Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 34
За місяць : 1422
Кількість
статей : 475
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Предметна рубрика

Предметна рубрика (ПР) – результат предметизування, коротке формулювання факту, події, аспекту тощо, що розглядається в документі, створене на основі принципів і правил спеціально розробленої предметизаційної інформаційно-пошукової мови. Відповідно до ДСТУ 7448:2013 ПР – це «коротке словесне визначення предмета та/або аспекту, що характеризує зміст, призначеність і форму документа (-ів)». ПР являє собою формулювання теми документа природною мовою.

ПР виконує інформаційну, евристичну, комплексуючу та термінологічну функції і має відповідати таким вимогам, як:

-         однозначність (мати точну, не двозначну семантику, тобто необхідно ліквідувати синонімію, полісемію і омонімію);

-         лаконічність (коротке формулювання складових ПР);

-         науковість (містити сучасну наукову термінологію);

-         точність (точне розкриття змісту документа);

-         повнота (повинні міститися всі необхідні терміни).

Основне завдання ПР – найбільш повно розкрити зміст тієї або іншої предметної галузі в цілому та окремих її розділів, дати по можливості вичерпний перелік предметів науки (проблеми, теми), показати взаємовідношення між ними.

Основною частиною мови, що використовується для формулювання ПР, є іменник. У тому випадку, якщо предмет не може бути виражено одним словом використовують сполучення слів. Словосполучення можуть складатися з іменника з прикметником або дієприкметником: Муніципальна власність, Стригучий лишай; іменника з іменником, перший з яких стоїть у називному відмінку, другий – у родовому: День друку, Охорона праці, Права людини; іменника з прийменником (у, та, і, для, із, при, в), за допомогою котрих розкриваються різні відносини між предметами; зі сполучником „і”, котрий використовують для поєднання двох понять: Луки і пасовища, Товариства і об’єднання, Держава і право, Людина і суспільство; іменник із порядковим числівником: Друга світова війна (1939–1945 рр.), Тичина Павло Григорович (1891–1977 рр.).

Рубрики формулюються в називному відмінку множини, за винятком термінів, котрі використовуються тільки в однині: Сонячна система, Космос.

Перевагу віддають повній формі найменування предмету, винятком є поняття, що широко використовуються в скороченій (абревіатурній) формі: НАТО, ЮНЕСКО, СНД.

Іноді використовують інверсію (пермутацію), тобто перестановку слів у словосполученнях, що порушує загальноприйнятий прямий порядок їх розташування, але не впливає на зміст поняття: Ймовірностей теорія; Поля теорія, Ферма теорема; Київ, місто; Дніпро, ріка; Культура українська; Письменники грузинські.

Види ПР. За структурою бувають прості і cкладні. Проста ПР складається з однієї лексичної одиниці – із предметного заголовка. Вона вміщує лише найменування предмета і використовується для предметизації в тих випадках, коли необхідно показати, що предмет розглядається в цілому, з різних боків, у багатьох аспектах (Підприємства, Банки, Автомобілі, Рідини, Обмін речовин). Складна ПР точно передає зміст документа і, крім назви предмета, відтворює аспекти його дослідження й інші характеристики документа. Вона містить декілька лексичних одиниць: заголовок (найменування предмета) і підзаголовок (найменування аспекту). Заголовок – це назва головного предмета документа. Підзаголовок уточнює аспект розгляду предмета або форму чи призначення документа. Наприклад: Телевізори – Ремонт; Образотворче мистецтво українське – Ілюстративні видання. Підзаголовки не лише розкривають точку зору, з якої розглядається предмет, але й уточнюють зміст документа, обмежують обсяг поняття про предмет, що визначається заголовком. Підзаголовки відокремлюють від заголовків розділовим знаком тире (–). У практиці предметизації застосовують підзаголовки декількох видів: тематичні, географічні, хронологічні та формальні.

Структура  ПР складається з наступних елементів: ЗПР – ТП – ГП – ХП – ФП, де:

ЗПР – заголовок предметної рубрики,

ТП – тематичний підзаголовок,

ГП – географічний підзаголовок,

ХП – хронологічний підзаголовок,

ФП – формальний підзаголовок.

Тематичні підзаголовки розкривають такі аспекти розгляду предмета як його частини, властивості, стан, процеси тощо. Наприклад, Нафта – Видобування; Токарні верстати Деталі.

Географічні підзаголовки відображають територіальний аспект розгляду предмета, наприклад: Рослинність – Україна; Економіка – Зарубіжні країни.

Хронологічні підзаголовки використовуються коли предмет розглядається в межах певного періоду, пов’язаний з певним роком, століттям, геологічною або археологічною епохою тощо. Ці підзаголовки позначаються арабськими цифрами або являють собою назву періоду, ери, епохи. Наприклад: Україна – Історія – 17–18 ст.; Вулканічна діяльність – Мезозой.

Формальні підзаголовки відтворюють цільове і читацьке призначення документа, а також форми викладеного матеріалу, наприклад: Математика – Довідкові видання; Українська мова – Навчальні видання для вищої школи.

Складні ПР, у свою чергу, поділяються на описові, багаточленні та комбіновані.

Описова ПР – це рубрика, в якій комбінація лексичних одиниць, що представлені як єдине сло­восполучення, найчастіше відокремлені одна від одної за допомогою прийменників та сполучників, наприклад: Культура і особистість; Машин і механізмів теорія.

Багаточленна ПР – це рубрика, що складається з кількох лексичних одиниць, заголовка та підзаголовка, що відокремлені розділовим знаком, наприклад: Машини для приготування бетону та розчинів – Ремонт – Київ, місто (Україна) – Нормативно-виробничі видання.

Комбінована ПР – це багаточленна рубрика, один із елементів якої побудований як описова рубрика, наприклад: Лікарські засоби, що діють на центральну нервову систему – Виготовлення.

За широтою відображеної тематики ПР бувають адекватні і узагальнюючі. Адекватні (вузькі) ПР максимально точно відображають тему документа. Узагальнюючі (широкі) формулюють предмет більш широко, ніж тема документа. Для одного й того ж документа можна сформулювати адекватну або узагальнюючу ПР. Вибір рубрики залежить від потреб конкретного пошукового масиву. Наприклад, для книги про ремонт легкового автомобіля адекватною буде рубрика «Легкові автомобілі – Ремонт». Узагальнюючі можуть бути сформульовані так: «Автомобілі – Ремонт» або «Легкові автомобілі».

Мова ПР продовжує вдосконалюватись, орієнтуючись на потреби АІПС. ПР є основним способом тематичного доступу до документа в електронному каталозі. У зв’язку з цим великого значення набула уніфікація в предметизуванні: розроблення загальних принципів предметизування, удосконалення ІПМ предметизації та створення авторитетних файлів ПР. Пояснення принципів складання та застосування ПР, специфіку предметизування різних видів документів розглянуто в методичних рекомендаціях «Правила складання предметних рубрик» (2010), підготовлених Науковою бібліотекою Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Науково-технічною бібліотекою ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет».

Джерела

Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика : ДСТУ 2395-2000. – На заміну ДСТУ 2395-94 ; Введ.01.07.2001. – Київ : Держстандарт України, 2001. – III, 8 с. – (Державний стандарт України) (Інформація та документація) (Міждержавний стандарт). – Ідентичний стандартам: ISO 5963:1985; ГОСТ 30671-99;

Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації та предметизації : ДСТУ ГОСТ 7.59:2003. – Уведено вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 7.59–90 ; Дата введ. 2004–07–01. – Київ : Держспоживстандарт України, 2004. – III, 5 с. – (Національний стандарт) (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи);

Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. – [Чинний від 2014.07.01]. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – III, 44 с. – (Національний стандарт України) (Інформація та документація);

Борович Б. О. Рубрики предметного каталога / Б. О. Борович. – Харьков, 1928. – 35 с.;

Словарь предметных обозначений (рубрик). – Москва : Изд. Ком. Академии, 1929. – 365 с.;

Кругликова В. П. Централизованная предметизация : методика составления предметных рубрик на печатных каталожных карточках / Всесоюз. Кн. Палата. – Москва, 1940. – 36 с.;

Предметный каталог. Общая методика предметизации. Организация и ведение каталога : пособ. для библиотекарей. – Москва : Книга, 1973. – 125 с.; 10);

Гринина Р. Ф. Теоретические основы предметизации и предметного каталога : учеб. пособие для студ. библ. фак. / Р. Ф. Гринина ; М-во культуры РСФСР, Ленингр. гос. ин-т культуры им. Н. К. Крупской. – Ленинград, 1989. – 72, [1] с.;

Правила складання предметних рубрик : метод. рекомендації / Наук. б-ка Нац. ун-ту «Києво-Могилян. акад.», Наук.-техн. б-ка ім. Г. І. Денисенка Нац. техн. ун-ту України «Київ. політехн. ун-т» ; [авт.-уклад.: Баньковська І. М., Бруй О. М.; Малецька О. В. та ін]. – Київ, 2010. – 253 с.;

Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Мікроаналітичне згортання інформації: індексування документів, реферування документів : навч. посіб. / О. М. Збанацька ; М-во культури України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. – Київ : НАКККіМ, 2016. – 254 с.

Збанацька Оксана Миколаївна
Статтю створено : 29.06.2016
Останній раз редаговано : 29.06.2016