Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 3
За місяць : 1005
Кількість
статей : 475
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Харківська державна академія культури

image

 Харківська державна академія культури (ХДАК) –  багатопрофільний вищий навчальний заклад України IV рівня акредитації, фундатор і лідер вітчизняної бібліотечно-інформаційної, культурологічно-мистецької освіти та наукових шкіл. За час свого існування зробив значний внесок у розробку теорії, історії, методики й організації бібліотечної справи та культурно-освітньої роботи. Започаткований у 1929 р., був першим в Україні та другим за часом створення ВНЗ культури в колишньому Радянському Союзі. До 1968 р. – єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який здійснював підготовку бібліотекарів-бібліографів та організаторів-методистів культурно-освітньої роботи.

Історія створення ХДАК пов'язана з бібліотечною освітою. Постановою Раднаркому УРСР  від 13 вересня 1925 р. у Харківському інституті народної освіти (ХІНО)  1 листопада 1925 р. було відкрито факультет політичної освіти, в структурі якого передбачалися книжково-бібліотечна і музейна секції. Улітку 1927 р. створено бібліотечне відділення, що здійснювало підготовку організаторів бібліотечної роботи та кваліфікованих бібліотекарів. 20 травня 1929 р. колегія Наркомосвіти, а 10 вересня цього ж року Раднарком УРСР прийняли рішення про створення на базі факультету самостійного ВНЗ – Харківського інституту політичної освіти (ХІПО), в структурі якого було бібліотечне відділення. 10 вересня 1929 р. прийнято вважати офіційною датою створення Харківської державної академії культури. У серпні 1930 р. ХІПО перейменовано в Харківський інститут комуністичної освіти (ХІКО), а в 1931 р. – у Всеукраїнський інститут комуністичної освіти (ВУІКО), у структурі якого створено бібліотечний факультет. У 1934 p. Наркомосвіти видав наказ про підготовку в Україні бібліотечних кадрів без відриву від виробництва. З цього часу у ВУІКО, окрім денного (615 осіб), почав функціонувати вечірній бібліотечний факультет (203 особи); також було запроваджено диференційовану підготовку бібліотечних кадрів для наукових, масових і бібліотек для дітей.

Через значне зростання попиту на бібліотечних фахівців вищої кваліфікації в Україні постановою ЦВК СРСР «Про бібліотечну справу в СРСР» від 27 березня 1934 р. у 1934/35 н. р. передбачалося збільшити контингент студентів ВУІКО до 300 осіб та поліпшити матеріальне становище інституту. З 1934 p. інститут мав здійснювати перепідготовку завідувачів районних бібліотек з набором 100 осіб на двомісячні курси. З цього часу перед бібліотечним факультетом вперше ставиться завдання підвищення кваліфікації викладачів бібліотечних дисциплін технікумів через організацію дводекадного семінару. З метою підготовки висококваліфікованих кадрів бібліотек для дітей та перепідготовки тих, хто вже працює, у 1934/35 н. р. при денному бібліотечному факультеті створено відділ підготовки працівників бібліотек для дітей (набір – 50 осіб), а на вечірньому – групу працівників бібліотек для дітей (30 осіб).

У 1934 р. ВУЦВК і Раднарком УРСР прийняли постанову «Про роботу масових бібліотек», в якій зазначалося, що:     а) набір для бібліотечного факультету ВУІКО на 1934/35 н. р. здійснювати в кількості 500 осіб (із них 100 – на вечірній);        б) створити в 1935 р. бібліотечний інститут, опрацювати його структуру, забезпечити високоякісними кадрами і відповідним асигнуванням. Наказом Наркомосу УРСР 1935 р. ВУІКО було реорганізовано в Український бібліотечний інститут (УБІ). У 1938 р. при УБІ створено аспірантуру з наукової спеціальності «Бібліотекознавство», а при Книжковій палаті УРСР у Харкові – зі спеціальності «Бібліографія». Цього ж року до кожного з закладів було прийнято по 3 аспіранти.

З серпня 1939 р. УБІ перейменовано в Харківський державний бібліотечний інститут (ХДБІ). Запроваджено систематичну підготовку кадрів без відриву від виробництва через заочне та вечірнє навчання. Здійснювалася диференційована підготовка бібліотечних фахівців для наукових, масових, бібліотек для дітей та юнацтва, а також бібліографів. У ХДБІ функціонували три факультети – бібліотекознавства, бібліографії, дитячих та юнацьких бібліотек, аспірантура. У 1940 р. почали друкуватися «Труды Харьковского государственного библиотечного института». Існували філії в Києві й Одесі.

Після війни діяльність ХДБІ поновлено спеціальною постановою Ради Міністрів УРСР «Про відновлення Державного бібліотечного інституту в м. Харкові».  ХДБІ розпочав свою роботу з 1 червня 1947 р. у складі 3-х денних факультетів:        1) бібліотекознавства;   2) бібліографії; 3) дитячих та юнацьких бібліотек. Відновлено також навчання на заочному відділенні. З 1956 по 1962 рр. на базі ХДБІ виходять «Ученые записки», «Вчені записки», «Наукові записки».

Повоєнне розширення і поглиблення культурологічного змісту роботи інституту стали підґрунтям для його реорганізації в листопаді 1964 р. у Харківський державний інститут культури (ХДІК). З 1964 по 1992 рр. на базі ХДІК видається республіканський науково-методичний збірник «Бібліотекознавство і бібліографія»,  з 1964 по 1989 рр. – міжвідомчий збірник статей «Культурно-освітня робота». Це були єдині на той час в Україні професійні періодичні видання культурологічного та бібліотечно-бібліографічного спрямування, що видавалися вищим навчальним закладом.

У 1989 р. на посаду ректора ХДІК  призначено В. М. Шейка. З цього часу розширюється номенклатура освітніх напрямів, спеціальностей і спеціалізацій, поглиблюється наукова діяльність, здійснюється перехід від прикладних до фундаментальних досліджень. ВНЗ готує та видає наукові монографії, підручники, навчальні посібники, програмні й науково-методичні матеріали бібліотечно-інформаційного та мистецько-культурологічного спрямування. В 1994 р.  відкрито аспірантуру за 6 науковими спеціальностями, в т. ч. з книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства; створено спеціалізовану вчену раду із захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальності «АСУ та прогресивні інформаційні технології». В 1996 р. започатковано докторантуру зі спеціальностей «АСУ та прогресивні інформаційні технології», «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство», «Теорія та історія культури»; створено спеціалізовану вчену раду із захисту докторських (кандидатських) дисертацій зі спеціальності «Теорія та історія культури».

На новітніх засадах з 1993 р. починає видаватися збірник наукових статей «Культура України», згодом визнаний ВАК України як фахове видання в галузі мистецтвознавства, культурології і філософських наук, а з 1999 р. – збірник наукових статей «Вісник Харківської державної академії культури» як фаховий у галузі соціальних комунікацій, історичних і педагогічних наук.

У 1994 р. ХДІК єдиний серед ВНЗ культури і мистецтв України увійшов до складу Європейської асоціації бібліотечно-інформаційної освіти та наукових досліджень (ЕВКЛІД), у 1995 р. ХДІК став дійсним членом Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА), у 1996 р. – вступив до Організації Європейської співдружності в галузі бібліотечної та інформаційної освіти (BOBCATSSS). Провідні викладачі інституту стажуються і читають лекції в університетах США, Великої Британії, Китаю, Росії та ін.

У 1996 р. за результатами акредитації ХДІК визнано вузом IV (вищого) рівня. 8 червня 1998 р. постановою Кабінету Міністрів України на базі Харківського державного інституту культури створено Харківську державну академію культури.

Одним з основних  напрямів діяльності Академії є інтеграція українських науковців і викладачів до світового й європейського простору бібліотечно-інформаційного та культурологічно-мистецького профілю. Ключові моменти такої інтеграції – встановлення конструктивних зв’язків між українськими та зарубіжними партнерами, налагодження ефективної професійної освітянської та наукової комунікацій, обмін досвідом.

Академія має освітні та наукові зв’язки з Університетом Роберта Гордона (Велика Британія), Університетом штату Іллінойс (США), Вищою Королівською школою бібліотекознавства (Данія), Амстердамським університетом і Вищою політехнічною школою (Нідерланди), Вищою школою бібліотекознавства та інформатики й Українським Вільним Університетом (Німеччина), Харбінським університетом та Харбінським інститутом просвіти (КНР), Вищою гуманітарно-економічною школою (Польща). За укладеними угодами академія здійснює міжнародний обмін викладачами, науковцями, студентами, надає можливість своїм студентам продовжувати навчання за кордоном. У межах реалізації міжнародних наукових та освітніх проектів провідні вчені Академії неодноразово запрошувалися до ВНЗ Європи та світу для читання лекцій, участі в міжнародних наукових конференціях тощо. Свідченням міжнародного визнання науково-освітніх досягнень Академії стало підписання у м. Болоньї Великої Хартії університетів.

На базі Академії проводяться численні міжнародні наукові форуми, в роботі яких беруть участь зарубіжні колеги, знайомлячи викладачів і студентів ХДАК з власним досвідом і напрацюваннями. Це в основному репрезентанти університетів відповідного профілю США, Канади, Німеччини, Данії, Польщі, Китаю, Росії, Білорусії, Литви, Латвії та ін. Провідні вчені більшості цих країн є членами редколегії й фахових наукових збірників України, що виходять на базі ХДАК: «Культура України» (культурологія, мистецтвознавство), «Вісник Харківської державної академії культури» (соціальні комунікації). Вирішується питання щодо їх включення до ряду міжнародних наукометричних баз, що розширить міжнародні зв’язки ХДАК.

ХДАК має сучасну організаційно-управлінську інфраструктуру, основу якої складають 7 факультетів, 30 кафедр, 2 центри – Міжнародного співробітництва й освіти, Центр безперервної освіти, 12 комп’ютерних класів, бібліотека, електронна читальна зала та ін. Підготовка бібліотечних фахівців локалізована на факультеті соціальних комунікацій.

Академія суттєво розширила номенклатуру освітніх послуг, здійснює підготовку бакалаврів, спеціалістів і магістрів за 16 освітніми напрямами (спеціальностями): культурологія; книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія; музейна справа та охорона пам’яток історії та культури; документознавство та інформаційна діяльність; менеджмент соціокультурної діяльності; театральне мистецтво; хореографія; кіно-, телемистецтво; музичне мистецтво; журналістика, реклама і зв’язки з громадськістю; медіа- комунікації; соціальна педагогіка; менеджмент; менеджмент організацій і адміністрування; управління інноваційною діяльністю.

Незмінною залишається підготовка фахівців за освітньою спеціальністю «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія», що здійснюється на новітніх, інноваційних засадах поліпшення змісту і форм навчання, за випереджувальним принципом, що забезпечує якісне навчання  нової генерації кваліфікованих, конкурентоспроможних на вітчизняному і світовому ринку праці кадрів для книжкової, бібліотечної, бібліографічної, інформаційної сфер, здатних не лише генерувати нові ідеї, але й  упроваджувати їх у життя.

Серед основних стратегічних здобутків ХДАК – розвиток науково-дослідницької діяльності, підготовка науково-педагогічних кадрів найвищого ґатунку. Викладацько-педагогічний штат ХДАК на 74 % складається з науковців. Зокрема, на трьох випускових кафедрах факультету соціальних комунікацій, – «Бібліотекознавство та соціальні комунікації», «Документознавство та книгознавство», «Бібліографознавство та бібліографічно-інформаційна діяльність» підготовку бібліотечних фахівців забезпечують 17 викладачів, серед яких 7 докторів наук (І. О. Давидова, О. М. Кобєлєв, Н. М. Кушнаренко, І. Я. Лосієвський, В. А. Маркова, А. А. Соляник, Г. В. Шемаєва) та 10 кандидатів наук із профільної спеціальності. Вони є продовжувачами  кращих традицій своїх викладачів-наставників: І. І. Корнєйчика, Є. П. Тамма, Н. Я. Фрідьєвої та ін.

В Академії діють докторантура з 5-ти та аспірантура з 9-ти наукових спеціальностей: 26.00.01 – Теорія та історія культури, 26.00.02 – Українська культура, 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство, 27.00.02 – Документознавство, архівознавство, 27.00.03 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, 17.00.03 – Музичне мистецтво, 17.00.02 – Театральне мистецтво, 13.00.05 – Соціальна педагогіка, 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки.

Функціонують дві спеціалізовані вчені ради: Д 64.807.01 за спеціальностями «Теорія та історія культури» та «Українська культура» (у галузі культурології та мистецтвознавства) та Д 64.807.02 за  спеціальностями «Документознавство. Архівознавство», «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» (у галузі соціальних комунікацій). У ХДАК виходять збірники наукових праць  – «Вісник ХДАК» і «Культура України», котрі у 2015 р. вкотре визнані МОН України як фахові видання з культурології, мистецтвознавства, соціальних комунікацій.

Протягом 2010–2015 рр. викладачами Академії  захищено 14 докторських і понад 60 кандидатських дисертацій. Опубліковано 40 монографій, 900 наукових статей, 35 наукових збірок, понад 70 підручників та навчальних посібників. Підготовлено та видано 600 науково-методичних розробок і програм навчальних курсів.

Щорічно проводяться до 20 міжнародних, всеукраїнських наукових конференцій, конкурсів, фестивалів, круглих столів, майстер-класів тощо. Зокрема, міжнародні наукові конференції «Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку», «Пам’яткоохоронні традиції Слобожанщини», всеукраїнські  – «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття», «Проблеми музеєзнавства, збереження та відновлення історичної пам’яті» та ін. У травні 2013 р. на базі ХДАК уперше в Україні було проведено міжнародний симпозіум з питань культурно-мистецької освіти, який зібрав понад 100 професіоналів з 8-ми країн світу: США, Франції, Німеччини, Данії, Китаю, Литви, Польщі, Росії.

Наукові розробки викладачів ХДАК трансформувались у фундаментальні дослідження. Вчені Академії разом із Інститутом культурології Національної академії мистецтв України беруть участь у загальнодержавній НДР «Українська культура: історико-культурологічні виміри»; є учасниками двох фундаментальних загальноакадемічних НДР, зареєстрованих у 2009 р. в УкрІНТЕІ: «Вітчизняна та світова культура: історико-теоретичні аспекти» (державний реєстраційний номер 0109U00511) та «Документально-комунікаційні структури суспільства: інноваційні стратегії розвитку» (державний реєстраційний номер 0109U00512). Серед основних змістовно-тематичних напрямів досліджень Академії: «Трансформація бібліотечної діяльності як складова формування нової комунікативної реальності» та ін. В опрацюванні цих досліджень активну участь беруть також студенти та аспіранти.

У ХДАК функціонують понад 20 наукових шкіл – дослідницьких колективів, які відповідають таким основним якісним характеристикам, як-от: наявність наукового лідера, когорти учнів-послідовників, декількох поколінь продовжувачів даної наукової програми; висока ефективність наукової діяльності її прибічників. Очолюють наукові школи відомі вчені-наставники, переважно доктори наук і професори.

Академія ініціювала уведення в Україні двох нових наукових галузей до «Переліку спеціальностей, за якими проводяться захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата й доктора наук, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань», що підтримано Кабінетом Міністрів України, МОН України й більшістю ВНЗ відповідного профілю. Цими галузями є «26 – культурологія» та «27 – соціальні комунікації» з низкою наукових спеціальностей, у т.ч. з книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства.

У 2011 р. ХДАК очолила науково-методичну комісію України  з культури, підкомісії з культурології, книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії; музейної справи та охорони пам’яток історії і культури та народної художньої творчості; документознавства та інформаційної діяльності. Науковці Академії є членами галузевих експертних комісій МОН України з оцінювання кандидатських і докторських дисертацій, Державної акредитаційної комісії України, головними редакторами та членами редколегій провідних професійних журналів, збірників наукових праць України, що є  свідченням авторитету харківської науково-освітньої школи.

За значний внесок у розвиток української культури та мистецтва й підготовку висококваліфікованих фахівців Академія нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Верховної Ради України й Золотою медаллю Національної академії мистецтв України.

Джерела

 

Майборода А. Харьковский государственный библиотечный институт / А. Майборода // Красный библиотекарь. – 1941. – № 6. – C. 34–37;

Євсєєв О. І. Підготовка культосвітніх працівників в Харківському бібліотечному інституті / О. І. Євсєєв // Учені записки / Харків. держ. бібл. ін-т ; [редкол.: Г. А. Кравець та ін.]. – Харків, 1957. – Вип. 3 : До 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. – C. 3–51;

Харьковский государственный институт культуры, 1929–1979 / [А. Л. Оприщенко, В. З. Фрадкин, Г. И. Чернявский, В. Н. Шейко ; под ред. А. Л. Оприщенко]. – Харьков : Вища шк. Изд-во пpи Хаpьк. ун-те, 1979. – 72 с.;

Віват, Академіє! : дайджест / Харків. держ. акад. культури. – Харків : ХДАК, 1999–2011. – Вип. 1–5;

Харківська державна академія культури : до 70-річчя з дня заснування : [монографія] / В. М. Шейко, М. В. Дяченко, Н. М. Кушнаренко [та ін.]. – Харків : ХДАК, 1999. – 224 с.;

Кушнаренко Н. М. Фундатор бібліотечної освіти в Україні : [факультет бібліотекознавства та інформатики ХДАК] / Н. М. Кушнаренко // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. – Харків, 2000. – Вип. 2. – С. 110–123;

Кушнаренко Н. М. Лідер вищої книгознавчої та бібліотечно-інформаційної освіти в Україні : [Харків. держ. акад. культури] / Н. М. Кушнаренко // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. – Харків, 2004. – Вип. 14. – C. 82–96;

Кушнаренко Н. М. Фундатор бібліотечно-інформаційної та культурологічної освіти в Україні : до 75-річчя Харків. держ. акад. культури / Наталя Кушнаренко, Микола Каністратенко // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 8. – С. 57–59;

Харківська державна академія культури : до 75-річчя з дня заснування : [монографія] / В. М. Шейко, М. В. Дяченко, Н. М. Кушнаренко, М. М. Каністратенко. – Харків : ХДАК, 2004. – 296 с.;

Шейко В. М. Концептуальні основи розвитку Харківської державної академії культури / В. М. Шейко // Культура України : зб. наук. пр. / Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2004. – Вип. 14 : Мистецтвознавство. Філософія. – С. 4–11;

Шейко В. М. Харківська вища школа бібліотечно-інформаційної та книгознавчої освіти в контексті історії та сьогодення : до 75-річчя Харків. держ. акад. культури / Василь Шейко, Наталя Кушнаренко // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 7. – C. 29–33;

Соляник А. А. Флагман бібліотечно-інформаційної освіти України : [факультет бібліотекознавства та інформатики Харків. держ. акад. культури] / А. А. Соляник // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. : до 80-річчя Харків. держ. акад. культури / М-во культури і туризму України, Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2009. – Вип. 27. – C. 74–83;

Харківська державна академія культури : до 80-річчя з дня заснування : монографія / [авт. кол.: В. М. Шейко, М. М. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко та ін.]. – Харків : ХДАК, 2009. – 195 с.;

Шейко В. Провідний центр вищої культурологічно-мистецької та бібліотечно-інформаційної освіти в Україні / Василь Шейко, Микола Каністратенко, Наталія Кушнаренко // Вісн. Кн. палати. – 2009. – № 8. – C. 22–26;

Шейко В. М. Стратегічні напрями інноваційної діяльності Харківської державної академії культури / В. М. Шейко, ММ. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. : до 80-річчя Харків. держ. акад. культури / М-во культури і туризму України, Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2009. – Вип. 27. – C. 4–16;

Шейко В. М. Харківська бібліотечна наукова школа: історико-генетичний вимір / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко, А. А. Соляник // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. – Харків, 2011. – Вип. 34. – C. 56–73;

Шейко В. Харківська наукова школа книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства: система комунікаційних зв'язків / Василь Шейко, Наталя Кушнаренко, Алла Соляник // Вісн. Кн. палати. – 2012. – № 10. – С. 45–48;     

Шейко В. М. Харківська державна академія культури: досягнення та перспективи / В. М. Шейко, М. М. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. – Харків, 2014. – Вип. 44. – C. 28–46;

Соляник А. А. Векторы модернизации библиотечно-информационного образования на Украине / А. А. Соляник // Науч. и техн. б-ки. – 2015. – № 5. – C. 20–27.

Шейко Василь Миколайович
Статтю створено : 29.02.2016
Останній раз редаговано : 23.11.2016