Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 25
За місяць : 494
Кількість
статей : 642
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Український бібліографічний репертуар
Український бібліографічний репертуар

Український бібліографічний репертуар (УБР) – сукупність бібліографічних видань, створених на підставі єдиних теоретико-методологічних принципів формування цілісної системи універсальних ретроспективних бібліографічних покажчиків у традиційній та електронній формах і які містять відомості про документальний масив України та з україніки, створений у процесі довготривалого історико-культурного розвитку української нації. УБР формується за ознаками мови, території, змісту, авторства та відображає суспільно-політичне, економічне і культурне життя українського народу, його зв’язки з іншими державами.

Перші спроби започаткування УБР датуються серединою 19 ст.; біля його витоків стояли представники прогресивної української інтелігенції. Так, праця М. Максимовича «Книжная старина южнорусская» (опублікована у 1849–1850 рр.) присвячена виникненню книгодрукування в Україні. На думку дослідника історії української бібліографії І. Корнєйчика, вона є «первістком національної бібліографії на Україні» та «єдиним прикладом бібліографічного репертуару українського книговидавництва XVI−XVIII  ст.».

Кінець 19 ст. ознаменувався появою таких ґрунтовних видань національної бібліографії як «Бібліографічний покажчик нової української літератури (1798–1883 рр.)» М. Комарова та «Галицко-русская библиография ХІХ столетия, 1801–1886» (певний час видання було заборонене в Російській імперії) І. Левицького. На початку 20 ст. вийшов у світ фундаментальний покажчик І. Левицького «Українська бібліографія Австро-Угорщини» (у 3-х томах), який став продовженням попереднього. У покажчиках І. Левицького обліковувалися видання, що вийшли у світ на території Австро-Угорщини руською (українською) мовою, надруковані кириличним, гражданським та латинським шрифтами, а також твори галицьких русинів незалежно від мови та місця видання. Вони були видані за сприяння Бібліографічної комісії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, яка опікувалась згуртуванням бібліографів задля створення найповнішого бібліографічного покажчика українського друку. До цієї роботи комісією були залучені І. Калинович та Д. Дорошенко. І. Калинович уклав картотеку, що містила інформацію про українські книги від часу виникнення друкарства (залишилась неопублікованою). Д. Дорошенко працював над доповненням бібліографічної праці М. Комарова, підготувавши «Покажчик літератури українською мовою в Росії за 1798−1897 рр.» (виданий 1917 р. у Чернівцях та 1925 р. у Празі).

В Україні після 1917 р. чимало зусиль для удосконалення ретроспективної бібліографії докладали щойно створені Всеукраїнська Академія наук (ВУАН), Всенародна бібліотека України (ВБУ) (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), Головна Книжкова палата в Києві, Українська книжкова палата в Харкові та Український науковий інститут книгознавства (УНІК). Укладанням ретроспективних бібліографічних посібників повинні були займатися згадані книжкові палати та найбільші бібліотеки у Вінниці, Кам’янці-Подільському та Катеринославі. На Бібліографічний інститут – один з найважливіших відділів Головної Книжкової палати – покладались обов’язки підготовки репертуару української книги, тобто опрацювання і опублікування відомостей про все, що надруковано українською мовою та іншими мовами в Україні, а також про Україну.

Багато уваги приділялось створенню повного бібліографічного репертуару в середині 1920-х рр. Питання підготовки УБР обговорювались на Всеукраїнській конференції працівників книги (1923) та на Першій конференції наукових бібліотек УСРР (1925), де було ухвалено рішення «вважати за основне завдання бібліографічної роботи на Україні складання українського бібліографічного репертуару». У резолюції конференції 1925 р. дано визначення сутності й обсягу УБР: це вся друкована і рукописна література, видана на території етнічної України, всі твори авторів-українців незалежно від місця їхнього проживання, і література різними мовами про Україну.

Для керівництва та координації роботи з формування УБР, згідно з рішенням конференції, у 1926 р. було створено Бібліографічну комісію при ВУАН, до складу якої увійшли видатні вчені й провідні бібліографи України. На першому пленумі комісії (квітень 1927 р.), одним із головних завдань бібліографії в Україні було визначено створення колективними зусиллями всіх наукових та спеціальних бібліографічних установ України вичерпного бібліографічного репертуару як бібліографічної основи «для вивчення розвитку і сучасного стану культури краю, та, зокрема, для вивчення продуктивних сил України». Після пленуму було вирішено організувати широку дискусію щодо нез’ясованих проблем УБР, яка розпочалась на сторінках «Бібліотечного збірника».

Протягом другої половини 1920-х – початку 1930-х рр. питання національної книги періоду нової та новітньої історії і бібліографічного репертуару розробляли відомі бібліографи і книгознавці – Ю. Меженко, С. Маслов, С. Постернак, М. Сагарда, М. Ясинський та ін. Вони заклали теоретичні та методичні підвалини формування УБР. Водночас серед науковців бракувало єдності у підходах щодо сутності УБР. Так, С. Маслов вважав, що «український бібліографічний репертуар взагалі – це повний список видань, що вийшли за увесь час існування друку на території, що її компактною масою посідає український народ». М. Сагарда наголошував, що «репертуар має самостійне завдання поволі стати за документальну основу всіх форм і видів бібліографій і утворити для розвитку їх солідну базу…». С. Постернак стверджував, що «єдиний правильний шлях – складати УБР як окрему самостійну бібліографічну роботу за певним єдиним планом, під єдиним керівництвом, використовуючи всі матеріали, джерела, розписуючи суцільно всю відповідну періодику та ін.»

Протягом 1928–1929 рр. Бібліографічною секцією Науково-дослідної комісії бібліотекознавства та бібліографії (НДКБ) ВБУ велась робота з підготовки до другого пленуму Бібліографічної комісії при ВУАН. Було підбито в основному підсумки проведеної дискусії, опрацьовано і підготовлено докладний проект укладання УБР (1930), за яким визначено основні принципи створення УБР. Він мав вміщувати: всі видання українською мовою, незалежно від їхнього змісту; літературу іншими мовами, дотичну до етнічної території України та її населення, а також осередків українського народу; твори авторів-українців, незалежно від їхнього місця проживання. Було також вироблено основні принципи практичного упорядкування матеріалів в УБР та особливості бібліографічного опису різних видів друкованої продукції, рукописів, стародруків. Однак другий пленум Бібліографічної секції НДКБ ВБУ не відбувся, оскільки політика українізації змінилась на протилежний курс, розпочались утиски щодо української культури, науки, книги, бібліографії, а відтак і представників української інтелігенції. Фактично був розгромлений УНІК, ідею створення УБР дискредитовано як буцімто прояв «українського буржуазного націоналізму», тому бібліотеки та бібліографічні центри змушені були припинити подальшу роботу над УБР. Рятуючись від ідеологічних переслідувань і цькування, ідейний натхненник і організатор створення повного реєстру української книги Ю. Меженко, відомі бібліотекознавці Д. Балика, В. Іваницький та інші вимушено перебрались до різних міст Росії, частина бібліографів зазнали репресій.

У перші повоєнні роки роботу над УБР поновила Бібліотека АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) під керівництвом Ю. Меженка, який повернувся в Україну наприкінці 1945 р. За його ініціативою на спеціальній нараді 21–22 грудня 1945 р. у Бібліотеці АН УРСР, що відбулася за участю представників Львівської бібліотеки АН УРСР (нині – Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника), Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, бібліотеки Київського державного університету (нині – Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка) були обговорені теоретичні та науково-практичні питання УБР, окреслено завдання, обсяги і джерела укладання посібника «Бібліографія української книги. 1798–1914 рр.». Йшлося про те, що Україна, опираючись на світовий досвід, повинна мати у своєму розпорядженні максимально вичерпні бібліографічні підсумки книжкової культури свого народу. УБР почав розглядатись не як одна неподільна тема, а комплекс окремих, органічно поєднаних тем. Учасниками наради були Ю. Меженко, Я. Дашкевич, Ф. Максименко, О. Ровнер, М. Деркач та інші відомі бібліографи.

У 1947 р. розпочалась робота над одночасним формуванням двох робочих бібліографічних картотек, в яких фіксувались відомості про книжки українською мовою, наявні в академічних бібліотеках Києва та Львова. Обсяг кожної з них – приблизно 25 тис. назв (30–35 тис. карток). Методика Ю. Меженка з укладання картотек базувалась на використанні насамперед бібліографічних джерел, а каталоги бібліотек він розглядав як допоміжне джерело. Ю. Меженко стверджував, що відлік української книги, а відтак і бібліографії з 1798 р., є умовним, і тому слід готуватися до фіксації українських друків далі у 18 ст. і навіть у 16 ст.

В основу створення картотеки було покладено такі уточнені критерії щодо відбору видань: твори друку, видані українською мовою незалежно від місця видання; твори друку всіма мовами, видані на території сучасної України; твори друку про Україну й український народ, видані в усьому світі всіма мовами; твори друку, авторами яких є українці, українські установи, заклади, організації та об’єднання, видані в усьому світі всіма мовами, незалежно від їхнього змісту.

У 1948 р. робота над «Бібліографією української книги 1798–1914 рр.» була припинена з ідеологічних причин – через нове звинувачення керівників цього масштабного проекту в українському націоналізмі. Ю. Меженко вдруге був змушений перебратися до Ленінграда, керівника проекту у Львові Я. Дашкевича заарештували.

Пізніше спробу УБР, без широкого розголосу, було частково реалізовано в покажчику відомого книгознавця С. Петрова «Книги гражданського друку, видані на Україні. XVIII – перша половина XIX ст.» (1971), де відображено книжкову продукцію майже за сто років (1765–1860).

У 1989 р. за ініціативою ЦНБ АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) Бюро відділення літератури, мови та мистецтвознавства АН УРСР прийняло ухвалу «Про створення державного фундаментального реєстру друкованої продукції України». Складовою реєстру мала стати «Бібліографія української книжки». 18 квітня 1991 р. в ЦНБ АН УРСР відбулася нарада за участю представників провідних київських бібліотек, де були підтверджені розроблені раніше теоретичні та практичні напрацювання з цього питання.

Постановою Державного комітету з питань науки і технологій при Кабінеті Міністрів України від 4 травня 1992 р. за № 12 на підставі напрацювань, здійснених провідними спеціалістами НАН України та Головного архівного управління при Раді Міністрів України (нині – Державна архівна служба України) за напрямом 7.1.1. (в якому комплексно розглядались проблеми збирання, зберігання та інтелектуального «повернення» національної рукописної та книжкової спадщини України через взаємопов’язані системи пошуку, наукового опрацювання, публікацій, створення баз даних на комплекси архівних документів і книжкових видань українського походження в Україні та поза її межами) було затверджено програму «Книжкова спадщина України: створення бібліографічного реєстру і системи збереження і загальнодоступності», складовою якої був один із восьми проектів, за № 7.1.1.004–92 – «Створення бібліографічного реєстру друкованих видань України». Головна увага, згідно цього документа, повинна приділятись створенню зведених національних реєстрів рукописних книг та друкованих видань України під керівництвом установ НАН України. ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України та ЛНБ ім. В. Стефаника АН України виступили ініціаторами створення УБР, першою складовою якого мав бути бібліографічний покажчик «Книги українською мовою 1798–1917 рр.», тобто від дати появи першого друкованого українською мовою твору («Енеїда» І. Котляревського) до революційних подій 1917 р. У структурі проекту «Система покажчиків «Українського бібліографічного репертуару» були передбачені: А. 1. Книги (рукописна книга та стародруки, облік яких мав виконуватись за окремими програмами), книга українською мовою, книга російською мовою, книга іншими мовами, нотні видання, видання образотворчого мистецтва, картографічні видання, листівки); 2. Періодичні видання та видання, що продовжуються; 3. Статті із збірників, періодичних видань та видань, що продовжуються; 4. Бібліографія бібліографії; Б. Ретроспективні бібліографічні покажчики, з 1917 р. до сьогодення.

Унаслідок відсутності єдиного методичного і координаційго центру з формування УБР провідні бібліотеки України за власною ініціативою долучилися до створення самостійних видань, які можна розглядати як складові консолідованого УБР.

Так, у 1992 р. Державна бібліотека України (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого) вперше в Україні розпочала роботу над створенням «Друкованого зведеного каталогу україномовної книги державних бібліотек і музеїв України. 1798–1923», розробивши для установ сфери культури України відповідні методичні матеріали. На відміну від НБУВ верхня межа досліджуваного періоду (1923 р.) була встановлена, виходячи від початку державної реєстрації видань українською мовою Книжковою палатою України у Харкові (нині – Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»).

12–14 квітня 1994 р. ця ж бібліотека провела всеукраїнську наукову конференцію «Національна бібліографія України: стан і тенденції розвитку», де було обговорено широке коло теоретичних і практичних проблем розвитку національної бібліографії, зокрема створення УБР.

У межах підготовки УБР протягом 1996−2002 рр. у НБУВ було підготовлено і видрукувано 5 випусків видання «Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1798−1923»; упродовж 1999–2017 рр. видрукувано 20 томів бібліографічного покажчика «Книга в Україні, 1861−1917: матеріали до репертуару української книги», в основу якого лягли матеріали картотеки, створеної протягом 1971–1974 рр. під керівництвом С. Й. Петрова. Видання стало можливим завдяки зусиллям його сина – С. С. Петрова, який продовжив справу батька.

Внесок ЛННБ імені В. Стефаника у формування УБР − це опублікування архівної картотеки «Репертуар української книги, 1798−1916», створеної у 1948 р. академічними бібліотеками Львова і Києва під керівництвом Ю. Меженка. Видання вийшло у 9 випусках. Фахівці ЛННБ ім. В. Стефаника розглядають УБР як реєстр видань українською мовою. Цю позицію зафіксовано у передмові до першого тому видання, де зазначено, що «українська книжка – це книжка українською мовою (в усіх її історичних, територіальних, діалектних різновидностях)». ЛННБ ім. В. Стефаника також реалізувала проект зі створення вичерпної бібліографії української книги Західного регіону України та українського еміграційного книговидавничого руху у виданні «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939» (у 2010–2018 рр. вийшли друком тт. 1-4, у т. ч. 3-й та 4-й у 2-х кн. кожний).

Робота над репертуаром української книги стала пріоритетною також для Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Одеської національної наукової бібліотеки, Національної бібліотеки України для дітей, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України та Національної наукової медичної бібліотеки України, які забібліографували україніку із власних фондів в окремих бібліографічних посібниках.

НБУ імені Ярослава Мудрого в напрямі науково-дослідної роботи зосередила свої зусилля на створенні електронного ресурсу УБР. Важливим кроком на цьому шляху став «Зведений каталог української книги, 1798–1923 рр.», який містить відомості про книги українською та російською мовами, що видані в означений період в Україні і зберігаються у фондах провідних вітчизняних бібліотек та музеїв. Місцезнаходження книг позначено відповідними сиглами, які супроводжують описи. Пошук у каталозі уможливлений за кількома ознаками: автор, назва, тематичні рубрики, рік видання, місце видання, сигли установ-фондоутримувачів. «Зведений каталог…» доступний для користувачів на сайті НБУ імені Ярослава Мудрого: http://ukr.catalogue.nplu.org/

Наступним етапом у роботі над ресурсом «Зведений каталог…» є постійне наповнення його оцифрованими версіями книжок з електронних бібліотек України. «Зведений каталог…» з приєднаними оцифрованими копіями видань є найбільш раціональною формою відтворення УБР та базою для кількісного примірникового опису колекцій книжок.

Відновлення з 1990-х років роботи з формування УБР дозволило реалізувати низку програм і проектів. Бібліотеками всіх систем і відомств виконано значний обсяг робіт з бібліографічної фіксації друків за великі хронологічні періоди. Проте різновекторність їх профілів і інтересів, складнощі у взаємодії з окремими бібліотеками і музеями, відсутність єдиного координаційного і методичного центру та загальновизнаного уявлення про кінцевий результат бібліографування друків були і залишаються головними труднощами на шляху формування консолідованого УБР.

Джерела

Комаров М. Ф. Бібліографічний покажчик нової української літератури (1798–1883 рр.) / М. Комаров. – Київ, 1883. – 74 с.;

Левицкий И. Е. Галицко-русская библиография ХІХ столетия (1801–1886). – Львов, 1888–1895. – Т. 1–2;

Левицький І. О. Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887–1900. – Львів, 1909–1911. – Т. 1–3;

Українська книга у фондах Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького. 1574–1923 роки : каталог / М-во культури України, Одес. нац. наук. б-ка ім. М. Горького : упоряд. Л. М. Бур’ян. – Одеса, 1991–2012. – Вип. 1–6;

Книги українською мовою у фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка (1798–1923) : друкований каталог. – Харків, 1995–1997. – Вип. 1–5;

Репертуар української книги, 1798–1916 : матеріали до бібліогр. / НАН України. Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. Грушевського. Львів. від-ня. – Львів, 1995–2005. – Т. 1–9;

Книга в Україні, 1861–1917: матеріали до репертуару укр. кн. / НАН України, НБУВ; авт.-уклад.: С. Й. Петров, С. С. Петров, В. С. Гонець, О. В. Давидович, І. Г. Лиханова, Л. С. Новосьолова, Д. В. Устиновський; наук. ред. В. Ю. Омельчук. – Київ, 1996 – 2016. – Вип. 1–19: «А–Я»; Вип. 20 : Додаток А – Я. – 2017. – 499 с.;

Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В  І. Вернадського, 1798–1916 : бібліогр. покажч. / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 1996–2002. – Вип. 1–5;

Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та музеїв України. 1798–1923. / Нац. парламент. б-ка України ; уклад.: Р. С. Жданова, І. О. Негрейчук ; відп. ред. В. В. Патока. – Вип. 1: 1808–1900. – Київ : Глобус, 1999. – 295 с.; Вип. 2 : 1901–1910. – Київ : Либідь, 2003. – 528 с.; Вип. 3: 1911–1916. – Київ : Вид-во Харитоненка, 2003. – 262 с.; Вип. 4: 1917–1919. – Харків : Фоліо, 2008. – 285 с.; Вип. 5 : 1920-1923. – Київ, 2015. – 247 с.;

Українська книга у фондах Державного закладу «Національна бібліотека України для дітей» : 1819–1923 рр. : бібліогр. покажч. / Держ. заклад «Нац. б-ка України для дітей» ; уклад. Н. В. Загайна. – Київ, 2008. – 68 с.;

Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939 : бібліогр. покажч. / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника ; укладачі: Л. І. Ільницька та ін. – Т. 1. – Львів, 2010. – 471 с.; Т. 2. – Львів, 2012. – 804 с.;

Книга для дітей ХІХ – початку ХХ ст. у фондах Національної бібліотеки України для дітей : бібліогр. покажч. / автор-уклад. Н. В. Загайна. – Київ, 2016. – 86 с.;

Українська книга 1917–1921 рр. у фондах Педагогічного музею України : каталог-путівник / Пед. музей України ; [уклад.: В. О. Гайдей, О. П. Махно]. – Київ : ПМУ, 2017. – 171 с. : іл. – (Бібліофонд Педагогічного музею; вип. 3).

 

————————————————

 

Сагарда М. І. Основні проблеми українського бібліографічного репертуара / М. І. Сагарда // Бібліотечний збірник. Ч. 3. Бібліографія на Україні. – Київ, 1927. – С. 43–59;

Ясинський М. Головні моменти з історії української бібліографії / Михайло Ясинський // Бібліотечний збірник. Ч. 3. Бібліографія на Україні. – Київ, 1927. – С. 8–34;

Постернак С. До дискусії про УБР / С. Постернак // Журнал бібліотекознавства та бібліографії. – 1928. – № 2. – С. 87–95;

Іноземцев П. Проблеми національної бібліографії на Україні // Бібліологічні вісті. – 1929. – № 2-3. – С. 5–25;

Меженко Ю. О. Бібліографія української книги, її завдання, обсяг і методи її створення / Ю. О. Меженко // Наук. зб. Б-ки АН УРСР. – Київ, 1946. – № 1. – С. 8–9;

Дашкевич Я. Р. Репертуар української книжки 1798-1916 рр. – коли він буде? / Я. Р. Дашкевич // Україна. Наука і культура : щорічник. – Київ, 1990. – Вип. 24. – С. 163–173;

На шляху до створення репертуару української книжки: протокол наради, присвяч. склад. «Бібліографії української книги 1798–1914 рр.» 21–22 груд. 1945 р. / АН України. Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. Львів. від-ня Археогр. коміс. ; підгот. тексту і приміт. Л. І. Ільницької ; авт. вступ.  ст. і відп. ред. Я. Р. Дашкевич. – Львів, 1991. – 62 с.;

Вовченко І. О. Створення бібліографічного репертуару книг України – важливе завдання української національної бібліографії / І. О. Вовченко // Бібліотекознавство і бібліографознавство / Харк. держ. ін.-т культури. – Харків, 1992. – Вип. 31. – С. 94–101;

Матеріали по підготовці «Друкованого зведеного каталогу української книги (ДЗК) у фондах бібліотек та музеїв системи Міністерства культури України» / Держ. б-ка України ; підгот.: Камінська К. В., Лой В. М. − Київ, 1993. – 47 с.;

Чекмарьов А. О. Український бібліографічний репертуар: питання методики та організації / А. О. Чекмарьов, Р. С. Жданова // Бібліотечний вісник. – 1993. – № 1–2. – С. 21–23;

Омельчук В. Національна бібліографія України: тенденції розвитку, проблеми розробки // Бібл. вісник. – 1995. – № 5. – С. –13;

Іваненко Б. В. Державна програма «Книжкова спадщина України: створення бібліографічного реєстру та системи збереження і загальнодоступності» (ДКНТ, напрям 7.1.1) і її проект «Архівна та рукописна україніка» / Б. В. Іваненко, О. С. Онищенко, П. С. Сохань // Національна архівна інформаційна система «Архівна та рукописна україніка”. Випуск І : Інформатизація архівної справи в Україні : сучасний стан та перспективи : зб. наук. пр. – Київ, 1996. – С. 5–11;

Патока В. В. До проблеми створення українського бібліографічного репертуару : (із виступу на ІІ Всеукр. конгр. бібліотекарів) / В. В. Патока // Вісник Книжкової палати. – 1996. – № 1/2. – С. 9–10;

Жданова Р. С. Ще раз про український бібліографічний репертуар / Р. С. Жданова // Вісник Книжкової палати. – 1997. – № 1. – С. 9–11; № 2. – С. 6–8;

Український бібліографічний репертуар (1798–1923) : (метод. рек. на допомогу складанню) / Нац. парлам. б-ка України ; авт.-укладач Р. С. Жданова. – Київ, 1999. – 104 с.;

Лутовинова В. Український бібліографічний репертуар: методичні засади та зведений каталог // Вісник Книжкової палати. – 2001. – № 8. – С. 18–21;

Лиханова І. Створення українського бібліографічного репертуару / І. Лиханова // Київська старовина. – 2005. – № 1. – С. 128–146;

Укладання друкованих каталогів книг гражданського друку (ХVIII − початок XX ст.) із фондів бібліотек України : метод. посіб. / ДНПБ України ім. В. Сухомлинського, НПБ України ; уклад. Р. С. Жданова. − Київ, 2005. – 124 с.;

Кононенко В. О. Національна бібліографія – документальна пам’ять України : (оприлюднено на ХІV Міжнар. конф. «Крим–2007») / В. Кононенко // Бібл. планета. – 2007. – № 3. – С. 21–23;

Кононенко В. О. Національна бібліографія України: тенденції розвитку / В. О. Кононенко // Час. Суспільство. Бібліотека : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 26–27 листоп. 2009 р. / Луган. держ. ін-т культури і мистецтва. – Луганськ, 2009. – С. 35–40;

Репертуар национальной (государственной) печатной продукции // Фокеев В. А. Библиографоведение. Информатика : терминолог. словарь / В. А. Фокеев. – Москва, 2009. – С. 338;

Омельчук В. Національна бібліографія України – пріоритетний напрям наукової діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / Володимир Омельчук, Дмитро. Устиновський // Бібл. вісн. – 2011. – № 2. – С. 3–10;

Кононенко В. А. Национальная библиография Украины: современное состояние и перспективы / В. А. Кононенко // Труды международного библиографического конгресса (Санкт-Петербург, 21–23 сент. 2010 г.) / Рос. нац. б-ка. – Санкт-Петербург, 2012. – Ч. 1. – С. 204–208;

Лиханова І. Бібліографічний покажчик «Книга в Україні 1861–1917»: матеріали до репертуару української книги (Джерелознавчий аспект) / І. Лиханова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2016. – Вип. 44. – С. 514–528;

Негрейчук І. До 100-річчя українського бібліографічного репертуару: аспекти створення / І. Негрейчук // Бібліотечна планета. – 2016. – № 3. – С. 27–31.

 

————————————————

 

Бібліографічні ресурси України: загальна характеристика

Надія Загайна. Український бібліографічний репертуар та українська книга для дітей 

Строгіна Ю.В. Національна бібліографія України : історія та сучасний стан 

Негрейчук Ірина Олександрівна
Статтю створено : 11.01.2019
Останній раз редаговано : 11.01.2019