової об’єднаної книгозбірні, що отримала назву Центральної сільськогосподарської бібліотеки Українського НДІ економіки й організації сільського господарства, на кінець 1928 р. налічувала 120 тис. томів. За галузями знань 48 % становила література з прикладних наук, насамперед із питань сільського господарства, 41 % – з проблем економіки та організації сільського господарства або соціально-політичних наук і лише 11 % – суспільно-політичні видання. Станом на 1 листопада 1928 р. налічувалося 578 абонентів, із них 263 – співробітники НКЗС УСРР та інституту, решта – із низки інших установ.

Висувалась пропозиція приєднати фонд київської галузевої книгозбірні колишнього СГНКУ до ВБУ (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), але, зрештою, було вирішено підпорядкувати цей фонд Українському НДІ економіки й організації сільського господарства, фактично на правах філії.

Після приєднання до інститутської книгозбірні книжкових фондів «Сільського господаря», Харківського товариства сільського господарства і сільськогосподарської промисловості, «Союзбанку» та Ради кооперативних з’їздів було ухвалено рішення про заснування Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки (ЦНСГБ) з фондом 178 614 пр., з яких у Харкові налічувалося 75 614, у Києві – 103 тис.

У 1931 р. ЦНСГБ відокремилася від Українського НДІ економіки й організації сільського господарства і перейшла у відання щойно створеної Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (ВУАСГН), при якій почали діяти 10 галузевих НДІ (ґрунтознавства, захисту рослин та ін.). За обсягом і значенням своєї діяльності ЦНСГБ теж прирівнювалась до республіканських НДІ. У вересні 1932 р. було затверджено нові структуру та штатний розпис книгозбірні у кількості 24-х осіб, 17 з яких на чолі з директором працювали у м. Харкові, ще семеро – у київській філії. Бібліотека стала найбільшим структурним підрозділом Президії ВУАСГН.

Київська філія ЦСГБ ВУАСГН у 1930-х рр. на умовах оренди розміщувалась у трьох кімнатах загальною площею 328 м2 на першому поверсі головного корпусу Київської вищої комуністичної сільськогосподарської школи ім. С. Косіора на вул. 25-го Жовтня, 5 (нині Алея Героїв Небесної Сотні). У цей період її очолював Є. Бараненко. Бібліотека у Харкові фактично перебувала у напівзаконсервованому стані, адже, формально маючи 13 кімнат загальною площею 354,12 м2, реально розміщувалась у шести, площею 234,56 м2. Решту сім кімнат займали працівники апарату ВУАСГН. Бібліотеці ж для повноцінної діяльності потрібно було принаймні 2000 м2.

Після ліквідації ВУАСГН відповідно до наказу НКЗС УСРР  від 31 березня 1935 р. № 167 бібліотеку за спеціально затвердженим Положенням було реорганізовано в самостійну наукову установу, яка увійшла до складу науково-дослідної мережі НКЗС УРСР. Після прийняття 24 червня 1934 р. рішення про переїзд державних і партійних установ України з Харкова до Києва ЦСГБ також повинна була змінити місцеперебування. Але організаційні проблеми відтермінували переїзд на невизначений строк.

З виходом Постанови РНК УСРР і ЦК КП(б)У від 29 вересня 1935 р. № 115 «Про стан і завдання науково-дослідної роботи в сільському господарстві»  за ЦСГБ знову було закріплено функцію методичного центру за напрямом діяльності в республіці, але під безпосереднім керівництвом сектору наукових установ профільного відомства. Пункт 9 цього документа зобов’язував усі науково-дослідні установи мати, крім відповідних аналітичних лабораторій, експериментальних господарств, новітнього технічного обладнання, ще й спеціальні книгозбірні. На виконання постанови ЦСГБ активно долучилася до процесу формування книжкового фонду нових сільськогосподарських бібліотек.image

 В ЦСГБ з лютого 1935 р. було започатковано видання спеціального «Бюлетеня бюро закордонного досвіду». Для його редагування запрошували визнаних фахівців. Від урядових структур вдалося домогтися, щоб з 1936 р. бібліотека почала отримувати безкоштовний обов’язковий примірник профільної літератури, яка видавалася на території СРСР російською, українською та мовами народів СРСР. imageКрім того, на виділені бюджетні кошти у книжкових колекторах наукових бібліотек Москви, Києва, Харкова, харківських відділеннях Союзкниги, Союздруку закуповувалася галузева література, було налагоджено також широкий книгообмін із профільними науковими установами країни. Завдяки цьому з 1937 р. почав виходити друком перший в СРСР ексклюзивний реферативно-бібліографічний збірник «Стахановский опыт в социалистическом сельском хозяйстве» (видавався, з перервою під час війни, до 1956 р.). Загалом світ побачили 7 його випусків. Усі вони експонувалися на Всесоюзних сільськогосподарських виставках у Москві (1939, 1940, 1955).

Після вторгнення нацистської Німеччини та її сателітів в СРСР ЦСГБ та її філія у Києві, всупереч урядовим директивам, не були евакуйовані у тил. Під час окупації їхні фонди, на відміну від інших бібліотек, суттєво не постраждали.

Після звільнення Харкова від окупантів ЦСГБ офіційно відновила свою діяльність відповідно до Постанови РНК УСРР від 13 грудня 1943 р. № 495. Однак реально робота бібліотеки розпочалася раніше, після наказу НКЗС УРСР від 1 жовтня 1943 р. № 130, коли М. Попову було призначено т. в. о. директора установи.

З 1 липня 1944 р. у штаті ЦСГБ уперше передбачено три наукові посади старшого наукового співробітника. В УРСР такі посади були лише в 11-тьох НДІ аграрного профілю. Назва бібліотеки доповнюється терміном «наукова» (ЦНСГБ), а у її структурі створюється науково-бібліографічний відділ. З прийняттям Постанови Ради Міністрів УРСР та ЦК КП(б)У від 17 квітня 1946 р. «Про державне видавництво сільськогосподарської літератури – Держсільгоспвидав України» ЦНСГБ отримала можливість активізувати поповнення своїх фондів, у т. ч. шляхом книгообміну з іншими бібліотеками СРСР та зарубіжних країн (через ЦНСГБ ВАСГНІЛ). Місцем перебування книгозбірні залишалась будівля на вул. Сумській, 82, 1954 р. її було відремонтовано, а також придбано проекційне мікро-фото-репродукційне обладнання. Проте вже відчувалася нестача площ для розміщення нових надходжень. У звязку з реорганізацією наркоматів у міністерствах з 1946 р. бібліотека перебувала у віданні Міністерства сільського господарства УРСР (до 1956 р.).

З прийняттям Постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 10 травня 1956 р. № 524 «Про заходи із поліпшення роботи науково-дослідних установ із сільського господарства»  та реорганізацією у системі управління республіканською сільськогосподарською наукою розпочався новий етап у діяльності ЦНСГБ. Вона перейшла у підпорядкування Української академії сільськогосподарських наук (ЦНСГБ УАСГН). Уперше бібліотека долучилася до використання своїх фондів для вивчення історії галузевого дослідництва і продовжувала здійснювати організаційно-методичне керівництво мережею сільськогосподарських книгозбірень на теренах УРСР. На державному рівні вирішувалось питання про переміщення ЦНСГБ УАСГН, що інтенсивно розвивалась, з Харкова до столиці України та будівництво у Києві для неї спеціальної споруди або пристосування існуючої, яке затягнулося на досить тривалий час. Тимчасовим рішенням  стало переміщення книгозбірні у 1956 р. за рішенням харківської міської влади у Харкові до звичайної і непристосованої до потреб бібліотеки цегляної будівлі на просп. Леніна, 11 (нині просп. Науки). Через погану організацію переїзду книгозбірня втратила 13 058 томів, більше ніж у роки німецької окупації.

Станом на 1 січня 1964 р. фонди ЦНСГБ становили 320 тис. одиниць зберігання; обслуговувалось 2240 читачів і 118 постійно працюючих дисертантів. Активно діяв міжбібліотечний книгообмін – на рівні 1300–1400  замовників. З 1965 р. – ЦНСГБ знову у віданні Міністерства сільського господарства УССР (його підрозділу – Головного управління сільськогосподарської науки). У 1966 р. у структурі бібліотеки створено науково-методичний відділ. У 1960-х рр. у бібліотеці багато уваги приділялось підготовці і розповсюдженню рекомендаційних бібліографічних покажчиків для аграрної науки і сільськогосподарського виробництва.

У 1970–1988 рр. установа мала назву Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека Південного відділення ВАСГНІЛ (ЦНСГБ ПВ ВАСГНІЛ). Бібліотеку остаточно переміщено до Києва навесні 1970 р. і розміщено у великій каркасній будівлі з технічними і цокольними приміщеннями за адресою вул. Героїв оборони, 10, збудованій спеціально для книгозбірні, з можливістю розміщення на її площах майже 8 млн видань. Проте на завершальній стадії будівництва внаслідок стороннього втручання відбувся перерозподіл приміщення між ЦНСГБ ПВ ВАСГНІЛ та Українським НДІ економіки та організації сільського господарства не на користь бібліотеки, яка отримала лише 500 м2, книгосховище вміщує трохи більше одного мільйона документів. На новому місці бібліотека запрацювала з  9 листопада 1971 р.

У цей період були остаточно сформульовані основні напрями бібліотечно-бібліографічної, інформаційної, масової, науково-методичної та науково-дослідної роботи, посилились міжбібліотечна кооперація і координація. Спільно з ДРБ УРСР імені КПРС (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого) ЦНСГБ видала низку бібліографічних покажчиків. Відновлено видання «Нові сільськогосподарські книги». Завдяки сусідству з Українською сільськогосподарською академією (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України) кількість читачів зросла майже у 30 разів і становила приблизно 15 тис. осіб.

Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 29 жовтня 1975 р. № 830-Р за ЦНСГБ ПВ ВАСГНІЛ закріплено статус бібліотеки-депозитарію аграрної галузі. Завдяки цьому, насамперед, вдалося позбутися непрофільної застарілої та малозапитуваної літератури, частково розвантажити книгосховище під нові надходження.

Бібліотека стала найбільшим в УРСР книгосховищем сільськогосподарської літератури, організаційно-методичним центром мережі сільськогосподарських бібліотек науково-дослідних інститутів, дослідних станцій, вишів і технікумів України та Молдови. З 1977 р. під керівництвом ЦНСГБ ПВ ВАСГНІЛ в Україні стали  створюватись міжвідомчі об’єднання сільськогосподарських бібліотек. Значно поліпшилось комплектуванням фондів, удосконалювався ДБА, відбувались інформаційно-масові заходи, зокрема, «День науки», який, за прикладом ЦНСГБ ПВ ВАСГНІЛ почали організовувати й інші наукові сільськогосподарські бібліотечні заклади СРСР.

У 1988–1990 рр. установа мала найменування Республіканська наукова сільськогосподарська бібліотека Південного відділення ВАСГНІЛ, у 1991–1993 рр. – Республіканська наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук.

Із здобуттям Україною незалежності бібліотека активно долучилася до репрезентації власних інформаційно-бібліотечних здобутків на міжнародному рівні, зміцнюючи авторитет молодої держави і пропагуючи її найкращі надбання на ниві аграрної науки. Були укладені прямі угоди про співпрацю з головними сільськогосподарськими бібліотеками світу: Великої Британії, Німеччини, Польщі, Словаччини, США, Чеської Республіки та ін. Особливо тісні зв’язки було налагоджено з Національною аграрною бібліотекою США та Університетською бібліотекою штату Айова. Значно розширилась тематика науково-бібліографічних видань книгозбірні.

Ще з 1980-х рр. активізувалася науково-дослідна робота. Установа долучається до співучасті у низці міжвідомчих наукових досліджень з питань розроблення наукових основ єдиної системи бібліотечно-бібліографічного та інформаційного забезпечення агропромислового комплексу України, формування територіальних бібліотечних об’єднань, раціонального розміщення і використання бібліотечних ресурсів, удосконалення системи депозитарного зберігання сільськогосподарської літератури.

У 1994–2003 рр. книгозбірня діяла під найменуванням Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук України (ЦНСГБ УААН України). У цей період відбувається активне впровадження сучасних інформаційних технологій, формується електронний каталог «Украгротека», Електронна наукова сільськогосподарська бібліотека, створено лабораторію оцифрування фондів, налагоджено дієву інноваційну інфраструктуру сервісного обслуговування користувачів з використанням повного спектру інформаційно-бібліотечних ресурсів і послуг, наповнюється оперативним контентом власний веб-сайт, який позиціонує діяльність і здобутки установи в інформаційному просторі (http://www.dnsgb.com.ua). Бібліотека має представництво у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/nnsgb).

2003 р. на базі ЦНСГБ УААН України створено Державну наукову сільськогосподарську бібліотеку Української академії аграрних наук, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 р. № 1697 «Про створення Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук». Офіційно зазначалося, що установа «… є спеціальною бібліотекою загальнодержавного значення, яка виконує функції науково-дослідного та методичного центру сільськогосподарської галузі». Іншими державними документами встановлено, що бібліотеку віднесено до категорії «А» в Державному реєстрі наукових установ, яким надається підтримка держави.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 1038-р фонд видань сільськогосподарської тематики 19 ст. у ДНСГБ УААН віднесено до категорії національного надбання із відповідним бюджетним фінансуванням на його репрезентацію.

З 14 грудня 2012 р. установа діє як Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України. Враховуючи нинішні тенденції глобалізації й інтеграції ресурсів, сучасна ННСГБ НААН є універсальним багатофункціональним інформаційним центром, що виконує стратегічні завдання щодо підтримки національної галузевої науки, освіти та виробництва, які реалізуються з урахуванням світових і національних тенденцій розвитку бібліотечно-інформаційної сфери, специфіки галузевої бібліотечно-інформаційної діяльності, реалій соціально-економічної дійсності. Пріоритетною стає інформаційна діяльність у всій різноманітності форм і засобів реалізації.

До сфери впливу бібліотеки входять філія при Президії НААН та мережа із 210 бібліотечних закладів, з яких 76 є бібліотеками науково-дослідних установ і 134 – галузевих освітніх закладів системи НААН України та Міністерства аграрної політики та продовольства України.

У структурі бібліотеки функціонують 5 відділів: адміністративно-управлінський із сектором бухгалтерської служби; науково-методичної роботи та реферування; впровадження наукових розробок і технічного забезпечення бібліотечних процесів; документного забезпечення та збереження наукових фондів; бібліотечно-інформаційних технологій та наукової обробки документів.

Ключове місце у структурі посідає створений у 2001 р., єдиний у світі, Центр історії аграрної науки, у 2013 р. реорганізований в Інститут історії аграрної науки, освіти та техніки. До його структури входять 3 сектори: наукознавства, наукової бібліографії та біографістики, архівів. Очолюваний академіком НААН В. Вергуновим Інститут виконує комплексні історико-наукові галузеві дослідження з питань зародження, становлення й розвитку вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи із широким персоніфікованим наповненням у контексті еволюції світової галузевої думки.                                   

imageДокументно-інформаційний потенціал ННСГБ НААН представлений 1 067 750 пр. на 32 мовах із 59 країн світу, у т. ч. 10 300 од. зб. налічує колекція «Фонд видань, випущених у XIX столітті з сільськогосподарської тематики», який містить фундаментальні видання з природничих, сільськогосподарських, лісотехнічних наук, довідники та енциклопедії, альбоми, атласи, зібрання періодики, що свого часу видавались в Російській імперії, на теренах сучасної України, Польщі, Німеччини, Франції, Чехії, Італії, США, Великобританії. У колекції зберігаються й меморіальні видання – праці видатних учених-аграріїв: В. Докучаєва, П. Костичева, М. Вавилова, А. Чаянова, М. Сибірцева, М. Вагнера, Е. Брандта та ін.

ДБА бібліотеки представлений системою каталогів і картотек (19 найменувань). Зокрема, електронний каталог «УкрАгротека» ведеться з 2000 р. і вміщує всі нові надходження, у т. ч. періодичні та ретроспективні видання. Його внесено до переліку міжнародних науково-технічних баз даних і довідкових ресурсів з питань сільського господарства та суміжних галузей, до яких надається безоплатний доступ через інтернет. Фундаментальні технологічні процеси та технології дають змогу вирішувати завдання в логічному ланцюжку: електронний каталог – користувач – документовидача, що уможливлює контроль за системою обслуговування й забезпечення зв’язку між інформаційною системою (інтегрованою системою автоматизації бібліотеки) та фізичними потоками бібліотечних матеріалів. Підрозділи обладнані як традиційними читацькими місцями для роботи з друкованими джерелами інформації, так і автоматизованими, із точками бездротового зв’язку Wi-Fi з доступом до ресурсів власної генерації та світових; локальна мережа бібліотеки налічує майже 60 персональних комп’ютерів із власними потужними серверами і виходом у світову мережу; запроваджено технологію автоматичної ідентифікації документів (штрих-кодування); замінено паперовий читацький квиток на пластиковий реєстраційний документ; автоматизовано режим циркуляції фонду та обслуговування користувачів. Втілена в роботу ННСГБ НААН концепція комплексної автоматизації та інформатизації бібліотечних процесів, застосування новітніх інноваційних технологій забезпечують відкритість, прозорість і доступність інформаційного поля книгозбірні й дають змогу оперативно та якісно забезпечувати процес обслуговування користувачів.

Обслуговування  користувачів здійснюється у 2-х читальних залах; кількість користувачів за ЄРК станом на початок 2018 р. – 15 000, обслужених – 17 000; документовидача – 175 900; кількість відвідувань – 45 400.

Основними напрямами діяльності бібліотеки є:

  • збирання та збереження профільної друкованої спадщини минулого та сучасних видань у книжкових фондах;
  • формування національного галузевого інформаційного контенту;
  • забезпечення вільного доступу всім категоріям користувачів до вітчизняних і світових інформаційно-бібліотечних ресурсів;
  • науково-інформаційний та документний супровід розвитку аграрної науки і виробництва;
  • професійний інформаційно-бібліотечний сервіс (локальний доступ, МБА, е-сервіс тощо);
  • друкування видавничої продукції;
  • координація діяльності мережі сільськогосподарських бібліотек України;
  • підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі з історичних дисциплін (у т. ч. навчання іноземних громадян);
  • інтеграція національної галузевої інформації у світовий інформаційний простір.

 Наукова та науково-методична діяльність ННСГБ НААН реалізується відповідно до спільного наказу Мінагрополітики України та УААН № 178/45 від 1 липня 2002 р. та Постанови  Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 р. № 1697. У бібліотеці розроблено й затверджено «Концепцію інформатизації бібліотек України», схвалену профільним комітетом Верховної Ради України, «Концепцію інформатизації сільськогосподарських бібліотек України», прийняту Мінагрополітики України та Президією НААН, а також понад 100 нормативних документів, науково-методичних рекомендацій, стандартів у сфері інформаційно-бібліотечної роботи, серед яких: стандарт «Комплектування фондів спеціальних бібліотек сільськогосподарського профілю», «Правила усталеної практики 73.2-37-111:2011 «Одномовний сільськогосподарський тезаурус. Створення і використання», «Організація роботи та умов функціонування сільськогосподарських бібліотек України» та ін.  З 2002 р. бібліотека щорічно організовує курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників мережі наукових сільськогосподарських бібліотек.

Ведеться робота з реєстрації та захисту прав інтелектуальної власності.

З 2005 р. формується архівний фонд (інвентарний № 5024), що є складовою загальнодержавного Національного архівного фонду.

Видавнича діяльність ННСГБ НААН є перспективним напрямом розвитку її документально-комунікативних функцій, спроможним перетворити бібліотечний заклад на конкурентоспроможний суб'єкт ринку інформаційних продуктів і послуг задля посідання належних позицій в інформаційному суспільстві. Зокрема, бібліотека видає реферативний журнал «Агропромисловий комплекс України» (з 1999 р.) та його спецвипуски, електронний науково-фаховий збірник «Історія науки і біографістика» (з 2006 р.), «Бюлетень ННСГБ НААН» (з 2001 р.), «Календар знаменних і пам’ятних дат в історії аграрної науки України» (з 2013 р.), 13 біобібліографічних серій: «Академіки Національної академії аграрних наук України», «Члени-кореспонденти Національної академії аграрних наук України», «Іноземні члени Національної академії аграрних наук України», «Біобібліографія вчених-аграріїв України», «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії» та ін.

Від 2001 р. в ННСГБ НААН діють аспірантура та докторантура з підготовки фахівців вищої кваліфікації зі спеціальності 07.00.07 (історія науки і техніки). За цією ж спеціальністю у бібліотеці 2015 р. створено спеціалізовану вчену раду Д 26.373.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) історичних наук.

ННСГБ НААН співпрацює з багатьма зарубіжними науковими та освітніми інституціями: Державним закладом «Білоруська сільськогосподарська бібліотека ім. І. С. Лупіновича» НАН Білорусі; Національною бібліотекою Польщі (Варшава); Cаболч-Сатмар-Березькою регіональною організацією Асоціації угорських бібліотекарів; міською бібліотекою ім. Мориця Жигмонда, м. Ніредьхаза, Угорщина; бібліотекою Природничого університету у м. Любліні (Польша); Польською академією наук (Варшава), Державним університетом сільського господарства у Варшаві; Інститутом економіки сільського господарства та продовольчої економіки – Національним дослідницьким інститутом у Варшаві; Загребським університетом (Хорватія); Чеським аграрним університетом у Празі; Університетом сільськогосподарської науки, ветеринарії, медицини в Клуж-Напока (Румунія) та ін.

Над виконанням пріоритетних наукових напрямів працюють 78 співробітників, серед яких 11 докторів, 24 кандидати наук.

У розвиток бібліотеки в різні роки вагомий внесок зробили її керівники: Г. Кох (1917–1918), професор А. Литвиненко (1921–1927), В. Лебединський, А. Носов (1924–1927), Г. Косенко, Д. Бібко (1927–1931), Є. Бараненко, А. Савко, Г. Мельник (1932–?), професор О. Корнєєв (1935–1964), заслужений працівник культури УРСР Р. Целінський (1964–1998), д. і. н., професор М. Слободяник (1998–2000). З 2000 р. бібліотеку очолює академік НААН, заслужений працівник сільського господарства України В. Вергунов. та інші співробітники, які сприяли становленню й розгортанню діяльності бібліотеки – Н. Басун, Н. Гриценко, д. пед. н., професор В. Дерлеменко, заслужений працівник культури України Т. Дерлеменко, заслужений працівник культури України Л. Зінченко, заслужений працівник культури України В. Світайло, Н. Серікова, О. Тарабрін, Л. Татарчук, В. Устиновський, Г. Щиголь та багато інших.

Колектив бібліотеки за досягнення в поширенні сільськогосподарських знань відзначений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1971), за значний внесок у забезпечення розвитку аграрної науки – Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2006), за заслуги перед Українським народом – Грамотою Верховної Ради України (2014), Подякою Прем’єр-міністра України (2017).

 

Адреса бібліотеки:

вул. Героїв Оборони, 10

м. Київ,127   03127

Електронна пошта: DNSGB_UAAN@ukr.net

Сайт бібліотеки: http://dnsgb.com.ua/ 

Facebook: https://www.facebook.com/nnsgb

 

 

Зображення

image
Будівля ННСГБ НААН (м.Київ, вул. Героїв Оборони, 10)
image
До послуг користувачів традиційна система каталогів та Електронний каталог «УкрАгротека»
image
Читальна зала цінної й рідкісної книги
image
Основна читальна зала

Джерела

 

Лебединський В. Центральна с.-г. бібліотека при Сільськогосподарському Науковому комітеті / В. Лебединський // Вісник сільськогосподарської науки. – 1923. – Т. II, вип. 3–4, берез.-квіт. – С. 139.; 

Вергунов В. А. Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН: історія і сьогодення (До 75-річчя Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН як наукової установи) / В. А. Вергунов. – К. : Аграр. наука, 2007. – 478 с.;

Вергунов В. А. Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН: історія та сучасність. До 100-річчя від дня створення / В. А. Вергунов; Нац. акад. аграр. наук України; Нац. наук. с.-г. б-ка. – Київ, 2017. – 464 с. – (Історико-бібліогр. сер. «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії»; Кн. 100).;

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України: 100 років надійності та професіоналізму : путівник / Нац. акад. аграр. наук України; Нац. наук. с.-г. б-ка ; уклад. : В. А. Вергунов, Л. М. Татарчук, Т. Р. Грищенко. – К. : ТОВ «Наш формат», 2017. – 37 с., іл. 

Татарчук Людмила Михайлівна
Статтю створено : 02.07.2018
Останній раз редаговано : 04.07.2018