Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 21
За місяць : 412
Кількість
статей : 584
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія»
Рубрики : Бібліотеки
Наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія»

 

 

imageНаукова бібліотека Національного університету «Острозька академія» – спеціальна книгозбірня, навчально-допоміжний, бібліотечно-інформаційний, науковий, культурно-освітній структурний підрозділ Національного університету «Острозька академія» ( НаУОА), що має статус самоврядного (автономного) дослідницького закладу вищої освіти. Історично – спадкоємиця книгозбірні Острозької слов’яно-греко-латинської академії – першого в Україні і Східній Європі закладу вищої освіти (друга половина 16 ст.).

Заснована згідно з Указом Президента України «Про утворення Острозького колегіуму» від 14 квітня 1994 р. № 156/94 одночасно з утворенням навчального закладу, який 1996 р. було перейменовано в академію (Указ Президента України № 403/96 «Про перейменування Острозького колегіуму в академію»).

Функціонує на підставі Положення про Наукову бібліотеку Національного університету «Острозька академія», затвердженого ректором НаУОА. Правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування НБ (належне зберігання документів, використання і поповнення фондів, комп’ютеризацію, технічне оснащення) забезпечує НаУОА.

Першим фундатором академічної бібліотеки в Острозі був князь, магнат, воєнний, політичний і культурний діяч, меценат Василь-Костянтин Острозький (1525?–1608). Свідчень, спогадів, інших джерел про тогочасну бібліотеку не виявлено, не вціліли її інвентарі, списки, тому інформація про її тогочасне існування базується лише на опосередкованих, побічних відомостях.

У комплектуванні книгозбірні, крім князя, були задіяні викладачі академії та працівники Острозької друкарні під керівництвом першодрукаря Івана Федорова. В книгосховищі налічувалось понад 3 тис. книжок. Частину книжок завозили запрошені на роботу до академії викладачі. У такий спосіб із Близького Сходу надходили видання з богослів'я, із західноєвропейських країн – твори з різних наук. Бібліотеку було укомплектовано науковими творами, художньою літературою та підручниками. Серед них – твори авторів епох античності, Середньовіччя та доби Відродження, праці з філософії, теології, медицини, астрономії, математики, історії, природознавства, мистецтва, словесності, риторики, граматики.

Значну частину фонду бібліотеки складали рукописні матеріали: курси лекцій, твори викладачів, студентів, матеріали з історії церкви, літописи, хроніки, полемічні твори, трактати богослужбового змісту, праці отців церкви. Із першої передмови до Острозької Біблії 1581 р. відомо про пошуки для книгозбірні біблійних текстів на теренах колишньої Римської імперії, Німеччини, Кіпру, Греції, у константинопольських, сербських та болгарських монастирях. Так, від московського царя Івана IV за посередницької діяльності дипломата Михайла Гарабурди було отримано список т. зв. Геннадіївської Біблії (1499). Інший список привіз від Папи Римського Григорія ХІІІ церковний та культурний діяч Діонісій Раллі Палеолог. У книгозбірні академії зберігалися чеське та низка польських видань Біблії, зокрема краківське католицьке (1561), берестейське кальвіністське (1563), несвізьке антитринітарське Симона Будного (1572); лютерівські переклади «Книг повчань Сірахових» (1563), «Притч Соломонових» (1535); «Новий Завіт» Мартина Чеховича, «Про правдиву смерть, воскресіння і вічне життя» Павла Гжегожа.

У бібліотеці зберігалися книжки, видані в друкарні Острога, зокрема: «Новий Завіт і Псалтир» (1580), «Біблія» (1581), «Хронологія» Андрія Римші (1581), «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького (1587), «Книжиця» Василія Суразького (1588), «Маргарит» Іоанна Златоустого (1595), «Опис на лист... отця Іпатія, Володимирського і Берестейського єпископа» Клірика Острозького (1598), «Апокрисис» Христофора Філалета (1599).

Бібліотека академії підтримувала тісний взаємозв’язок з іншими друкарнями – Волині, Києва, Львова, Москви, Білорусі, Литви, Венеції, Праги, Польщі. Так, у її фондах зберігалися книги друкарень Вуковичів (Венеція), Мамоничів (Вільно), Святодухівського братства (Вільно), Києво-Печерської лаври (Київ), Тимофія Вербицького (Київ), Спиридона Соболя (Київ), Івана Федорова (Львів), Франциска Скорини (Прага), Федора і Гедеона Балабанів (Стрятин), а також Анонімної друкарні та Друкарського двору (Москва).

Завдяки цим контактам, викладачам і студентам з різних країн інформація про бібліотеку Острозької слов’яно-греко-латинської академії та багатства її фондів поширювалась по Європі. Як зазначав у 1600 р. придворний поет В.-К. Острозького Симон Пекалід, в Острозі «славиться бібліотека – достойний плід спільної праці».

За припущеннями дослідників, до Острога перемістилась бібліотека Миляновецького літературно-перекладацького гуртка після смерті його засновника князя Андрія Курбського (†1583). Принаймні 1586 р. в друкарні Мамоничів у Вільно побачила світ «Кграматыка словеньска языка», отримана з «газофилакіи славного града Острога», скомпонована гуртком Курбського.

Навіть частковий опис фондів бібліотеки Острозької академії засвідчує високий рівень освіти, яку одержували її вихованці. Після смерті князя В.-К. Острозького (†1608) його син Януш не приділяв належної уваги академії та бібліотеці, і вони почали занепадати. Частину книжок перебрали спадкоємці князя, решта потрапили до Дубенського та Дерманського монастирів, приватних бібліотек викладачів академії, зокрема, Мелетія Смотрицького. Книги з літургіки опинились у храмах Острожчини. Існують відомості, що у 1616 р. Я. Острозький зберігав у Дубенському замку скриню «оправлених руських книжок» із книгозбірні батька. Здогадка про те, що бібліотеку академії успадкував Острозький єзуїтський колегіум, як зазначає історик І. Мицько, позбавлена підстав. Збірка книжок, зокрема «Книжиця в десяти розділах» (1598) та «Апокрисис» Христофора Філалета (1597), разом із оправами з витисненим гербом князів Острозьких нині зберігаються в Національній бібліотеці України імені. В. І. Вернадського як окрема колекція.

Бібліотека Острозької слов’яно-греко-латинської академії, попри порівняно недовгий час існування, мала помітне значення у європейському і близькосхідному масштабі не лише за складом і змістом своїх фондів. Вона, насамперед, акумулювала досвід людської думки за декілька століть і була неоціненним скарбом для культури України, фундаментом для розвитку бібліотечного, освітнього, книжного, архівного процесів в Україні, важливим джерелом наукової, культурно-освітньої спадщини для багатьох поколінь.

Відродження бібліотеки розпочалося після перерви, що тривала понад 350 років, у 1994 р., одночасно із відродженням Острозької академії, тоді ще колегіуму, який згодом стане вищим колегіумом, а невдовзі Національним університетом.

Комплектування бібліотечного фонду розпочиналося з нуля. Для його розміщення спершу було виділено одну кімнату у приміщенні з давньою історією. Будівлю, як новий навчальний корпус жіночого училища графині А. Блудової, спроектовано Волинським єпархіальним архітектором К. Раструхановим. Її наріжний камінь 11 травня 1870 р. заклав Волинський архієпископ Агафангел. Надалі будівля використовувалась як приміщення низки навчальних закладів: приватної російської гімназії ім. Д. М. Блудова (1921–1923), польської педагогічної семінарії вчителів початкових класів (1923–1939), педагогічного училища (1939–1956, з перервою в роки війни), середньої школи-інтернату  1956–1980), санаторної школи для дітей зі згасаючими формами активного туберкульозу (1980–1992), Острозької ЗОШ № 4 (1992–1994). З 1994 р. вона є одним із корпусів Острозької академії.

Матеріально-технічна база бібліотеки на початковому етапі, крім згаданої будівлі, складалась із старих дерев’яних шаф, що залишились від ЗОШ № 4. Для її модернізації закуповувались у першу чергу металеві односторонні пристінні та двосторонні стелажі, робочі столи, дрібні меблі. У стислі терміни було відреставровано комплекс переданих приміщень, які перебували у занедбаному стані, розпочато формування книжкового фонду наукової бібліотеки. Перші книжки із навчальних дисциплін – математики, історії, української й англійської мов, географії тощо працівники бібліотеки брали в тимчасове користування у школах Острога. Багато уваги приділялось налагодженню контактів із закладами вищої освіти та науковими установами України і закордону, з українською діаспорою.

Зусиллями ректора НаУОА І. Пасічника, перших керівників бібліотеки М. Потока (19.09.1994 – 30.09.1994) та Л. Гошовського (15.12. 1994 – 01.10.2002), викладацького складу академії, меценатів, приватних осіб невпинно зростала кількість монографій, підручників, посібників, що надходили до книгозбірні в дарунок. За сприяння районної бібліотеки Острога й Рівненської ОУНБ були придбані шафи для формування каталогів і картотек, налагоджено співпрацю з іншими бібліотеками району й області. Суттєво покращився кількісний і якісний склад фондів завдяки надходженню книжок від Національної парламентської бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Науково-видавничої ради Національної академії наук України, Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка та ін. Поповненню фондів значною мірою сприяла співпраця з Інститутом історії України НАН України, Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, з обмінно-резервними фондами провідних бібліотек закладів вищої освіти, з науковими інституціями, видавництвами, редакціями фахових періодичних видань.

Із 2002 р., з приходом на посаду директора НБ НаУОА М. Корнійчук (01.10.2002 – 13.04.2011) розпочались роботи з упровадження комп’ютерних технологій. На основі програми «УФД/Бібліотека» було забезпечено комплексну комп’ютеризацію всіх виробничих циклів: комплектування, каталогізування, видачу документів, формування електронного каталогу книжок, статей із періодичних видань, а також з’єднано швидкісним каналом доступу локальну мережу НБ із загальноуніверситетською та всесвітньою мережею Інтернет.

У 2002 р. для НБ НаУОА було завершено спорудження спеціальної imageбудівлі, яка відповідає вимогам сучасних бібліотечних технологій (автор ідеї – І. Пасічник, архітектор – М. Чабак). Будівля бібліотеки – кругла купольна споруда з головним входом у вигляді порталу з колонами. На вході вмонтовані мармурові плити з вирізьбленими прізвищами благодійників і меценатів, які пожертвували кошти на будівництво.

image
НБ НаУОА вестибюль
image
Зображення на куполі у круглій читальній залі

 

 

Вестибюль прикрашений скульптурою давньогрецької богині (за припущеннями – Немезіди) авторства Т. Сосновського (орієнтовна дата створення – друга половина 19 ст.), відреставрованою рівненським скульптором П. Подольцем у 2000–2006 рр. Окрасою читальної зали є розписи стін і куполу, виконані рівненським художником О. Чернюшком. У 2006 р. за реалізацію етапу відродження Національного університету «Острозька академія», у т. ч. й споруду його наукової бібліотеки, Державної премії України в галузі архітектури були удостоєні 4 архітектори, художник О. Чернюшок і ректор І. Пасічник. Символічне урочисте відкриття споруди НБ НаУОА відбулося 22 червня 2007 р. за участю третього Президента України (2005–2010) В. Ющенка.

Книгосховище облаштоване за взірцем європейських бібліотек і розраховане на 500 тис. томів. Окрім Круглої читальної зали у новобудові розташована зала електронної інформації, довідково-інформаційний відділ, а також деякі службові підрозділи. Поряд, в окремому старому приміщенні, знаходиться Велика читальна зала (з місцем для розміщення різних книжкових колекцій), названа на честь представників української діаспори – Романа та Володимири Василишиних, які надали вагому пожертву на її ремонт та реставрацію. У 2009 р. за сприяння меценатів Віталія й Олени Гайдуків, відбулася повна реконструкція Великої зали, змонтовано сучасні мобільні стелажі.

При наступному директорі НБ НаУОА – докторові філософії (PhD) в галузі економіки А. Цапіні (01.09. 2011 – 29.08. 2016) книгозбірня поступово набула ознак модерного інтелектуального простору, де студенти швидко отримують потрібні видання, маючи умови для якісного навчання, а викладачі мають змогу постійно слідкувати за науковими новинками та замовляти потрібну літературу для відповідних курсів. Під керівництвом А. Цапіна на базі програмного забезпечення EРrints формується університетський електронний архів відкритого доступу, який систематично наповнюється електронними документами. Цифровий репозитарій уміщує статті та тези із наукових збірників видавництва НаУОА, навчально-методичні матеріали, мультимедійні презентації, відеоматеріали НаУОА, доробки викладачів, співробітників і студентів університету. Основним завданням електронного архіву НаУОА, ведення якого покладено на наукову бібліотеку, є накопичення, збереження, розповсюдження та забезпечення довготривалого доступу до результатів наукових досліджень учених і співробітників університету.

НБ НаУОА активно співпрацює з іншими науковими бібліотеками України. У грудні 2012 р. вона долучилася до консорціуму ElibUkr, участь у якому дає можливість значно здешевити і покращити доступ до світових наукових електронних ресурсів; від 2013 р. є офіційним партнером Української бібліотечної асоціації.

НБ НаУОА активно впроваджує інноваційні технології. 2015 р. була розроблена та впроваджена система управління методичним забезпеченням і літературою LitPro. Можливості системи дозволяють кафедрам і факультетам відслідковувати рівень забезпеченості навчальних курсів бібліотечними ресурсами, автоматично генерувати відповідні актуальні звіти, формувати онлайн-замовлення для комплектування фондів бібліотеки потрібними науковими та навчальними виданнями. Використовуючи функціонал системи LitPro, всі користувачі бібліотеки можуть отримати оперативну інформацію про наявність базової й іншої рекомендованої літератури, її місцезнаходження, а також, за наявності корпоративного облікового запису в домені oa.edu.ua, отримати доступ до оцифрованих повнотекстових копій навчальної та методичної літератури. На реалізацію останньої функції спрямована ще одна власна розробка НБ – система LitPro2.

Із вересня 2016 р. НБ НаУОА очолює кандидат психологічних наук Ю. Коцюк. Під його керівництвом було запроваджено такі корпоративні проекти: ІС «QA» – quality analysis – розробка, призначена для відображення профілю науково-педагогічного працівника, самодекларування та самоатестації професорсько-викладацького складу, рейтингування викладачів, кафедр, факультетів університету, автоматичної генерації звітів про навчально-методичну, наукову, організаційну роботу, оцінювання студентами якості викладання навчальних курсів; нова власна розробка ІС «Розклад», яка стала основою майбутньої масштабної Системи менеджменту освітніх процесів.

Станом на 2018 р. НБ НаУОА має такі підрозділи: відділ обслуговування (сектори читальної зали, абонементу, періодики та іноземної літератури); відділ комплектування та наукової обробки літератури; інформаційно-бібліографічний відділ; відділ інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення (сектори комп'ютерного забезпечення та підтримки автоматизованої бібліотечної системи та програмного забезпечення). Відповідно до штатного розпису у бібліотеці працюють 25 співробітників.

Обсяг бібліотечного фонду (станом на 01.01.2018 р.) – понад 500 тис. томів (державною мовою – 50% від загального обсягу), у. т. ч.: понад 320 тис. книжок та близько 30 тис. періодичних видань. У структурі фондів: 48% – навчальна література, 43% – наукові видання, 9% – художня література, у т. ч. числі 0,3% – рідкісні й особливо цінні документи. Значну наукову та історико-культурну цінність становить фонд рідкісних видань, зокрема стародруки 16–19 ст., серед яких: «Часослов з місяцесловом»  Почаїв, 1759), «Києво-Печерський Патерик», «Апостол» (Львів, 1654), «Annales ecclesiastici» (Кьольн, 1624) та ін. У бібліотечних фондах НБ НаУОА зберігаються: унікальна колекція «Полное собрание законов Российской Империи», зібрана, починаючи з «Соборного Уложения» 1649 . і завершуючи 1913 р.; 50 томів «Енциклопедичного Словника» Ф. Брокгауза й І. Ефрона; цінні періодичні видання, зокрема «Волинські Єпархіальні Відомості», подаровані Державним історико-культурним заповідником м. Острога.

Гордістю НБ НаУОА є фонд приватних зібрань, що нараховує (станом на 01.01.2018 р.) 32 книжкові колекції видатних українських учених, просвітників, політиків, громадських діячів, письменників, представників української діаспори з Канади, США, Росії, Польщі й інших країн, а саме: І. Пасічника, П. Кралюка, М. Жулинського, М. Ковальського, В. Крекотня, Д. Степовика, Р. Василишина, М. Кушніра, М. Колоса, Ю. Бауліна, М. Томенка, о. Рафаїла (Романа) Торконяка, П. Скорупського  США), О. й І. Михалюків (США), генерального секретаря Світового конгресу українців Я. Соколика та його дружини О. Соколик (Канада), Я. Гурського (США), А. Фединського (США), Дж. Карка (США), О. Ткач (США), К. Бризгуна (Канада), В. Полковського (Канада), І. Зваруна (США), В. Бондарчук (США), В. Вовк (Бразилія), Т. Закидальського (Канада), бібліотеки Інституту святого Івана (Канада), Українського історичного товариства та інших меценатів.

Для забезпечення та підтримки наукової і навчальної роботи в НаУОА важливу роль відіграють певні види видань (монографії, підручники, посібники), що регулярно передаються до фондів бібліотеки професорсько-викладацьким колективом і студентами університету. Кількість таких видань постійно зростає. Загалом бібліотечні фонди щорічно збільшуються на 15 тис. пр.

Серед партнерів бібліотеки – фонд «Сейбр-Світло» (США), Міжнародний фонд «Відродження», посольство США в Україні, Гете-Інститут (Київ), Французький культурний центр (Київ).

Наукова бібліотека університету – це сучасний автоматизований бібліотечно-інформаційний центр, що забезпечує доступ до фондів та електронних ресурсів. Загальна площа приміщень складає 1947 кв. м, у т. ч. призначених для зберігання фондів – 681 кв. м. Основні фонди бібліотеки зберігаються у трьох книгосховищах, обладнаних компактусами. Водночас частина фондів НБ розміщена також у Науковому центрі «Інститут досліджень української діаспори», секторі іноземної літератури та ресурсних центрах факультетів університету.

image
Кругла читальна зала

image
Читальна зала імені Василишиних

Для користувачів призначені дві основні читальні зали: кругла (двоярусне світле та просторе приміщення під куполом); та імені Володимири та Романа Василишиних (приміщення розділене колонами на три функціональні зони, що дозволяє вести групову роботу). Окрім праці з документами, у читальних залах створено умови для роботи з особистими комп’ютерами й іншими гаджетами, з використанням безкоштовної Wi-Fi мережі та мережі електроживлення бібліотеки. Обидві читальні зали використовуються також для проведення книжкових презентацій, конференцій, семінарів, круглих столів, симпозіумів тощо. Невелику читальну залу, обладнану всім необхідним для організації роботи у групі, зокрема для перегляду телепрограм, новин іноземною мовою, має також сектор іноземної літератури. Загальна площа приміщень для обслуговування користувачів складає 205 кв. м. і налічує 492 читацькі місця.

image
Зала електронної інформації
До послуг користувачів є зала електронної інформації, де вони мають можливість працювати з електронними ресурсами бібліотеки та в мережі Інтернет (25 АРМ), підключитися до локальної мережі за допомогою власного компактного комп’ютера чи планшета. В інформаційно-бібліографічному відділі, окрім карткових каталогів, для викладачів і студентів обладнано 5 АРМ. Загалом бібліотека має 57 комп’ютерів, із них 2 сервери (решта серверів встановлені в інформаційно-технічному центрі); 36 комп’ютерів використовують читачі, 19 – працівники бібліотеки.

Крім осіб, причетних до НаУОА, бібліотека обслуговує й користувачів з інших навчальних закладів. Станом на 01.01.2018 р. у АІБС “УФД/Бібліотека” зареєстровано 5 693 осіб. Протягом 2017 р. підрозділи НБ НаУОА виконали 1 612 712 читацьких запитів, загальна видача документів склала 1 585 008 одиниць (з них мережних локальних документів – 1 436 353, електронних носіїв із записом – 127 231, книг – 14 215), показник відвідуваності – 283 (з урахуванням кількості звернень до веб-ресурсів бібліотеки на підставі показників лічильника та відідувань масових заходів). Студентський квиток одночасно є читацьким квитком, ідентифікатором користувача є його корпоративна електронна скринька.

У структурі довідково-пошукового апарату задіяні як традиційні карткові, так і електронний каталоги. Здійснюється електронне доставляння документів, діє міжбібліотечний абонемент. Традиційно НБ НаУОА організовує книжкові виставки, відкриті перегляди літератури до знаменних і пам’ятних дат, загальноуніверситетських заходів – Днів науки, конференцій, семінарів, презентацій. Щомісячно структурним підрозділам академії розсилається «Дайджест нових надходжень». Працівники НБ НаУОА регулярно проходять стажування, підвищують свою кваліфікацію, беручи участь у наукових семінарах, засіданнях круглих столів, конференціях, онлайн-семінарах за темами, пов’язаними з бібліотечною, бібліометричною, наукометричною діяльністю, друкуються у фахових виданнях. З 2015 р. НБ НаУОА проводить щорічну науково-практичну онлайн-конференцію під загальною назвою «Бібліотечна справа в сучасних інформаційно-комунікативних процесах: тенденції та перспективи».

Із метою оптимізації та прискорення співпраці з керівним складом НБ НаУОА використовуються сервіси корпоративного хмарного сховища, які надаються університету в межах програми Google Aps for Education. Зокрема, використовуються такі можливості: спільна робота над текстовими документами (одночасна робота кількох працівників над різними розділами документа; надання дозволу на редагування, перегляд, коментування документа; призначення відповідальних за виконання певних розділів із подальшою перевіркою виконання; можливості дистанційної роботи); одночасне виконання спільної роботи керівниками відділів і секторів над річним статистичним звітом НБ у Google-таблицях (створено форму, яка уможливлює: щомісячне введення статистичних показників, що стосуються роботи відділу/сектору; автоматичний підрахунок річних показників відділу/сектору; автоматичне формування річних статистичних показників бібліотеки на основі показників відділів/секторів).

На початок 2018 р. в НБ оновлено алгоритм розрахунку показників книгозабезпечення системи LitPro (тепер система дозволяє розраховувати книгозабезпечість за кожною спеціальністю на основі показників навантаженості книжок (обчислюється як кількість примірників, розділених на кількість студентів, для яких книга рекомендована викладачами для вивчення курсу), із урахуванням семестрів вивчення конкретних навчальних курсів). Розгорнуто інформаційні платформи OJS та OCS, бібліотека забезпечує їх адміністратрування й надає інформаційну підтримку. Платформа OJS дозволить уніфікувати представлення електронних версій наукових журналів, які видаються НаУОА, а також налагодити співпрацю між авторами, рецензентами, модераторами; OCS – організовувати, проводити в режимах on line  чи віддаленого доступу та підтримувати науково-практичні конференції. Розгорнуто безкоштовну АБІС koha з метою дослідження її можливостей та порівняння з наявною системою УФД. В АБІС koha мігровано приблизно 18 тис. записів, виконується тестування. У разі виявлення значних переваг системи, буде розглянуто можливість переходу на koha чи паралельне використання обох систем.

Наукова бібліотека має власний web-сайт (https://lib.oa.edu.ua), який функціонує з 2004 р. і містить, зокрема, оновлюваний покажчик публікацій науково-педагогічних працівників НаУОА (https://lib.oa.edu.ua/funds/science-oa/). З web-сайту НБ НаУОА можна переходити до низки ресурсів та сервісів, розвитком, адмініструванням та інформаційною підтримкою яких займається бібліотека, зокрема до електронного репозитарію (http://eprints.oa.edu.ua/), модульногого об’єктно-орієнтованого динамічного навчального середовища MOODLE (https://moodle.oa.edu.ua), Наукового блогу НаУОА (https://naub.oa.edu.ua/). Практично усі сервіси підтримують систему єдиної автентифікації для усіх викладачів, працівників та студентів університету через обліковий запис у домені oa.edu.ua. Адмініструванням облікових записів також займається НБ. Web-сайт НБ НаУОА надає також доступ до передплачених електронних ресурсів (наукометричних баз, електронних журналів).

Поштова адреса:

вул. Семінарська, 2

м. Острог, Рівненська область

35800

Електронна адреса: library@oa.edu.ua

Сайт бібліотеки: https://lib.oa.edu.ua

 

Системи, адмініструванням та інформаційною підтримкою яких займається НБ НаУОА:

●      Електронний репозитарій

●      Система управління методичним забезпеченням

●      Доступ до електронних підручників для студентів та викладачів НаУОА

●      Система підтримки денної, заочної та дистанційної форм навчання

●      Інформаційна система “Розклад”

●      Інформаційна система “QA”

●      Електронний каталог системи УФД

●      Електронний каталог сектора іноземної літератури

●      Електронна колекція книг на CD, DVD

●      Колекції класичної музики Антоні Віта

●      Платформа Open Journal System

●      Офіційне представництво НБ НаУОА у мережі Фейсбук:

Джерела

 

Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576–1636) / Мицько І. З. – Київ : Наук. думка, 1990. – 192 с.;

Острозька академія ХVI–XVII століття : енциклопедія. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2011. – 512 с.;

Корнійчук М. Наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія»: історія і сучасність // Бібліотечний форум України. – 2014. – № 2. – С. 31–35.;

Бондарчук Я. В. Історія Острозької академії: навч. посіб. / Я. В. Бондарчук ; Нац. ун-т «Остроз. акад.». – Острог : Остроз. акад., 2015. – 546 с.;

Денисенко Н. В. LitPro як елемент системи інформаційного забезпечення навчального процесу Національного університету «Острозька академія» / Н. В. Денисенко // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Бібліотекознавство. Книгознавство. – 2015. – Вип. 4. – С. 268–271.;

Лебедюк О. Бібліотеки ВНЗ України в перші роки незалежності (1991–1996) / Олена Лебедюк, Ольга Авраменко // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2015. – № 2. – С. 62–67;

Овсійчук Г. Колекція Інституту святого Івана у фондах Наукової бібліотеки Національного університету «Острозька академія» / Галина Овсійчук // Бібліотечний форум України. – 2015. – № 2. – С. 24–26.;

Денисюк О. Створення і функціонування Наукової бібліотеки відродженої Острозької академії (1994–2017 рр.) / Олександр Денисюк // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки. – 2017. – Вип. 26. – С. 30–34.;

Корнійчук М. Приватні книжкові колекції діячів української діаспори у фондах Наукової бібліотеки Національного університету «Острозька академія» / Майя Корнійчук // Бібліотечний форум : історія, теорія і практика. – 2017. – № 3. – С. 21–24.

 

———————————————

Історія відродження бібліотеки Національного університету «Острозька академія».

Козаченко О. Наукова бібліотека в Острозі: від історії до відновлення

Корнійчук М. Наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія» : короткий історичний нарис

Острозька академія. Відродження : документальний фільм. 2016

Сюжет про Острозьку академію у програмі «Підйом»

Острозька академія 2018

Коцюк Юрій Анатолійович
Статтю створено : 19.06.2018
Останній раз редаговано : 19.06.2018