Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка – комунальний заклад Черкаської обласної ради, головний загальнодоступний заклад області у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування населення, провідний культурно-просвітницький, науково-методичний та координаційний центр, осередок доступу до бібліотечних і світових інформаційних ресурсів, змістовного дозвілля та спілкування громадян, депозитарій краєзнавчих видань регіону.

У січні 1954 р. було створено Черкаську область, у квітні того ж року – обласну бібліотеку для дорослих, яка підпорядковувалась обласному управлінню культури виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих. Заклад було організовано на базі міської бібліотеки ім. В. В. Маяковського, що була заснована в 1899 р. як перша публічна бібліотека м. Черкаси. Рішенням Черкаського облвиконкому закладу було залишено ім'я В. В. Маяковського.

Бібліотека знаходилася по вулиці Карла Маркса, 14 (нині Дашкевича) в житловому будинку (будівля бувшого магістрату). Приміщення було тісне, складалося з п’яти невеличких кімнат, розташованих на другому поверсі. На момент відкриття фонд обласної бібліотеки налічував 32 тис. видань, тут обслуговувалися 5 тис. читачів, видавалося 148 тис. книг і періодичних видань. Передплачувалося 64 назви газет та 246 журналів.

Директором Явдокією Петрівною Кузьменко, яка очолювала заклад з 1954 по 1984 рр., та колективом, що нараховував 29 осіб, здійснювалася робота зі становлення бібліотеки як установи обласного рівня та методичного центру для бібліотек області, зміцнення її матеріально-технічної бази. В структурі закладу були відділи: комплектування фондів і обробки книг, бібліографічний, абонементу, пересувного фонду, читальний зал, методичний кабінет, дирекція, бухгалтерія. За рахунок поступового відселення мешканців будинку площа бібліотеки розширилася до 500 м², що дало змогу відкрити книгосховище, господарчий відділ, покращити умови праці в інших відділах. Протягом двох років унаслідок роботи з формування, організації та переінвентаризації книжкового фонду, його обсяг значно збільшився. На 1 січня 1956 р. універсальний за змістом фонд складав майже 72 тис. прим.

ДБА створювався у відповідності до десятичної бібліотечної класифікації. Це були алфавітні службовий та читацький каталоги, систематичні каталоги на фонди абонемента та читального залу, систематична картотека газетних і журнальних статей, краєзнавчий каталог «Черкащина», велися тематичні картотеки. Серед довідково-бібліографічних матеріалів, що видавалися з 1959 р., виходив друком  покажчик  «Черкаська область» (з 1970 – «Література про Черкаську область»). Для читачів-виробничників було спеціально організовано патентний відділ; створено також міжбібліотечний абонемент (МБА) та заочний абонемент (ЗА). Відділ комплектування та обробки книг було реструктуризовано у два самостійні підрозділи – комплектування фонду та відділ обробки літератури й організації каталогів. Книжковий фонд обласної бібліотеки на початок 1960 р. складав 152 тис. прим. (українською мовою – 30%); показники діяльності становили: обертаності – 2,1, читаності – 32, книговидачі – 312 180, відвідуваності – 9,6. З 1961 р. почав надходити обов’язковий примірник місцевих видань, у 1965 р. фонд краєзнавчої літератури зріс до 900 прим.

Обласна книгозбірня була визначена центром методичного керівництва та координації діяльності бібліотек усіх систем і відомств області. Цьому сприяла організація науково-методичного відділу, серед завдань якого була організація виїздів з консультаційною допомогою на місця в районні, зональні, опорні сільські бібліотеки для проведення нарад, семінарів з різних проблем, занять з підвищенню кваліфікації. Організовувалися п’ятнадцятиденні та місячні курси з підготовки сільських бібліотекарів з числа десятикласників і випускників педучилищ, кущові семінари-наради тощо.

Працівниками проводилися численні масові заходи, що приурочувалися до політичних, економічних та культурних подій, ювілеїв видатних громадсько-політичних діячів, письменників. Пропагувалася література про досягнення працівників промислового та сільськогосподарського виробництва області, прогресивні методи роботи. До роботи бібліотеки активно залучалася громадськість, було створено бібліотечну раду. Стало традицією звітування перед населенням.

У 1963 р. книгозбірня отримала приміщення в новозбудованому будинку по вул. Ільїна, 285, площею 1 560 кв. м. Штат бібліотекарів складав 32 особи. У 1965 р. бібліотека отримала статус наукової, що значно спонукало до розширення її функцій, зміни структури.

Період 70–80-х рр. ХХ ст. став для ОУНБ часом інтенсивного розвитку. На початок 1970 р. фонд зріс до 429 тис. прим. За браком площі, близько 200 тис. прим. тимчасово було розміщено в приміщенні обласного архіву. З розширенням функцій бібліотеки було відкрито нові відділи: обслуговування працівників сільського господарства, зберігання основного фонду, мистецтв, сектор обмінно-резервного фонду. Штат зріс до 68 осіб. У практику роботи запроваджувалося проведення суспільно-політичних читані, місячників, декад книги, лекторіїв тощо. Бібліотека брала участь у різних оглядах і конкурсах. У 1970 р. її було визнано переможцем Всесоюзного огляду біб­ліотек.

Директором Я. П. Кузьменко, засл. працівник культури УРСР (1967), постійно порушувалося клопотання щодо будівництва нового приміщення. Рішенням виконкому Черкаської міської Ради депутатів трудящих за № 701 від 13 вересня 1965 р. під будівництво обласної бібліотеки було виділено земельну ділянку по вулиці Свердлова, 8 (тепер вул. Байди-Вишневецького). Проект розроблено філією інституту «Діпроцивільпромбуд». У 1971 р. розпочато будівництво типового триповерхового приміщення бібліотеки із цоко­лем, площею 4 956 м², розрахованого на  розміщення 500-тисячного фонду. Воно було зведене в рекордний строк – один рік і вісім місяців. 27 грудня 1973 р. відбулося урочисте відкриття нової будівлі  обласної універсальної наукової бібліотеки.

Раціональне розміщення фондів у новому книгосховищі з урахуванням їх специфіки дозволило організувати оптимальну систему обслуговування. Для читачів обладнано спеціалізовані відділи, зал каталогів, лекційний зал. Виділено приміщення для функціональних підрозділів, механізовано подачу книг із книгосховища. В цей період бібліотека поширює роботу з оперативного забезпечення інформацією спеціалістів різних галузей виробництва, науки, культури, освіти, стає організаційно-методичним центром зі здійснення централізації мережі масових бібліотек області.

Було посилено кадровий склад молодими спеціалістами. Активізувався рух «Кращий за професією», «Відділ відмінної роботи». Бібліотека бере участь у різних оглядах, виборює призові місця. За роботу з обслуговування читачів, активну популяризацію книги колективу бібліотеки в 1975 та 1977 роках присвоювалося звання «Колектив високопродуктивної праці, високої культури і зразкового громадського порядку». Бібліотеку було внесено до Книги трудової слави Соснівського району міста та Книги трудової доблесті десятої п'ятирічки області.

У 1976–1977 рр. ОУНБ була представлена на Виставці досягнень народного господарства СРСР у Москві й була відзначена Дипломом Міністерства культури СРСР І ступеня, премійована бібліобусом. У 1978 р. на Виставці досягнень народного господарства України нагороджена бронзовою медаллю, а у 1980 р. – Дипломом II ступеня. У 1982 р. бібліотека занесена на обласну Дошку Пошани.

На кінець 1979 р. фонд бібліотеки становив понад 1 млн 184 тис. томів, тут обслуговувалося понад 24 тис. читачів.

Друга половина 80-х рр. ХХ ст. відзначилася перебудовчими процесами у всіх напрямах діяльності обласної бібліотеки. Новопризначений директор Л. П. Капкаєва  спрямувала зусилля  на зміцнення позицій ОУНБ як провідного культурно-просвітницького, інформаційного центру області, на формування інформаційних ресурсів на основі нових технологій, активізацію краєзнавчих аспектів обслуговування читачів.

Період на зламі тисячоліть характеризується формуванням бібліотеки як закладу культури нового типу, який поєднує традиційні та інноваційні форми бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів. Досягнуто значних результатів у використанні новітніх технологій, створенні власних електронних інформаційних ресурсів. У 1993 р. впроваджено автоматизовану інформаційно-пошукову систему, автоматизовано основні технологічні процеси. З 2014 р. діє нова інформаційно-бібліотечна система «МАRК SQL». Бібліотека має власну веб-сторінку, наповнюється краєзнавчий контент «Видатні краяни», «Нові видання про край», модуль «Бібліотечному фахівцю» тощо. Формуються власні ЕБД: Електронний каталог (його складові – систематична картотека статей, «Краєзнавство»), БД «Персоналії Черкащини» та ін.

Бібліотека організовує проведення змістовного дозвілля населення. Тут працює просвітницька студія «Літера», бібліокафе «Візаві», кіноклуб «Книга на екрані», розмовний та пізнавальний клуби «Хто вчить англійську». Проводяться щорічні Шевченківські березини, Симоненківські дні, відбуваються презентації нових книг, вернісажі творів митців, літературно-музичні вечори, творчі зустрічі з науковцями, літераторами, популяризується літературно-мистецьке надбання регіону, розкривається туристична привабливість краю, його історія, сьогодення. Серед учасників – читачі, члени обласних відділень національних спілок письменників, художників України, актори, викладачі вузів, краєзнавці, працівники музеїв та обласного архіву. Бібліотека працює в контакті з громадськими організаціями та об'єднаннями, засобами масової інформації, соціальними установами. В рамках інформаційного партнерства бібліотека співпрацює з органами державної влади і місцевого самовря­дування через діяльність Публічного центру регіональної інформації, що допомагає в реалізації державних та обласних програми, проведенні регіональних заходів та акцій патріотичного та духовного спрямування.

Науково-дослідницьку діяльність спрямовано на організацію та здійснення наукових розвідок, соціологічних досліджень з історії бібліотекознавства області, читання та читачезнавства, серед яких: «Бібліотечна справа на Черкащині. Історичний нарис», «Публічні бібліотеки Черкащини в контексті соціокультурного простору регіону», «Роль читання в житті людини» тощо. 

Бібліотека готує і видає на допомогу бібліотекам області аналітично-статистичні та методичні посібники актуальної тематики, виявляє, узагальнює та ретранслює досвід кращих книгозбірень області, інноваційні форми й методи роботи бібліотек країни та зарубіжжя. Укладаються науково-допоміжні, біобібліографічні та рекомендаційні бібліографічні посібники краєзнавчого спрямування: «Наймолодша в Україні. Черкаській області – 60», «Ранок земле-робського світу. Пам’ятки Трипільської культури на Черкащині», «Земля, яку сходив Тарас... Шевченківські місця на Черкащині» тощо.

Колектив закладу налагоджує та підтримує партнерські стосунки з міжнародними організаціями та фондами, доброчинниками. Бере участь у різних проектах і програмах, що сприяє розвитку та розширенню доступу до зарубіжних джерел інформації, поповненню фондів. Завдяки співпраці з Британською Радою в Україні бібліотека одержала в подарунок 100 томів «Бібліотеки тисячоліття», довідкові видання від Ґете-інституту (Німеччина). П'ятитомна англомовна енциклопедія про Україну надійшла від Канадської Фундації Українських студій (меценати Яременки з Торонто), книги від Фундації Українських студій в Австралії. Допомагають бібліотеці благодійні фонди «Сейбр-світло», «Україна 3000», «Смолоскип». У 2003 р. у бібліотеці відкрито Канадсько-Український Бібліотечний центр, фонд якого містить колекцію видань української діаспори, подаровану Канадським Товариством Приятелів України.

Завдяки грантам, отриманим від Посольства США в Україні та Міжнародного фонду «Відродження» за перемогу в конкурсах проектів, у структурі бібліотеки відкрито Інтернет-центр, Регіональний інформаційний центр, Центр Європейської інформації, Інформаційно-культурний центр «Вікно в Америку», де пропонуються нові види інформаційних послуг. Вони укомплектовані цінними виданнями, оснащені автоматизованими робочими місцями з доступом до Інтернету, іншими мультимедійними засобами. В рамках програми «Бібліоміст» створено Регіональний тренінговий центр.

На 01.01.2016 р. фонд бібліотеки на різних носіях складав 2 млн. прим. 40 мовами світу. Понад тисячу томів нараховує фонд рідкісних і цінних видань, серед яких прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка, «Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. Т. 2. Дневники раскопок 1887–1889 гг.  гр. А. Бобринского», єдиний в Україні «Альбом Сосновки с описанием курорта» та ін.

Бібліотека обслуговує 37 тис. користувачів. До їх послуг відділи: абонемента, документів з гуманітарних і природничих наук із сектором періодики, краєзнавства, документів з економічних, технічних і сільськогосподарських наук, мистецтв, документів іноземними мовами, наукової інформації та бібліографії, автоматизації та інформаційних технологій, МБА, зберігання та реставрації бібліотечних фондів, формування фондів, оброблення документів і каталогізування, науково-методичний, сектор обліку користувачів, зала каталогів, лекційна зала.

Найбільший внесок у розвиток бібліотеки зробили, перш за все, ті, хто стояв біля її витоків: Я. П. Кузьменко, М. Є. Скринська, М. Т. Булигін, Н. А. Свєташова, Г. А. Кутова, Г. І. Дідковська, І. Т. Мамренко, Л. П. Дмитрова, Г. С. Круглякова, О. Б. Конюхова та інші. Удосконаленням інформаційно-бібліографічного обслуговування читачів успішно займалися Г. І. Ковтун, А. С. Грисенко, М. М. Шевченко, В. І. Богаченко, А. А. Ковтюшенко, В. Г. Баженова, Р. П. Круценко. Продовжують пошук інноваційних напрямів розвитку бібліотеки Л. П. Капкаєва (засл. працівник культури України), К. С. Бугаєнко, Н. М. Євтушевська, Л. Т. Демченко, Л. І. Хоменко, Н. В. Адешелідзе, Н. Д. Вітавська, Т. С. Іщенко, Н. А. Гавриш, Т. О. Осіна, О. А. Гаркуша, М. Я. Тайбішлак, І. І. Калініченко, Є. І. Ігнатенко, О. Б. Журавльова, К. Д. Слободяник, С. С. Сивак, Н. В. Ребякова, Н. В. Фейгінова, О. Г. Тесля, О. В. Лісовіна та ін.

У 2000 р., за чисельними бажаннями громадськості, ОУНБ присвоєно ім’я славетного земляка Тараса Шевченка.

Адреса бібліотеки: 18000, Черкаси, вул. Байди-Вишневецького,8

Телефон:  (0472 ) 37-04-01 Факс: (0472) 37-20-16

e-mail: ounb@library.ck.ua

zastdir@library.ck.ua

Культурное строительство в Черкасской области (1917–1980) : сб. док. и материалов. – Дніпропетровськ: Промінь, 1989. – 272 с.;

Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899–2009) / К. С. Бугаєнко та ін. – Черкаси : видавець Чабаненко Ю. – 2009. – 162 с.